т. 11 - Драматичні твори - Винниченко В. К.

Ті, що вийшли з побачення, зупиняються і, уклоняючись до вікон, кричать:

- Прощайте!

З вікон:

- Прощайте, не минайте. Приходьте чаще, ми вам квартиру приготовим.

- Кланяйтесь тьоті, хай сидить без заботи.

Одчиняється фіртка, виходить помічник начальника тюрми (немолодий; жовті, нафарблені вуса догори).

Помічник (звернувшись до вартового). Что здесь?

В вікнах зразу стихає.

Вартовий (витягуючись). Кричать, ваше благородіє... І виражаються... Он тето окно і то... другоє...

2-е вікно. Ваше благородіє! Не вєрте... Ето он первий виражається на нас...

Помічник. Молчать! Сойди с окна! Если еще раз вызовет меня, всю камеру разсажу по темным карцерам!

Як тільки з’являється в фіртці Помічник, Пані в траурі з дочкою швидко підступає до нього. Підходять також дві панночки.

Пані в траурі. Послушайте, господин смотритель!

Помічник (холодно). Я уже вам сказал, сударыня, что я - не смотритель... Странно!

Пані в траурі. Извините. Я к вам с тем же. Это же жестоко, наконец...

Помічник (хоче сказати). Виноват...

Пані в траурі. Всяким мужикам, ворам можно иметь свидание, а мне... Я приехала за пятьсот верст, у меня муж умер...

Помічник. Виноват...

Пані в траурі. Это бесчеловечно, жестоко!.. Вы его схватили, засадили в эту ужасную тюрьму и теперь еще не разрешаете с родной матерью увидеться. Я губернатору жаловаться буду...

Помічник. Сударыня...

Пані в траурі. И говорю вам, что он не виноват... Он не может быть виноват... Я вам представлю все доказательства, что он...

Помічник (нетерпляче). Боже мой! Да говорю же вам, что возьмете разрешение в Жандармском Управлении, и мы дадим вам свидание... Странно! А затем, сегодня день свиданий уголовных, а не политических...

Пані в траурі. Но поймите же, что он не может быть политическим! Я же вам представлю все доказательства и вы увидите...

Помічник. Очень может быть. Но это вы в Жандармское Управление...

Пані в траурі. Но вы дайте мне сегодня свидание. Я не могу ждать. У меня расходы... Ну, хоть на один час!

В вікнах фиркають од сміху.

Помічник. Сударыня, здесь свидания, даже законные не более пятнадцати минут. Возьмите разрешение. Повертається йти.

Одна з двох панночок. Господин Зелинский!

Помічник (озираючись, нетерпляче). Что угодно?

Одна з двох панн. Ну, разрешите же передать белье. Ведь это смешно.

Помічник. Не могу, не могу. Сегодня нет политических передач. Принесите в пятницу.

Одна з двох панн. Но я сегодня уезжаю. Человек третью неделю без белья...

Помічник. Но не могу же я для вас нарушать инструкцию!

Пані в траурі. В таком случае дайте мне эти пятнадцать минут. Я согласна...

Помічник. Я ни одной минуты не могу вам дать. Я не имею права! Слышите: я права не имею на это!

Пані в траурі. О боже! Ну, хоть скажите ему, что приехала к нему несчастная мать, чтобы он знал...

Помічник. И этого не могу! (Роздратовано.) Не могу, не могу, не могу! (Швидко повертається і зникає в фіртці.)

Дві панночки стискують плечима, шепочуться й нерішуче одходять.

Пані в траурі. О!..

Дочка її. Идем, мама.

Пані в траурі. Нет, я буду здесь стоять, пока они меня не пустят! (Витирає хусткою очі й одходить до лави, на яку й сідає з дочкою.)

2-е вікно. Ну що, масалка, помоглось? Пожалівсь?

Вартовий. Поговори ще там! Слихав, що говорив помошник?

2-е вікно. Слихав, только гляди, щоб мій карцур на тібє не окошився.

3-є вікно. Васька! Гляді, наша баришня-красавиця ідьоть!

2-е вікно. Та бре? Де?

3-є вікно. А он по дорозі.

2-е вікно. Мінє не видно.

3-є вікно. Січас повидіш. Клич скорей пєвчих до вікна.

Чути глухе гукання. В вікнах з’являється багато облич.

Чути:

- Вєрно!.. Она.

- З кавалєром.

- Она повсігди з кавалєрами.

- Конєшно. А ти ж думав как?

- Що ж вона сьогодня? Політіканам сьогодня свіданій нєту.

- До тібє в гості. Скучила.

- А ти мовчи! Про кого халяву роззявив? «У гості». Ти вперьод умийся, щоб про нєйо говорить.

2-е вікно. Федька! Дальоко?

3-є вікно. Нє, січас будєть тут.

Публіка теж озирається й дивиться на дорогу.

Вартовий. Не розговарювай!

2-е вікно. Ну, брат, тепер уже ти не розговарювай. Ти знаєш, хто січас сюда ідьоть? Думаєш губернатор? Нєт, брат, баришня наша ідьоть! Слихав? Федька, дальоко?

3-є вікно. Січас... Можна начинать. Начинай!

З вікон (дружно вибухає спів):

Гей, не дивуйте, добрії люди,

Що на Вкраїні повстало,

Там за Дашевим під Сорокою

Багацько ляхів пропало.

і т. д.

По дорозі з’являється Маруся з Леонидом. Вона привітно, весело хитає головою до вікон і прибавляє ходи.

Маруся (озирнувшись до Леонида). Тільки нетреба бути таким хмурим... Даю тобі слово, що не через те, що у мене є щось з Трохимом. Мені тільки... Ах,