Сучасна теория грошей - Рендал Рей
Порівняйте:
Баланс внутрішнього приватного сектору + Баланс державного сектору + Баланс зовнішнього сектору = 0
(Заощадження − Інвестиції) + (Податки − Державні закупівлі) + (Імпорт − Експорт) = 0
Ви бачите, що ці рівняння майже тотожні. Грубо кажучи, якщо приватні заощадження перевищують інвестиції, то приватний сектор опиниться в профіциті; якщо податки менші за державні закупівлі, то уряд працюватиме з дефіцитом; і якщо імпорт перевищує експорт, зовнішній сектор буде в профіциті.
Можна піти далі й зануритися в державні трансфертні платежі (на кшталт допомоги із безробіття, що збільшує дохід приватного сектору) і так звані міжнародні первинні платежі82 (потоки прибутку, які надходять до американських компаній з-за кордону і знижують зовнішню незбалансованість економіки США). Але ми цього не робитимемо. Здебільшого ми працюватимемо із секторальними балансами (рахунки фінансових потоків), а не з рівнянням ВВП (рахунки доходу та виробництва), але читачі можуть зробити розминку для власного інтелекту і самостійно виконати перетворення — конвертувати дані про ВВП у баланси фінансових потоків трьох секторів.
І, нарешті, чому ми називаємо дисбаланс «балансом»: тобто чому ми називаємо «балансом» приватного сектору ситуацію, коли витрати приватного сектору перевищують його доходи (існує дефіцит)? Що ж, у вашого поточного рахунку в банку, вочевидь, є «баланс», і він, імовірно, позитивний, тобто на ньому є залишок коштів. Якщо ви виписуєте платіжне доручення на більшу суму, що перевищує ваш «баланс», і якщо у вас є автоматичний овердрафт, тепер на своєму рахунку ви матимете негативний «баланс»! Ви й досі «перевіряєте баланс рахунку», навіть якщо він «незбалансований». «Баланс» будь-якого сектору може бути позитивним, нульовим чи від’ємним.
Технічна примітка:
Основні відмінності між персональним рівнем заощаджень і чистими заощадженнями домогосподарств (я вкотре дякую Скоттові Фуллвайлеру):
1. Чисті заощадження домогосподарств вимірюються як відсоток від ВВП, а персональний рівень заощаджень — як відсоток від наявного доходу.
2. Обчислення чистих заощаджень домогосподарств відбувається шляхом віднімання від наявного доходу всіх витрат домогосподарств, зокрема витрат на споживання та інвестицій у житло, а під час обрахунку персонального рівня заощаджень віднімають тільки споживчі витрати.
Кілька додаткових незначних відмінностей для особливо допитливих:
1. Чисті заощадження домогосподарств охоплюють так зване споживання капіталу домогосподарствами (тобто амортизацію), а персональні заощадження — ні.
2. Чисті заощадження домогосподарств охоплюють страхові та пенсійні резерви, які уряд формує на користь домогосподарств; а персональні заощадження — ні.
3. Чисті заощадження домогосподарств включають у себе нарахування заробітної плати мінус виплати від бізнесу на користь домогосподарств; а персональні заощадження — ні.
40 Це стосується як макро-, так і мікрорівня. У першому випадку йдеться про макроекономічний облік, у другому — про формальний бухгалтерський облік, скажімо, певного суб’єкта господарювання або неформальний бухгалтерський облік певного домогосподарства, яке контролює стан своїх фінансових активів та зобов’язань.
41 Тут і далі ми використовуватимемо українські відповідники для англ. терміна net financial wealth — «чисте фінансове багатство» та «чистий фінансовий добробут», які вважаємо тотожними за суттю.
42 Фінансове зобов’язання боржника за автокредитом та фінансовий актив кредитора.
43 Номінальна вартість кредиту на умовному балансі боржника дорівнює вартості виданого кредиту на балансі фінансової компанії кредитора.
44 «Внутрішні» активи — це активи всередині певного сектору: наприклад, заборгованість домогосподарства за кредитною карткою — актив комерційного банку, який емітував цю кредитну картку. Таким чином, цей актив становить собою внутрішній актив приватного сектору загалом. Однак він компенсується внутрішнім зобов’язанням, а саме — заборгованістю домогосподарства. Цей приклад доводить, що в чистому вигляді активи приватного сектору дорівнюють нулю.
45 У США від часу фінансової кризи 2007–2008 років вислів «один відсоток» (або «1 %») став крилатим. Він означає один відсоток найбагатших домогосподарств країни.
46 Англ. Goldilocks economy. Такий стан економіки, коли вона зростає не повільно, ризикуючи увійти в рецесію, і водночас не швидко, тобто з істотним ризиком «перегріву» й накопичення фінансових бульбашок. Див. докладніше: http://lexicon.ft.com/Term?term=Goldilocks_economy.
47 Гістерезис — це залежність стану системи від її історії.
48 Ідеться про роботи економіста Джона Мейнарда Кейнса (1883–1946) — британського економіста, засновника кейнсіанського напряму в економічній теорії.
49 За ринковою або номінальною вартістю.
50 Більш відома як «Система національних рахунків 2008 року» (СНР-2008) — міжнародний статистичний стандарт національних рахунків, який розробила Статистична комісія ООН. Докладніше див.: http://unstats.un.org/ unsd/nationalaccount/sna2008.asp.
51 Тут автор вдається до узагальнення, ототожнюючи державний сектор із вхідним потоком «державних витрат» (G), а сектор домогосподарств — із вихідним потоком «податків» (T). Головне спрощення в тому, що саме на домогосподарства лягає основний тягар сплати податків в економіці.
52 Ця дискусія охоплює значно більше коло країн, зокрема й Україну.
53 Прикметник «дискреційний» у цьому контексті означає, що уряд на власний розсуд може впливати на бюджетний дефіцит.
54 Або «виявив би політичну волю», як часто аргументують у суспільних дискусіях в Україні.
55 Ці заходи вважаються дискреційними, адже влада вживає їх безпосередньо на свій розсуд.
56 Елементи державного бюджету (як із боку податків, так і з боку витрат; наприклад, соціальні витрати, а саме соціальна підтримка безробітних), які працюють автоматично, без додаткового втручання урядовців та законодавців. У разі економічного спаду автоматичні стабілізатори покликані підтримати економіку.
57 Номінальний приріст ВВП відрізняється від реального тим, що другий показник, так би мовити, «очищений» від інфляції, а перший ґрунтується на статистичних даних за різні періоди, в яких інфляційний складник зберігається. Наприклад, номінальний приріст ВВП США у 2005 році становив 6,7 %, адже розмір економіки в цьому році досягнув 12 888,9 млрд доларів супроти 12 088,6 млрд доларів у попередньому році.
58 Скорочення податкових надходжень почало уповільнюватися лише з ІІІ кварталу 2009 року, коли темп падіння сягнув 23,3 % проти 27,3 % у попередньому кварталі.
59 Розрахунки базуються на даних Бюро економічного аналізу США, див. табл. 3.2 «Поточні доходи та витрати федерального уряду», джерело: https://bea.gov/national/nipaweb/DownSS2.asp, секція даних № 3.
Пояснення щодо такого стрімкого зростання поточних трансферних платежів у ІІ кварталі 2008 року
