Мистецтво війни - Сунь Цзи

Народній Республіці. Оскільки моє початкове захоплення Сходом давно стало частиною життя, я почав шукати, що ж цікаве та корисне можна запозичити з цієї культури для розширення меж нашого світогляду, зокрема у світі бізнесу. Я був приємно здивований, коли виявив, що в Китаї, Японії, Кореї, В’єтнамі, Сингапурі та в країнах Південно-Східної Азії сучасні управлінці та власники бізнесу все частіше долучаються до вивчення давніх стратегічних творів Китаю та Японії. На зустрічах з бізнес­менами Камбоджі можна почути афоризми з цих творів. На стінах японських банків можна побачити каліграфії, інспіровані військовими стратегами давнини (див. малюнок).

На цій каліграфії написано:

У русі ти повинен бути швидшим за вітер, а в повільному марші — спокійним і таємничим, як ліс; коли нападаєш, мусиш бути нищівним, як вогонь; отаборившись, стань незворушним, як гора (Сунь-дзи, частина 7).

Це звучить доволі сугестивно і надихає. Японською мовою це називається 風林火山 Фурінкадзан (Вітер, Ліс, Вогонь, Гори). Цей напис був на штандарті відомого японського полководця Такеди Сінгена. Про нього знають шанувальники Акіри Куросави з фільму «Кагемуса». (До слова, ми з друзями отримали суттєву знижку, купуючи фігурку Такеди Сінгена в одній з крамниць міста Нара, тільки тому, що знали його ім’я ☺). Уявіть собі військо, яке бачить перед собою це гасло щодня. Як на мене, то цей поетичний вислів веде воїнів у бій і навіть смерть робить красивішою. У сучасного освіченого бізнесмена Далекого Сходу на стіні в офісі чи в кімнаті для зустрічей дуже часто можна побачити подібні написи. У деяких корпораціях Китаю, Японії та Кореї від управлінців вимагають знати книгу Сунь-дзи напам’ять, адже його твори надихають. Остання в часі книга Генрі Кісін­джера присвячена Китаю. Особливо часто в ній згадується Сунь-дзи. Кісінджер помітив, що Сунь-дзи, на відміну від західних стратегів, надає перевагу психологічним і політичним методам, а не військовим.

Читати Сунь-дзи — нелегка праця: інколи важко зрозуміти, як саме може придатися та чи інша порада, що в ній прикладного? У чому цінність твору? Якщо ваша мета — знайти якісь відповіді на певні конкретні запитання бізнесу, то, швидше за все, користь від цієї книги буде невелика. «Мистецтво війни» авторства Сунь-дзи — твір філософсько-стратегічний. Якщо ми докладемо зусиль, то потрапимо в певне поле мислення. Навіть після першого осягання ідей твору наше ставлення до мотивів людських учинків, до причин і наслідків певних подій уже не буде таким, як раніше. Адаптація способу мислення Сунь-дзи дозволить за доволі короткий час навчитися бачити хід подій системно, поставити самому собі слушні запитання, а також моделювати успішні варіанти розвитку подій і створювати сприятливі для нас ситуації.

Поступово у вас з’явиться звичка дивитись на речі крізь призму твору і помічати процеси, яким ви не надавали значення раніше.

Отож навіщо нам вивчати твір, написаний задовго до нашої ери давньокитайським генералом?

Давній Китай того часу (період Весни і Осені 771—476 рр. до нашої ери) складався з семи держав, що воювали між собою. Вони були змушені використовувати всі наявні ресурси, зокрема людські, для ефективного ведення війни. У такій ситуації виживали лише найбільш ефективні князівства, а твори, написані їхніми військовими стратегами, були у великій шані, оскільки акумулювали в собі військову мудрість, перевірену часом. Очевидно, що спосіб розумування Сунь-дзи навчає нас філософії сили, важливості розуміння природи наявних і «позичених» ресурсів, необхідності неортодоксальних рішень, мистецтву управління людьми в критичних ситуаціях, умінню цінувати інформацію та розуміти стратегії прихованих дій. Бо ж, як кажуть малайці: «Не думайте, що в озері немає крокодилів тільки тому, що вода спокійна».

Отож необхідність вивчення мистецтва війни полягає в тому, що бізнес-філософія, яка виросла з цього твору, набуває все більшого поширення у глобальному світі (підйом азійських тигрів, Японії, Китаю) і розуміння її законів дозволить нам ставати все більш конкурентоспроможними і впевненими.

Навіть декілька висловів з твору дадуть вам уявлення про його красу і глибину:

Війна — це мистецтво брехні. Тому, якщо ти вправний, придурюйся невмілим (Сунь-дзи, частина 1).

На війні, я чув, інколи навіть безглуздий пóквап приводить до швидкої перемоги, але я ще ніколи не бачив ознак майстерності й переможності в довгій кампанії. Не було ще країни, яка б виграла від тривалої війни (Сунь-дзи, частина 2).

Той, хто знає ворога й себе, ніколи не програє війни; той, хто не знає ворога, але знає себе, інколи виграє, а інколи програє; той, хто не знає ні себе, ні ворога, програє кожну баталію (Сунь-дзи, частина 3).

За давніх часів досвідчений у січі передусім робив непереможним себе і лише після цього очікував нагоди, коли можна перемогти супротивника. Непереможність залежить від тебе, вразливість ворога — від нього (Сунь-дзи, частина 4).

Експерти, говорячи про стратегічні ідеї твору, найчастіше виділяють наступне: війну через посередність прямого і непрямого, позиціонування, стратегічну перевагу, мистецтво обману, уміння воювати за посередництва моделей — стратагем.

Переклад цього твору став можливим завдяки допомозі багатьох людей, зокрема Тімоті Лі та Ірен Цін. У свою чергу, завдяки цьому проекту мені також вдалося залучити до вивчення твору Сунь-дзи кількох молодих китайців. Це дало їм змогу ширше зрозуміти глибини своєї культури. Ми вчилися разом. Особливо мені допомогли у вивченні твору поради мого друга Рока Чена.

Отже, нижче спробуємо прокоментувати основні ідеї Сунь-дзи, наскільки це може дозволити наше нікчемне розуміння.

Непрямi методи i позицiйне мислення, що створює переваги для перемоги до початку бою

Загалом, щоб зрозуміти Сунь-дзи, потрібно осягнути кілька основних речей — вивчення і принципи свого становища, становища ворога (知己知彼), маніпуляції (комбінації 奇 незвичайного і 正 звичайного), створення можливості для легкої перемоги 形 і застосування максимальної сили у відповідний момент 勢.

Ми проілюструємо декілька ідей, пов’язаних із силою, міццю, могутністю Сунь-дзи стосовно процесу управління.

Швидка стрімка вода може рухати кругляками — це й називають силою (Сунь-дзи, частина 5).

Японський бізнес-гуру Кенічі Омае якнайвище оцінив думку Сунь-дзи про те, що досконала стратегія полягає в тому, щоб досягнути своїх цілей без боротьби. Тобто — цілі можна досягати тільки з безпрограшної ситуації або ж з позиції абсолютної сили. Хто вам говорить по-іншому, той нахабно бреше. Не по­збутися бомби і після того вести діалог з позиції сили. Так само не можна поставити себе в позицію безсилля, а потім хотіти мати вплив. Чоловік, який хоче жінку, ніколи не підходить до неї без упевненості. Позбав себе основної сили — і згодом будь-яка перемога, що вимагає використання багатьох ресурсів, буде неможлива. Якщо ти не сильний, ти не маєш