Мистецтво війни - Сунь Цзи

Сунь-дзи

Мистецтво війни

Передмова

«Геоекономіка — це логіка війни в граматиці бізнесу», — зазначив американський стратег та історик Латтвак.

Я зауважив, що китайці не дуже цікавляться сучасними теоріями стратегій. Особливо — абстрактно-концептуальними. Вони щиро вважають, що все, що можна було написати про стратегію, уже написано тисячі років тому.

Після Сунь-дзи вони вважають війну метафорою, філософією, яку можна перенести на решту життя, навіть, на перший погляд, мирного.

Китайці вважають війну надзвичайно дорогим методом вирішення проблем, якого бажано уникати. Якщо це неможливо, війна вимагає найретельнішої підготовки і планування, прискіп­ливої уваги до найменших деталей, досконалого знання себе, супротивника і місцевості. А понад усе — вона вимагає беззаперечної дисципліни і переможного настрою.

Вони вважають, що стратегія повинна бути практично-прагматичною, вираженою у діях, у вчинках, а не у словах.

Вважають, що лідера визначає характер, а не посада чи технічні знання.

Вони освоїли і логіку, і граматику. Чи не тому Китай стає тепер надпотужним гравцем і в геоекономіці?

Завдяки Сергію Лесняку ви зараз тримаєте у руках якісну українську версію трактату Сунь-дзи.

Думайте. Дійте.

Павло Шеремета

Слово вiд перекладача

Оскільки твір Сунь-дзи «Мистецтво війни» дуже давній, то існує кілька версій трактату — перші знахідки датуються періодом династії Сунь (960-1279 роки). Ними довгий час і послуговувалися. Проте 1972 року в могильниках Гори Срібної Ластівки (провінція Шандунь) було віднайдено, крім основного тексту, ще й додаткові, не відомі раніше фрагменти твору. Тому сучасні коментатори починають використовувати і цей текст.

Існують одинадцять класичних коментарів і тлумачень ідей твору, які відрізняться між собою як за тлумаченням окремих слів, так і за типом коментування. Є суто філософсько-поетичні коментарі (приміром, авторства Ду Му), а є і військові (тлумачення відомого полководця і державця Цао Цао — саме цей коментар та його похідні створили традицію сучасного військового й ділового коментування тексту).

Оскільки я вже тривалий час занурений у сферу бізнесу й не дуже близький до академічного світу, то, відповідно, мої тлумачення певних ідей Сунь-дзи спираються на досвід та бачення цих ідей у контексті ділового управління і підприємництва. Мене передусім цікавить практичний бік тексту та модерні змістові паралелі, захоплює можливість тлумачити сучасність за посередництвом військової історії. І, як засвідчила дванадцятирічна практика у Китаї, згадки про класичну військову стратегію та історію завжди стають у пригоді під час перемовин, якщо потрібно схилити рішення на свій бік чи залагодити конфлікт.

Перекладаючи твір, я послуговувався етимологічними словниками китайської мови та словником-тлумачником термінології Сунь-дзи. Важливими для розуміння тексту були коментарі того ж таки Цао Цао, а також таких сучасних західних дослідників, як Роджер Еймс та Віктор Меєр.

Оригінал «Мистецтва війни» складається приблизно з шес­ти тисяч ієрогліфів (там, однак, трапляється і багато дублікацій). У певних місцях один і той самий ієрогліф позначає різні поняття, відтак чітко сформулювати їх без допомоги китайських колег було б неможливо: навіть сучасні китайські тлумачення термінів Сунь-дзи суперечать одне одному, що вже й казати про різні варіанти англомовних чи, приміром, російськомовних перекладів. Тому ми намагалися використовувати найбільш авторитетні коментарі, щоб зрозуміти сенс кожного ієрогліфа і зберегти поетичність та піднесений стиль письма, вживаючи відповідну українську лексику (архаїзми, застарілі та рідковживані слова тощо).

Важлива технічна деталь: виходячи з принципів транслітерації китайських приголосних zh/z, поширених в українській діаспорі в Китаї у першій половині ХХ століття, я передавав ці приголосні як дж/дз відповідно. Так, зокрема, вважав і відомий громадський діяч і сходознавець Іван Світ, який жив і працював Китаї у 1922-1949 роках. Чимало представників сучасної української громади Китаю теж схиляються саме до цього варіанту, хоч існують й інші погляди на це питання (до прикладу, за усталеною нині транслітерацією Палладія згадані звуки мали б передаватись як цз). Проте, сподіваюся, невдовзі буде розвинута нова транслітераційна система, краще адаптована і наближена до фонології української мови.

Сергій Лесняк

Мистецтво вiйни Cунь-дзи. Сунь-дзи бiнфа

Частина 1. Планування

Сунь-дзи сказав:

— Війна — справа надзвичайної ваги для держави, справа, що визначає життя і смерть, її необхідно вивчати, неабияк пильнуючи.

Аби передбачити наслідки війни, треба брати до уваги п’ять засадничих чинників і порівнювати дві протиборчі сторони за певними критеріями, а саме: Шлях-Дао, підсоння, терéн, командування й регулювання.

Шлях-Дао — це те, що дає людям змогу мислити влад із правителями. Це уповноважує вас посилати людей на смерть або до­зволяти їм жити, і вони прийматимуть це без жодних сумнівів.

Підсоння визначає день і ніч, холод і тепло, час і сезони.

Терен окреслює вершини й долини, далекі й близькі відстані, небезпечні та сприятливі місця, широкі та вузькі простори, місцини, складні для оборони й нападу, придатні для захисту й наступу.

Командування добирають за такими чеснотами: мудрість, чесність, людяність, мужність і дисциплінованість.

Регулювання — це організаційна ефективність, системи керування та структура переміщень.

Усі командири знають про існування цих п’ятьох чинників, одначе той, хто опанує їх, переможе, а хто — ні, програє.

Тому, щоб передбачити наслідки війни, мусимо порівняти дві супротивні сторони, зважуючи їхні відносні стратегії за допомогою таких запитань:

Який з імператорів має Шлях-Дао?

У кого з генералів більше здібностей?

Яка сторона переважає підсонням і тереном?

У якому війську жорсткіше дотримуються дисципліни?

Яку армію споряджено ліпше?

Чиї старшини й вояки ретельніше навчені?

Яка сторона суворіша й справедливіша щодо винагороди й кари?

Завдяки цим порівнянням я знатиму, хто переможе, а хто програє.

Генерал, який дослухається моїх порад, посилаючи військо в бій, здобуде звитягу. Такий воєначальник хай залишається командувати. Якщо ж він знехтує моєю порадою й відправить армію в бій, то зазнає повної поразки, і його потрібно звільнити.

Почувши, чого можна досягнути, якщо йти за моїми порадами, досягай згідно з ними стратегічної переваги — так ти підготуєшся до зовнішніх обставин. Використовувати сприятливі умови для здобуття найбільшої сили і впливу, виходячи з ситуації, — це я називаю стратегічною перевагою.

Війна — це мистецтво брехні. Тому, якщо ти вправний, придурюйся невмілим. Якщо ти діяльний — корч із себе млявого. Якщо ти близько — вдавай, що далеко, а якщо далеко — вдавай, що близько. Якщо ворог жадібний — спокуси його жаданим об’єктом. Якщо хаотичний — захопи його. Якщо ворог діє ефективно — будь обачним. Якщо супротивник могутній —