Артем Гармаш - Головко Андрій

У примітках вміщуються найсуттєвіші різночитання, а також два фрагменти розділів, які не ввійшли до основного тексту твору. Реалії, що коментуються, йдуть під суцільною нумерацією. Малозрозумілі слова та поняття пояснюються у словнику в кінці тому.

АРТЕМ ГАРМАШ

Роман

Роман "Артем Гармаш" мав стати другою книгою задуманої ще в 20-х роках трилогії-епопеї "боротьби українського народу в трьох революціях, аж до створення (разом з іншими братніми народами...) своєї Радянської держави та побудови соціалізму" . Перша книга трилогії — роман "Мати" (1932—1934), третя — під умовною назвою "Батьківщина" — не була написана.

Безпосередньо до написання роману А. Головко приступив у 1935 р. 24 травня 1936 р. "Літературна газета" під рубрикою "До 20-річчя Жовтня" надрукувала розповідь письменника (замітка озаглавлена "Роман про громадянську війну на Україні") про те, як посувається праця над новим твором. У ній говорилося, що в романі "Мати" подано "ряд образів, які тільки почали формуватися і повно не розкриті. Отже, зрозуміло, читач чекає від мене продовження роману. До знаменної дати 20-х роковин Жовтневої революції я прийду з закінченим романом про часи громадянської війни на Україні. Це й буде продовження "Матері" і разом з тим являтиме самостійний твір... Артем у другій частині виступає як шахтар, більшовик. Отже, я показую революційну боротьбу не тільки у Вітровій Балці (Остап), а й на Донбасі (Артем), в місті... Наголос роблю на німецькій окупації і на боротьбі проти неї, досить уваги приділяю контрреволюційній раді націоналістичної буржуазії (Дорошенко, Діденко, Чумак). Основну увагу віддаю вивченню історичних матеріалів, архівів. Адже потрібно... максимально додержатись історичної правди. А втім (це кожному відомо), самими архівами обмежитись не можна. На першому місці повинні стояти живі люди. Тим-то невід'ємний процес моєї... роботи — це зустрічі, розмови, бесіди з учасниками громадянської війни... Повний бажання дати правдиву картину подій..."

На той час припадає ще одне повідомлення А. Головка про роман "Артем Гармаш": "...Основна моя робота в 1936 році — друга частина трилогії, що малює Україну останніх десятиліть... Другий том трилогії присвячений громадянській війні. Кінець імперіалістичної війни, німецька окупація, скинення Директорії і, нарешті, перемога Радянської влади — ось той історичний фон, в якому живуть і формуються мої герої, які були ще дітьми і підлітками в першій частині трилогії. Дія роману відбуваєтся в Донбасі, в Києві, в селах Правобережжя. Це дає можливість охопити всю різноманітність форм і методів боротьби українського народу проти контрреволюції. Основні діючі особи ті ж, що й у першій частині ("Матері"). Це сини Катрі — робітник Донбасу (Артем) і селянин Вітрової Балки (Остап). Третій основний персонаж Павло Діденко — український націоналіст— запеклий ворог Радянської влади. Взагалі в романі буде показана ціла галерея типів націоналістів (Чумак та інші), обрисовані будуть їхні методи боротьби, їх зрадницька роль. Я ставлю своєю метою по можливості повніше й ширше відобразити всю своєрідність боротьби за Радянську Україну, показати, як партія організовувала перемогу, як згуртовувала і керувала революційним робітничим класом і селянством, як викривала націоналістичну контрреволюцію у всіх її видах і проявах. Робота це велика й відповідальна, і навряд чи я її закінчу в цьому році. Все ж сподіваюсь, що роман вийде з друку не пізніше 20-річчя Жовтневої революції"1.

Свідчення ці надзвичайно цікаві, з них стає зрозумілим, як уявляв собі письменник тоді колізії майбутнього роману. Зокрема, очевидним є намір Головка показати Остапа у вирі революційних подій на селі (на відміну від задуму 20-х років, зобразити його серед махновців), розповісти про революційну роботу Артема в одному з міст на Донбасі. Усе це не знайшло втілення в романі "Артем Гармаш". Натомість висвітлена роль міста в революції на прикладі розгортання подій у невеликому промисловому центрі Славгороді на Полтавщині. Прагнення письменника "максимально додержатись історичної правди" і переконання, що "па першому місці повинні стояти живі люди" є підтвердженням ідейно-творчої зрілості Головка, чіткості й повноти його концепції революції.

У наведених виступах А. Головко наголосив на тому, що приділить у творі багато уваги "німецькій окупації" і "боротьбі проти неї". Ця обставина в складних міжнародних подіях середини й кінця 30-х років (розгул німецького фашизму з одного боку, а з другого — намагання тогочасної дипломатії не давати жодних приводів для загострення і без того складних взаємовідносин з потенціальним противником) багато в чому гальмувала роботу письменника над романом.

У 30-х роках в друку з'явились лише чотири невеликі уривки з майбутнього роману: "Делегати. Уривок з роману" ("Літературна газета", 1937, 11 вересня, с. З—4); "Артем Гармаш. Розділи з роману ("Мати", кн. 2)" — "Літературна газета", 1938, 18 квітня, с. 3—4; "Грицько Саранчук. Розділ з роману ("Мати", кн. 2)"— "Літературна газета", 1938, 11 грудня, с. 3—4; "Павло Діденко. Уривок з роману"—"Літературна газета", 1940, 19 липня, с. 1—3. Це, по суті, початкові розділи сучасної першої книги роману "Артем Гармаш", в яких прозаїк поряд з введенням у дію кількох головних персонажів, подає цілий вузол конкретно-історичних, соціально-класових суперечностей та конфліктів періоду революції і початку громадянської війни на Україні.

Про перші роки праці над романом А. Головко писав пізніше в "Автобиографии": "Дальнейшей моей работе над трилогией помешали те искажения исторического процесса социалистической революции и гражданской войны на Украине, которые имели место и стали ясны потом, через много лет. А тогда мне трудно было разобраться в происходящих событиях и правильно оценить прошлое" . У грудні 1967 р., па своему ювілейному вечорі, він зупинився на причинах, які затримали його працю над романом "Артем Гармаш" і над трилогією загалом.

"Ну, ось хоч би такий факт,— говорив А. Головко.— Кінець тридцятих років. Це вже після виходу в світ трохи зміненого варіанта роману "Мати", коли я вже почав працювати (точніше: записувати текст3) над

1 "Книга и пролетарская революция", 1936, № 8, с. 125.

2 Советские писатели. Автобиографии.., М., 1959, т. 1, с. 302.

3 Головко ніколи не починав писати доти, доки до. найменших деталей не продумає увесь твір.

романом "Артем Гармаш"... Уже було написано кілька розділів. І ось одного разу викликають мене до видавництва в справі "дуже важливій і невідкладній", як зазначено було в запрошенні Пішов я до видавництва, і тут з'ясувалося: прийшла з друкарні верстка моєї збірки (перевидання) "Повісті та оповідання", а в збірці "Пилипко", а в "Пилникові", як відомо,— німці: події в оповіданні відбуваються під час німецької окупації в 1918 році. Так-от з оцими німцями, будь вони неладні, і треба щось робити, бо з огляду на політичну ситуацію краще їх тим часом не зачіпати.

З подібною вимогою звернулась до мене Одеська кіностудія з приводу мого сценарію "Митько Лелюк" з життя українського села теж під час німецької окупації 1918 року. І мусив я обидві вимоги задовольнити. Мусив хоч би тому, що в обох випадках було нже ші трачено немало державних грошей, а гроші народні треба берегти"1.

Такі ускладнення, зрозуміла річ, негативно виливали па творчу діяльність письменника. Починаючи з середини 30-х років, деякі критики і письменники неодноразово дорікали Головкові за відсутність нових творів, мовляв, довго він "засидівся в "Бур'яні", а його "Мати" і "бабусею стане", поки буде написано новий роман, називали "великим мовчальни-ком" і т. п. Але не бракувало в прозаїка і справжніх друзів М Рильський, В Сосюра, П. Усенко, В Минко, Ю Смолич розуміли (і про це пізніше написали), що творам А Головка належить визначне місце в українській радянській літературі. У тому ж виступі на ювілеї А Головко говорив-"На перший погляд — не такі вже й великі це творчі труднощі. Авжеж Але хіба лише в цих дрібницях-переробках справа? А мій розпочатий роман "Артем Гармаш", яким я тільки й жив тоді? Що маю з ним робити? Адже й він — про німецьку окупацію 1918 року. Повернувся я тоді з Одеси (після переробки кіносценарію)... до Києва додому, сів до письмового столу, на якому сторінки рукопису (роману