Сучасні амазонки - КАТЕРИНА ЧУЧАЛІНА

   - І, - додав хлопець, - щоб це побачення було особливим, і ми його ніколи не забули, може поцупимо ту дурну пектораль?

   - Ти хочеш пограбувати музей?! – Верескнула Андромеда, а люди за сусідніми столиками почали на них витріщатися.

   - Я теж люблю цей фільм, - заявив Ладислав. Люди повернулися до своїх приватних бесід, переважно в телефонних месенджерах. – Може, - додав він тихіше, - нам дати оголошення, що ми хочемо пограбувати музей, якщо ти так хочеш розповісти про це світові? – Амі переполохано замотала головою. – Ти казала, що та магічна штука,  яка підмініть пектораль діятиме добу. Тож, нам варто спробувати зробити це сьогодні.

   - Нас упіймають! – Верескнула законослухняна донька професора історії.

   - Не упіймають. У мене – ідеальний план. А якщо й упіймають, то я скажу, що змусив тебе і візьму всю провину на себе. Сподіваюся, на знак вдячності, ти носитимеш мені передачі. І не забудь класти туди алкогольні напої.

    - Мені їх не продадуть, - заявила Андромеда, якій почало здаватися, що вона розмовляє з Ра Он із її дивними жартами та сарказмами, - мені ще немає двадцяти.

   - От халепа! Схоже, мене загнали у кут, і я змушений зробити так, щоб ми не попалися. Але давай, я розповім тобі мій план. До речі, це – все, чи ще щось замовити?

   - Дякую, я давно так смачно не їла. І, цього - досить.

   Ладислав розповів по свій «ідеальний» план. Андромеді здалося, що він позичив його у якомусь фільмі, чи серіалі. Вона не вірила, що таке можна зробити, якщо звичайно не зійдуться всі зорі. Хоча, можливо зорі так і зійшлися, щоб вони змогли подолати ту лиху відьму Ія, чи того, хто хоче скористатися її лихою магією.

  - Твій план здається мені божевільним, - заявила законослухняна донька професора історії.

   - Якщо ми могли б якось встановити своє відео на камери спостереження, то не такий вже мій план божевільний. Але я не хочу просити про таку послугу нашого мафіозного хакера. Розумієш, наша організація ще не додумалася викрадати, - Амі на нього розлючено поглянула, - вибач, підміняти, важливі музейні експонати на фальшиві. А якщо я прийду з таким проханням, скоро у всіх музеях світу залишаться підроблені експонати, а справжні цінності та артефакти зберігатимуться в колекціях не надто чесних багатіїв.

   - Ну, якщо роздобудеш мені два планшети, то я можу спробувати хакнути ті камери, бо з мого телефону це – майже неможливо.

   - Ти, - не повірив своїм вухам кримінальний експерт, - хакер?

   - Я розуміюся на деякій техніці, але я - не хакер. Хоча нещодавно, я допомогла хакнути камери спостереження в одному готелі, але лише на прохання власниці. – Уточнювати, що насправді на прохання доньки власників, Амі не стала.

   - Добре, зараз знайдемо тобі планшети. Вживані підійдуть? Ти точно більше нічого не хочеш? Ні? – Він підкликав офіціантку, розплатився та дав гарні чайові, а тоді повів Андромеду до свого мотоциклу.

   - Скажи, - запитала донька професора, поки вони пробиралися повз ошалілих від спеки та алкоголю відпочивальників, - тобі не спекотно в такому одязі?

   - Ти забуваєш, - відповів хлопець, - що я – з Півдня України та й мій батько з Кореї. Тож, те що для тебе спека, для мене – комфортна температура. Якось у нас гостила мешканка Парагваю, то вона в таку спеку взагалі вдягала джемпер з вовни,  - він пересмикнувся. – Щоправда, їй було за сімдесят.

  - Стривай, - нахмурилася дівчина, - твій батько з Кореї?!

  - Чого ти так стрибаєш? Він – не агент недружніх країн, під прикриттям.

  - Я просто думала, що він з тих нащадків корейців, які жили тут давно.

  - Я не знаю, чому ти так думала, - знизав плечима Ладислав. – Мій батько приїхав в Україну, як турист, а тоді закохався у маму. Оскільки живих родичів у нього не залишилося, вони вирішили залишитися тут. Думаю, вони сподівалися, - сумно додав він, - що мамині батьки їх підтримають. Але ті – виявилася расистами. Тож, батьки викупили ферму та намагалися вижити. Вони обидва не були ботаніками, тож справи йшли кепсько, і батьки вирішили все продати та поїхати в США, чи Канаду. Але мама дізналася, що вагітна, і лікарі заборонили переїзд, допоки дитина не народиться. І знаєш, - додав він майже весело та посміхнувся своєю гарною посмішкою, - я дуже радий, що ми залишилися в Україні.

   Крамниця вживаної техніки здалася Андромеді дещо підозрілою. Хоча, можливо так відбулося через те, що дівчина заздалегідь накрутила себе, що там продаються крадені речі.

    Продавець був дуже уважний та ввічливий. Донька професора переглянула декілька планшетів та висунула нові умови, тож продавець зник у джунглях складського приміщення крамниці.

   Ладислав подивився на дорогий золотий телефон, що був схожий на телефон дружини одного з працівників китайського консульства, що його нещодавно забрали грабіжники, під час пограбування приватної вечірки відомої у тому Всесвіті української стрункої співачки Аніт Сірк. А тоді, сказав Андромеді, що йому телефонують і це – важливий виклик.

    - Так, - сказав кримінальний геній, - виходячи з крамниці, а Амі почула, як він додав, - це – Гіпопотам…

   Коли Ладислав повернувся, Андромеда вже знайшла потрібний товар і чекала на гроші. Хлопець кивнув, знову вийшов і за хвилину повернувся з потрібною сумою у готівці.