Наречені на свята - Лана Кохана

Розділ 9. Не веремінна

[З гуцульського діалекту:

Веремінна — вагітна.]

Цієї ночі я залишилась у Злати. Не знаю, чому ця ідея не спала мені на думку раніше, але Тиміш був украй незадоволений тим, що вона взагалі це зробила.

Він мені й чай з мелісою заварив, й імбиру туди натер, і ванночку для ніг десь надибав… Води нагрів, соли морської кинув — однак, під завершальні титри третьої частини «Назад у майбутнє», я все ж не стала підійматися з ним нагору.

«Ми ж домовлялися», — наполягав Тиміш.

«У нас тоді вибору не було. Чи радше додаткового ліжка.» — Я залізла під Златину ковдру.

«І як ми пояснимо родичам, що ти спиш не зі мною, а з моєю сестрою?» — шипів він.

«А хто знатиме, де саме я ночувала?»

Він подивився на мене як на маля нетямуще: «Усі».

«Дарина планувала надурити твого тата, щодо спільної ночівлі Павла з Андрієм», — не погодилась я.

«Тут варто зауважити, що Павло з Андрієм сплять на другому поверсі, а батьківська кімната просто навпроти моєї», — втрутилася Злата.

Однак, зустрівшись зі мною поглядом, як стій перейшла на світлу сторону: «Хоча… якщо Ліза вийде до того, як мама верне з уранішньої прогулянки, то й так прокатить!»

Тиміш стис губи в лінію, пирхнув і лишив мене зі Златою.

Отож у ситуації, що склалася першого ж ранку наших незабутньо-брехливих вакацій, завинила я.