Не можна вбити - Велена Солнцева

Вже зробивши крок у бік будинку, зупинилася і відчула як мені в поперек тицьнув мокрий ніс.

-Чого гальмуєш?

Захар порався з дверима, відчиняючи їх якимось допотопним ключем.

-Відвези мене назад.

Почулося клацання і двері з тихим скрипом піддалися. Хлопець повернувся в мій бік, я бачила як у його очах знову згущується темрява.

-Ні.

Здригнулася від його короткої і ємної відмови, він ніби щось для себе остаточно вирішив, ось тільки поки що мені нічого не сказав. Перелякано озирнулася навколо. Я любила цю атмосферу - природа, повітря напоєне спекою і запахом скошеної трави, голосний спів птахів. Я любила тихе усамітнення і завжди прагнула до цього, віддаляючись від людей. Але саме зараз мені хотілося опинитися в центрі самого густонаселеного міста, у величезному натовпі людей, де можна загубитись і  ніхто тебе не знайде.

Здригнулася, відчувши міцний і наполегливий дотик до плеча.

-Йдемо.

Відчайдушно замотала головою, впевнена нічого хорошого на мене там не чекає. Захар підхопив мене на руки, не зважаючи на мій опір.

-Ти не перестаєш мене дивувати, Насте. Спочатку сама погодилася, тепер відмовляєшся.

-Я погоджувалася лише на розмову. – голос зривався на хрип від хвилювання.

-Так розмову ніхто і не скасовував, ми обов'язково поговоримо.

Варто було переступити поріг будинку, як він дозволив мені опуститися на підлогу, але не вдихнути. Захар виявився надто близько, настільки, що я могла з легкістю відчути легкий запах м'яти, що йшов від нього.

-Я хочу тебе трахнути. - він говорив це дивлячись мені в очі, і спостерігаючи як мої щоки повільно заливає рум'янець. - Роздягнути догола і повільно цілувати твоє ідеальне тіло.

Його слова мало розходилися з ділом, я відчула як важка рука огладила стегна, міцно притискаючи до чоловічого тіла. Немов у трансі я дивилася на нього і не могла розібратися у своїх почуттях, хоча одне знала точно - страх. Наче читаючи мої думки Захар запитав:

-Боїшся?

Що буде якщо я скажу чесно, він відпустить мене? Навряд чи.

-Ні.

Різким рухом він схопив мою косу і потягнув донизу, змушуючи підняти голову вгору і подивитися на нього. Повітря рвано виходило з легень, у кімнаті катастрофічно не вистачало кисню.

-Боїшся. - промовив просто в губи, обдаючи їх гарячим диханням.

-Ти лякаєш мене. - змогла зізнатися, на мить прикривши очі, скидаючи з себе гіпноз його чаклунських очей.

-Тобі нічого боятися.

Хочеться вірити, тільки все розбивається в одну мить, коли гарячі наполегливі губи торкаються моїх. Наступної миті я чую рик, і він ще сильніше притискає мене до стіни стегнами. Захар не дає мені відвернутися, утримуючи обличчя двома руками і злегка натискаючи, даючи зрозуміти чого він хоче. Мене поглинуло безумство, інакше я не зможу пояснити чому слухняно відкрила рота, дозволяючи його язику безперешкодно прослизнути в мій рот. Я тремтіла і мліла в жарі його натиску, він не давав мені вдихнути, повністю контролюючи моє тіло.

Захар

 Відмотати назад вже неможливо. Я це розумію коли втискаю в собе м'яке тіло і вгризаюся в пухкі губи. Вона все ще чинить опір, я це відчуваю і не можу нічого з собою вдіяти, це заводить ще більше. Відірвався від солодких губ щоб вдихнути, і почув тихе, майже жалібне:

-Відпусти. Я не хочу.

Я не зможу її відпустити, точно не зараз. Навіть кінець світу не змусить мене відмовитись від задуманого.

-Я не зроблю тобі боляче.

Брешу як останній козел, насолоджуючись тим як мій член притискається до м'якого живота.

-Тобі сподобається.

Підхоплюю розгублену відьму на руки і тягну до кімнати. Як же добре що я все-таки купив у цю халупу деякі меблі, ліжко зараз дуже знадобиться. Поклавши дівчинку на м'який матрац, злегка відсторонився, щоб побачити ніжне, гарне обличчя. Зелені очі були широко розплющені і трохи світилися в напівтемряві кімнати. Коліном розсунув ніжки своєї відьми, спостерігаючи як її губки складаються в здивоване О, ти ж не думала що я відступлю?

-Будь ласка, відпусти мене.

Вибач мила, не можу, я вже все вирішив. Замість відповіді притискаюся до соковитих губ, жадібно, так щоб зрозуміла що в неї немає вибору, сплітаю наші язики, не даючи їй і шансу на відступ. Перехоплюю обличчя, не даючи відвернутися та уникнути поцілунку. Однією рукою утримуючи її за підборіддя, другою нетерпляче підіймаю поділ довгої сукні, поки нарешті не торкаюся її ніжної плоті. Вона так само без білизни, і усвідомлення цього відгукується болем у яйцях. Чую як вона щось мичить в губи, намагаючись уникнути мого дотику. Швидко знаходжу маленьку горошину і обережно розтираю чутливий горбок. Дівчина вигинається в моїх руках, несвідомо розставляючи ноги ширше і вганяючи мені в плечі маленькі нігтики. Більше не можу, мені так хочеться спробувати її всю, мені ще ніколи так дах не зривало. Злегка прикушую тонку шкіру на шиї, і відразу зализую, я хочу залишити на ній свої сліди. Поволі спускаюся до грудей, де мені все ще заважає зараз така недоречна тканина, розриваю її одним рухом, відкриваючи своєму погляду гарні груди, тверда трійка з молочно білою шкірою і рожевими сосками, що задерикувато стирчать, до яких хотілося доторкнутися губами. Не відмовив собі в задоволенні і облизав цю досконалість. Мені здалося чи Настя почала мені відповідати? Дівчина ніби в маренні звивалася піді мною, підставляючи під мої губи своє тіло, чи мені це здається. Розум відключився  і перетік в штани. Я більше не можу чекати, моя рука між її ніжок підтверджує що дівчина готова, вона страшенно волога і все ще тече. Для мене.

Трохи пригальмовую себе, це у неї вперше, буде боляче. Втягую стиснутий сосок в рот і обводжу його язиком, змушуючи ще більше стискатися.

Я відчуваю що опір остаточно зламано, коли вона починає піддавати мені назустріч стегнами. Рваними, швидкими рухами стягую з себе одяг, мені здається ще хвилина зволікання і вона розчиниться як міраж, просто зникне, настільки нереально красивою вона була.