Квітка війни - Maria PM

Вона зробила паузу, важко дихаючи.

— Ти пообіцяєш, що забудеш мене?

Стас застиг.

Ніби земля під ногами розступилася.

Забути?

Вона просить його забути її?

Усе, що він хотів сказати, застрягло в нього в горлі. Він не міг дихати.

Лілі дивилася на нього, і в її очах не було сліз. Тільки тиха, невблаганна рішучість.

Він відчув, як серце стискається, ніби його стиснули залізні лещата.

— Я… — він не міг знайти слів.

Як він міг забути? Як він міг просто відпустити її?

Але Лілі вже відвернулася.

— Прощавай, Стасе.

Вона зробила крок назад, а потім ще один. Її силует розчинився в сутінках.

І він так і не встиг сказати їй те, що з'їдало його зсередини.

"Я кохаю тебе."