Титани Ос. Дводушниця - Владислава Раф

– Ні, від тебе цього не вимагається, – Реквієм похитала головою. – Мені хоч і добряче влетіло, але з нечистю вже якось впораюсь.

– Тоді чого ти хочеш від мене?

– Прозвучить дико, але... – вона глибоко вдихнула, ніби пірнаючи в холодну воду, перш ніж поглянути в карі очі чоловіка. – Тобі доведеться їсти. Досить багато їсти.

– Що за маячня? – здивувався підполковник та коли Вієм кивнула на Йор – взагалі припинив її розуміти. – На біса мені їсти його?

– Зараз це єдина можливість зупинити титанову регенерацію, – пояснила розвідниця, обережно добираючи слова. – І у випадку з Йор – єдина можливість здолати його.

– І що буде зі мною? – похмуро уточнив, намагаючись гнати підозрілі думки геть. Звідки ця дівчина могла знати щось подібне? Поки що йому важко було зрозуміти, в якому взагалі напрямку рухалися її думки.

– Ти станеш новим Йор, – чесно відповіла Реквієм, так само не відводячи погляду. – Твоя свідомість має бути достатньо сильною, аби стримати сутність титана та, в певному сенсі, підкорити її собі.
 

Іноходь – хода, за якої кінь рухається «неправильно», переставляючи ноги не по діагоналі, а односторонньо – спочатку дві праві, потім дві ліві. Є певний вид коней-виноходців, або діал. іноходців, які, здебільшого, рухаються лише так. У випадку Лиха – це набуте вміння, яке не відноситься до його породи.