Блискавична для ельфа - Марита Полл

А ось ця їхня, дегустація королем фіналісток? Треш! Цікаво, це і все, чи весь відбір робитимуть із нас, безвільних та безправних ляльок? З моїм характером, боюся я скоро, вилечу з цього їхнього хваленого відбору. Але робити цього ніяк не можна, Араторн ще не з'ясував, куди пропадають учасниці, що вибули, до шостого туру. Чому до шостого? Тому що з шостого, вже немає вибулих, є лише обрані.

— Це єдина вільність, яку можуть дозволити собі наречені, у першому турі. - продовжувала Раналлі. — Про інші вільності, ви повинні повідомити мене.

— А що можуть бути й інші вільності? – перелякано спитала дівчина з волоссям, кольору стиглої пшениці.

— Звичайно, можуть. Чоловіки записалися на відбір, щоб знайти собі слухняну дружину та гідну матір для своїх дітей. Саме покірність, ви повинні продемонструвати на балу, лура Ханан. Танці триватимуть до півночі, оскільки наречених цього року, цілих сімдесят три, а жонихів лише сорок один.

— А що буде з нареченими, яким не вистачить жонихів? - вирішила з'ясувати я.

- Вони покинуть відбір до шостого туру. У шостому ж турі, наречених та жонихів буде порівну. Але до фіналу дійдуть лише три наречені. Решта ж уже готуватиметься до весілля. Отже, ввечері я зайду до кожної з вас, ви повинні будете вибрати три сукні для балу, я ж виберу ту, яка буде доречнішою. Завтра, ви цілий день готуватиметеся до балу. Для цього вам буде надано зал для релаксації, де вам наведуть красу. На цьому все. Можете бути вільними.

Фух. Нарешті. Я думала вона буде повчати нас цілий день. І що вона говорила про зал для релаксації? Це місцевий спа-салон? Гаразд, це я з'ясую завтра, а зараз треба розшукати Араторна, і дізнатися більше про вільності жонихів.

АРАТОРН 

Араторн весь день займався підготовкою до зустрічі делегації вовко-перевертнів, для підписання договору про союз. Він нікому не міг довірити цю серйозну справу, адже серед його друзів уже є один зрадник. І хоча він точно був упевнений, що Гварет, Квіл та Ульвен, його не зрадять, він вирішив за всім простежити особисто. Він не міг допустити, щоб ще хтось завадив підписанню договору про союз.

Слідкувати за безпекою та підготовкою до відбору, він переклав на плечі Гварета та Квіла, але був у курсі всього, що відбувається. Так він відразу дізнався про конфлікт, що виник, між Татією і пані Раналлі.

Він увійшов до зали, де зібралися всі учасниці відбору, якраз у той момент, коли Татія стояла майже біля дверей, і гнівно вигукнула:

— Я не потребую ні вашого дозволу, ні вашого схвалення!

Як виявилося, пані Раналлі наполягала, щоб дівчина перефарбувала волосся у світлий тон. Араторну подобався колір волосся Татії, і він не вагаючись і секунди, став на її бік, підтримавши. Тепер, згадуючи її злість, він усміхнувся.

Як так вийшло, що ця красуня, що звалилася на нього з неба, зайняла всі його думки? Вона оселилася не лише в голові, а й у серці. Невже темний закохався? Він ніколи не відчував таких почуттів, до жодної з дівчат. І чи можна полюбити за такий короткий час? Так можна. Араторн закохався. Він божеволіє від Татії, що це якщо не кохання? Адже якщо не любиш, хіба можна відчувати людину, як вони відчувають один одного? Коли засинаєш із її образом перед очима? Коли прокидаєшся, і першим кого згадуєш, це вона? Так, це кохання.

Араторн посміхнувся, зрозумівши свої почуття до дівчини. Але чи відчуває Татія, такі ж почуття до нього? Чи він лише спосіб, не стати дружиною короля? Чи дівчина має інші цілі? Адже вона й досі не сказала йому, хто вона й звідки. Хоча на це, Араторн вже мав деякі міркування.

По-перше, кожна дитина на Терані, ще в школі проходить вивчення традицій, звичаїв та законів, всіх держав у їхньому світі. Так наприклад орк, оселившись у королівстві ельфів, легко буде орієнтуватися і знати як поводитися. Але не Татія. Для неї все нове та незвідане. Це може означати лише одне, дівчина іншомирянка.

По-друге, служитель Піднебесних бурмотів, що блискавична діва дочка прийдешнього бога. Такий бог був лише один, Целус, син Хаосу, що втік зі свого світу на Теран. І саме Целус міг керувати грозою. Його ще називали богом неба. Але, що толку міркувати про це? Потрібно поговорити з дівчиною, та з'ясувати все одразу.

Так Араторн і вчинив, попрямувавши зі свого кабінету, одразу до покоїв Татії. Він зустрів дівчину біля дверей, вона тільки-но повернулася зі зборів наречених.

— Я сподівалася, що ти прийдеш, у мене безліч запитань.

— У мене теж є декілька.

Вони пройшли в спокої дівчини, і Араторн зайняв крісло, а Татія присіла на диван.

— Араторне, щось трапилося? Я ще ніколи не бачила тебе таким серйозним. - занепокоїлася дівчина.

— Так, сталося, коли ти впала мені на голову.

— Еее… Араторне, я не розумію?!

— Я поставлю тобі лише два запитання і хочу отримати чесні відповіді. Перше: ти іншомирянка?

Дівчина змінилася в обличчі, опустила очі, повільно кивнула і несміливо глянула на темного. Араторн побачив розгубленість, переляк та надію. Ці почуття так швидко змінювалися в її погляді, що на мить захотілося обійняти її.

— Друге питання: з якою метою ти прийшла до нашого світу?

- З якою метою? - дівчина здивувалася. - Я не розумію тебе.

— Не прикидайся, адже ти не просто так упала саме на мене?

ТАНЯ

Коли Араторн запитав, чи я іншомирянка, то спочатку я розгубилася, потім злякалася, адже я не знаю як тут ставляться до потраплянок. Але піднявши очі, я подивилася на нього з надією, адже за той короткий час, що я тут, у цьому світі, він став мені дуже дорогим. Але друге питання шокувало мене. Я не розуміла, що він має на увазі.

— Не прикидайся, адже ти не просто так упала саме на мене?

— Араторне, я….

- Без фамільярності, і не бреши мені, інакше, мій метод дізнання тобі не сподобатися. – холодно відповів темний.