Блискавична для ельфа - Марита Полл

- Усім! Я не зможу жити тут, знаючи що…. - осіклася вона.

- Знаючи, що? - Араторн ступив до Татії і схопив за плечі, не даючи можливості відвернутися.

— Знаючи, що тепер між нами прірва, Ваше Сиятельство. – прошепотіла вона.

- Татіє! Немає ніякої прірви. - Араторн вп'явся в губи дівчини, пристрасним поцілунком, і в якийсь момент, її руки обвили його шию. — Мені начхати, що ти іншомирянка. - прошепотів Араторн, розриваючи поцілунок. — Мені начхати, чому ти опинилася саме тут. Але я не відпущу тебе, не зможу... Ти моя і тільки моя! Вибач, якщо образив. Я не хотів робити тобі боляче. Пробач…

— Вже вибачила! - посміхнулася дівчина.

— Пообіцяй, що більше ніколи й нічого не приховуваатимеш від мене!

- Обіцяю.

АРАНЕЛЬ 

Король крокував з кута в кут своєї спальні. На обличчі відобразилися втома і хвилювання, а в очах завмер страх.

У Аранеля є всього місяць, з сьогоднішнього дня, щоб знайти дівчисько з пророцтва. Араторн відмовився її шукати, а перевірка магом усіх наречених, ні до чого не призвела. У всіх дівчат був другий або третій рівень дару, у двох, перший і лише в однієї четвертий. Але вона виявилася ельфійкою, дочкою його головного радника.

Жодна з учасниць не мала божественної сили. Навіть його вірний пес, Ашер, не зміг вирахувати блискавичну діву в палаці. Або вона добре маскується, або не потрапила на відбір.

Ще дивна прихильність Араторна до однієї з наречених. Йому доповіли, що він приставив до неї в охорону, своїх друзів.

Ще й цей байстрюк Сарил, так облажався. Не зміг усе правильно обіграти з альфою вовків і розкрив себе. Якби не це непорозуміння, то можливо, Аранель доручив би йому стежити за братом і дівчиськом. Король відчував, що Араторн не просто так оберігає дівчину. Можливо, саме він завадив дівчині прийти опівночі на таємну зустріч. Але, що тепер гадати, сьогодні ввечері, на балу, Аранель познайомитися з нею.

— Кхе… кхе… — пролунало з ніші. - Мій король?

— Де тебе носить, Ашере? – заревів Аранель.

— Вибачте, мій Король, я був там… Хотів дізнатися у своїх, що вони знають про діву.

- І як? - піднісся Аранель.

- Не знають.

— Тобто ти залишив мене на два дні, щоб нічого не дізнатися? – закричав ельф.

- Не зовсім. Мені вдалося з'ясувати, що діва, нащадок прийдешнього бога.

- Целуса?

- Так, мій Король. Саме він причетний до появи пророцтва.

— Значить, він знає правду?! – побілів Аранель.

— Можливо. Я два дні шукав його, але він добре замітає сліди.

— А якщо він все розповість дівчиськові? Ти розумієш, що тоді я все втрачу? Я не можу так ризикувати. Треба щось придумати…

— Я підслухав розмову Дірії та Саміса.

— І чим тебе зацікавила розмова богині завірюхи та бога вітру?

— Як вам відомо, мій королю, у Саміса скрізь є вуха. Так ось, він поділився з сестрою, що у пророцтва про блискавичну діву, є лазівка.

- Яка? – пожвавішав Аранель.

- О, вам сподобається, мій королю. У пророцтві говориться, що блискавична діва, розділить чистоту і силу з чоловіком, коли зійде на небі три місяці. Але не уточнювалося яку саме чистоту! – у голосі Ашера почулася усмішка.

- Що ти маєш на увазі? - піднісся король.

- Чистота, не завжди має на увазі невинність. Принаймні не ту незайманість, яку прийнято вважати єдиною у дівчат.

— Хм… цікаво… Чи це означає, що я можу…

— Цілком вірно мій король. Так ви зганьбите діву, і вона вже нікуди не дінеться від вас. Ви можете вибути з відбору раніше та спокійно готуватися до весілля. А в ніч трьох місяців, візьміть дружину як хлопчика.

— Хм… мені подобається твій задум. Але спочатку потрібно з'ясувати, хто вона і де перебуває. Часу в нас до вечора.

- Покладіться на мене, мій королю. Сьогодні на балу, ви знатимете її ім'я.

— Ти так упевнений у цьому?

— Вона прийдешня, як і Целус, а значить поводитиметься інакше, ніж наречена з Терана. Вам потрібно буде поставити на її грудях мою мітку, мій королю, так вона робитиме все, що ви їй скажете, до ночі трьох місяців. А потім уже буде пізно, навіть якщо вона буде проти вашого злиття.

- Чудово! - вигукнув Аранель і задзвенів у дзвіночок, викликаючи слуг.

Аранель, навіть не здогадувався, що в цей момент Ашер єхидно посміхнувся, злісно свердливши ельфа, через його королівський портрет, ненависним поглядом. Бог лицемірства ненавидів себе за те, що прислуговує нікчемному ельфу, але це був його усвідомлений вибір, ідеальний план, щоб звільнити кохану з в'язниці.

Ашан давно знав про пророцтво. Саме він стер його сто років тому, зі стіни у храмі Піднебесних, а потім повернув на місце, тиждень тому. Саме він, вказав колишньому Королеві ельфів, на кому одружитися. Саме він довів короля до божевілля, так само як робить це зараз з його сином. Саме він обдурив Целуса і тримає його у пастці. Ніхто не зможе завадити йому, возз'єднатися з коханою. Ніхто з богів навіть не здогадується, що він задумав.

ТАНЯ

Прокинулася вранці у холодному поті. Мені наснився дивний сон, ніби я ширяла на хмарі і розглядала ТЕРАН з висоти. Стан був утихомирений. Я завжди любила дивитись на природу, це мене заспокоювало.

Ось і зараз, я розглядала стародавні ліси з тисячолітніх велетнів. Дивилася на річки та моря. Милувалася піщаною бурею в пустелі Терану. Видовище заворожувало. Поруч пролунав чоловічий голос. Я здригнулася і заозиралася навколо, але нікого не було поруч.

- Привіт, Таня!

- Хто тут?

- Я твій предок. Той, чию силу ти отримала. – прозвучало зовсім близько.

- Уран? - вигукнула з переляком.

— Я бачу ти чула про мене. Мене давно не називали цим ім'ям. Ти боїшся мене... - не питав, а стверджував, бог неба.

— На землі я навчалася на факультеті Давньогрецької міфології. І так, я боюсь тебе.

- Не варто. Я не завдам тобі шкоди.

— Ти один із Титанів. Найбільш кровожерливих і нещадних богів. - хто-небудь, закрийте мені рота.