Федько-халамидник - Винниченко В. К.

Мати говорила, але Федько навіть не слухав і не па­м’я­тав уже нічого. Він тільки як крізь сон бачив, що татуньо чогось страшенно став лютий, такий лютий, що аж го­во­ри­ти не міг і тільки хапався то за горло, то за ремінь.

Потім Федька поклали на стілець і били вже як слід. Але Федь­ко й на цей раз навіть не скрикнув. Тільки, як батько пустив на мент руку, якою держав його, Федько впав до­долу й не рушався.

- Встава-ай!!! - ревнув батько й шарпнув сина за руку; але рука була така гаряча, а лице сина було таке дивно спо­кій­не, що батько кинув ремінь і нахилився до Федька. Федько вже нічого не чув і не бачив.

А через три дні він лежав мертвий. Разів зо два він при­хо­див до пам’яті, питав, чи били Толю, щось бурмотів і зно­ву падав непритомний. А в непритомності когось просив, комусь грозився і все чогось допитувався у Толі.

Батько й мати не одходили від його постелі, трусились і мовчки боролись із смертю. Але смерть поборола.

На четвертий день Федька ховали. На кладовище йшли всі хлопці зо всіх сусідніх вулиць. Спірка, Стьопка й Гаврик плакали навзрид.

А Толя тихенько виглядав із вікна. Мама йому строго на­ка­зала не виходити до вуличних хлопців.

А йому було цікаво подивитись, як будуть ховати Фе­дь­ка-халамидника.

Коли Федькова труна сховалась за рогом вулиці й не бу­ло вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутивсь на одній нозі й побіг гратися з чижиком.

Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька.

_________________

Володимир Кирилович Винниченко

ФЕДЬКО-ХАЛАМИДНИК

001

Друкований текст для вичитування взято з: Винниченко В.К. «Федько-Халамидник». Київ,«Веселка», 1991

ISBN 5-301-01338-6

Відмінна якість:

електронний текст книги повністю відповідає друкованому оригіналу!

Цей твір знаходиться в суспільному надбанні в Україні та в США оскільки він був опублікований до 7 листопада 1917 року (за новим стилем) на території Російської імперії. За винятком територій Великого князівства Фінляндського і Царства Польського, і не був опублікований на території Радянської України або інших держав протягом 30 днів після дати першої публікації. Не дивлячись на історичну спадкоємність, юридично Україна (СРСР), не є повним правонаслідувачем Російської імперії. Оскільки Російська імперія не була учасницею міжнародних угод в області авторського права, загальний міжнародний захист цього твору також не здійснюється.

© Вичитування, правка, форматування і оформлення: OpenBook, 2017

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

2017