Мистецтво війни - Сунь Цзи
Отож справжня Стратегія — це не досягнення мети у прямий спосіб, коли ти маєш план і мету, а збирання плодів ситуацій, з якими стикаєшся подорозі, коли навіть заплутуєш і змінюєш ситуацію так, що через найменші непомітні зміни і рухи ситуація схиляється у бажаному напрямку.
Немає нічого складнішого за воєнні змагання. І складність цих змагань та маневрів полягає в тому, що потрібно перетворити непряме на пряме, а несприятливі обставини — на сприятливі.
Так ми робимо шлях нашого протиборця непрямим, заманюючи його маленькими принадами. У такий спосіб хоч і вийдемо пізніше, та дійдемо раніше за ворога. Це метода того, хто знає, як використовувати прямі й непрямі стратегії (Сунь-дзи, частина 7).
Залучай нагодованих бійців проти зголоднілих неприятелевих солдатів. Це — спосіб контролювати фізичну силу. Ніколи не нападай в наступовому русі на армію, яка добре впорядковує прапори. Ніколи не налітай на військо з доладними формаціями. Це — гнучкий шлях керувати змінами (Сунь-дзи, частина 7).
Почувши, чого можна досягнути, якщо йти за моїми порадами, досягай згідно з ними стратегічної переваги — так ти підготуєшся до зовнішніх обставин. Використовувати сприятливі умови для здобуття найбільшої сили і впливу, виходячи з ситуації, — це я називаю стратегічною перевагою (Сунь-дзи, частина 1).
І тому неперевершена військова стратегія — зруйнувати плани й стратегії супротивника, дещо слабша — атакувати ворожі союзи та сув’язі; ще гірша — нападати на армію ворога; і найгірша — кидатися на укріплені мурами міста (Сунь-дзи, частина 3).
За давніх часів досвідчений у січі передусім робив непереможним себе і лише після цього очікував нагоди, коли можна перемогти супротивника. Непереможність залежить від тебе, вразливість ворога — від нього. Тому особа, що має бойовий досвід, здатна зробити себе нездоланною, але не може гарантовано змусити ворога бути подоланим (Сунь-дзи, частина 4).
У давнину казали, що людина, майстерна в герці, перемагає того, кого легко перемогти. Тому перемоги людини, вправної у веденні битв, не мають слави відважних і мудрих перемог. Її перемоги у битвах бездоганні. Бездоганність означає, що вона діє там, де перемога певна (гарантована), і завойовує ворога, що вже програв.
Через те майстер бою обирає позицію, де поразка неможлива, й не марнує свого шансу взяти гору над супостатом. А отже, успішна армія вступає в бій тільки після того, як забезпечить собі умови для тріумфу, а подужане військо шукає перемоги лише по тому, як вступило в сутичку (Сунь-дзи, частина 4).
Що маємо тут? Вправний генерал/лідер/менеджер повинен ставити себе в позицію надпереваги — він просто не може не перемогти. Він забезпечує умови для перемоги і контролю ситуації, а його вороги/конкуренти приймають його правила. Мовою бізнесу, таку тотальну перемогу можуть забезпечити будь-які стратегії оформлення майбутнього поля бізнесу: встановлення стандартів, створення попиту, оболонок, створення індустрій. На мою думку, це дуже добре відображається в концепції стратегії блакитного океану. Яскраві приклади Apple з його операційною системою і замиканням продуктів на цю систему і створення конфігурацій з метою узалежнення розробників від оболонки Apple. Apple в цьому випадку своєю системою-оболонкою створила «умови для перемоги», всі ж інші компанії «шукають перемоги після того, як вступили в сутичку».
Принцип «Найкраще — підкорити ворожу армію без боротьби взагалі» вимагає довготривалої підготовки і культивування відчуття перемоги ще до початку битви, відображає впевненість і знання; перемога метафізична, вона, так би мовити, понад грою. Вона вимагає граничних зусиль, які, у свою чергу, вимагають непересічного розуму. Піднятися над пересічністю і над собою, зробити надзусилля — саме в цьому й полягає нині процес інноваційності. Ламання попередніх моделей і створення нових стандартів, продуктів та індустрій визначає позицію переможця. Перемога дуже часто має бути незрозумілою для більшості, а саме:
Вікторія, що її можуть зрозуміти пересічні люди, не досконала. Здатність піднімати осінній пух не може бути ознакою великої сили; спроможність бачити сонце і місяць не є ознакою проникливого зору; здатність чути грім не є ознакою доброго слуху (Сунь-дзи, частина 4).
Тому будь-яка абсолютна перемога вимагає осмислення, це ніби створення павутини навколо стратегій ворога чи конкурента. Ті стратегії стають частиною твого переможного задуму. Це скидається на гру в ґо, коли менш вправний гравець до самого кінця впевнений, що виграє, не знаючи, що насправді він є частиною пастки, комбінації, стандарту, що його ведуть до вирішальної битви, наслідки якої вже визначені. Хороший лідер розставляє своїх людей там, де вони принесуть найбільше користі, і він визначає обставини так, щоб всі елементи системи спрацювали якнайспрятливіше для нього.
Обстріляний військовик шукає перемоги зі становища й обставин, не вимагає занадто багато від своїх людей. Тому він спроможний вибрати вмілих вояків і довірити їм розвинути перевагу зі стратегічної позиції. Той, хто знає, як посилювати стратегічні козирі, посилає своїх людей на бойовище подібно до покотючих колод і кругляків. Колодам і круглякам природно бути непорушними на поземній площині, але на похилій вони — на кшталт покотил; квадратне має здатність зупинятися, а кругле — скочуватися. Тому сила командира, що набив руку, залучаючи людей до баталії, скидається на натиск від падіння кругляків, які котяться донизу з великої висоти (Сунь-дзи, частина 5).
Ще один китайський стратег, Мей Яочень, казав, що потрібно визначати свій план всередині і створювати потенціал ситуації ззовні, у такий спосіб досягаючи перемоги.
Ґордон Ґекко, герой фільму «Wall Street», вихвалявся: «Я не кидаю дротики в дошку. Я ставлю на очевидні речі. Читай Сунь-дзи “Мистецтво війни”: кожна битва виграється ще перед її початком».
Концентрація важлива не тільки під час війни, вона надзвичайно важлива й у процесі підготовки до війни, бою, ділової оборудки чи моделювання ситуації. Зосередженість вимагає залучення всіх необхідних ресурсів для досягення цілі.
Коментатор Ду Му, пояснюючи Сунь-дзи, також говорив, що потенціал ситуації не можна усвідомити наперед. Інколи користь для себе можна побачити з користі для супротивника. Тоді можна контролювати імпульс розвитку подій і досягати перемоги. Про ситуації й позиції ще можна скзати, що дуже часто це всього-на-всього
