Хаврор для короля. Виконай моє завдання. - Лада Астра
Лист і справді був від Яшки. Я одразу посміхнулась, завидівши його карявий почерк.
“ Привіт. Приніс тобі солоденького. Моно вже працює над твоїм проханням. Він передавав тобі привіт і просив тримати його в курсі справ. Ми витягнемо тебе у разі повної засади, тільки дай знак. Ти не сама і я нікуди не піду. Поки ти тут. Такщо можеш на мене розраховувати якщо що. Я тебе не кину, щоб ти там мені не говорила.
А бабця народів Угаййо з тебе вийшла відмінна. Я вчора запис глянув і одразу тебе впізнав. Сьогодні роботи на кухні багато, тож може завтра під вечір заскочу і маю надію, що вже з якоюсь інформацією”
І його фірмовий підпис внизу листа “Я”
Щось закололо мені в оці. Я звісно не плакала, давно вже розучилася це робити. Але ж розчулив, гад малий. От що з ним робити? Тут справді небезпечно. Ще зовсім нічого не зрозуміло чим це все мені виллється. А тепер ще й за Яшку треба відповідати. Бо ж точно упхає дурного носа куди не треба.
Обідали ми суто в компанії дівчат з наглядачами в особі Польіжанни, що затіяли якусь дурну гру “ Розкажи усім про свої захоплення”. Дівчата по черзі розписували чим полюбляють займатись у вільний час і це все знімало три візори. А я сиділа і кусала губи, намагаючись придумати щось більш менш правдиве. Не скажу ж я, що в мене не має захоплень. Бо я весь час обманюю людей. Кручу навколо пальця ваших матусь та татусів.
Аріна он, виявляється, коней полюбляє і проводить з ними багато часу. Хто б міг подумати взагалі про неї таке? Вона цього разу сама сіла біля мене, чим явно були незадоволені її подружки. Але занадто, я б сказала, щаслива Арі не помічала цього. Сиділа, посміхалася мені, як давній коліжанці і щебетала про всякі дурниці. Я теж звісно їй шкірилася у відповідь. А сама думала, він там що її власноруч обтирав чи що? Що це вона так сяє, ніби вже отримала пропозицію стати його королевою.
Коли до мене дійшла черга говорити про своє захоплення, то я там промямлила щось про те, що полюбляю прогулянки по дикій природі. А що? Дуже схоже на правду. Я ж, по всім данним, відлюдницею була, жила в горах, тому і такі вподобання маю. Та і в принципі я дійсно люблю незайману людською рукою природу, просто часу на такі прогулянки не дуже маю.
– У вас дуже різноманітні захоплення, вігесси. Такі ж різні і цікаві, як і ви самі. Король обов'язково подивиться нашу трансляцію і хто зна, може він захоче розділити ваші уподобання з вами на побаченні, – віщав нам Поль.
– Та сьогодні король зробив свій черговий вибір і зараз піднімляться ті дівчата, камені яких змінять колір на червоний. Для вас відбір, на жаль, буде закінчено, – це вже Жанна взяла слово. І жалю в її голосі не було.
Я подивилася на свій камінь та він без змін горів тим гадським рожевим кольором. А от в одної з головних посіпак Аріни він засвітився червоним. І що там почалося. Ниття таке стояло, що ми не дуже й чули інших чотирьох дівчат з такими ж червоними каменями. Та вони і вели себе більш достойніше. Гордо піднялись і покинули приміщення.
Аріна ж розвернулася до бідолаги спиною, усім своїм виглядом показуючи, що не має з нею ніяких справ. От тобі і ціна її дружби. А дівчину, між іншим, довелося під руки виводити. Тим часом Арі, з милою такою посмішкою, на фоні цього всього звернулася до мене:
– Адалін, зайдеш до мене після обіду, погомоним трохи про те про се.
– Звісно зайду, – не перестаючи їй шкіритись завірила я.
По скоріше б уже все витягнути з неї, бо бісить безмежно. Моя тортик-Лілі і то була більш приємнішою “закадичною подружкою”.
Елоїза одразу ж першою покинула це місце. Ну звісно, такого роду скандали вище неї і їй не приємно в такому брати участь. Саме такий вона мала вираз обличчя, коли йшла геть. А от Лана з великим інтересом, як мені здалося, спостерігала за цим дійством. Звісно ж скромно і не привертаючи до себе зайвої уваги.
А ми у новому складі вірних наближених рушили до кімнати Аріни. Вігесса взяла мене під руку, що здається означало, що я тепер у них була головною посіпакою. Оце так швидкий кар'єрний ріст.
