Право на шанс - Олена Гриб

На кого все звалити? Ясна річ, на підкидька! Події шестирічної давності в Тавенні ще не забулися. Народ пам’ятав про злощасну дівчину, яку прокляла стара чаклунка. Тобто не прокляла, а збиралася проклясти… Та кому яка різниця! Якщо хтось смів засумніватися в злостивості підкидька, йому миттю нагадували: вона вбила не аби кого, а мага зі столиці, вона покалічила (шрам на губі вважається раною?) самого Зарлата, вона ще немовлям дурила голови князівській родині… Така відбере останній мідяк у рідної матері, що й казати про чуже добро?

І як Ергелу Жескару відновити пошарпану репутацію? Ха, елементарно! Треба зловити підкидька. Ну або когось, схожого на ту дівчину, – тавеннці навряд чи помітять різницю. Ще бажано знайти серце дракона. Справжнє – підробка не спрацює.

Ньельм заявив, що серце – не проблема. Князь зрозумів, що у нього з’явився шанс дожити до глибокої старості, і підібрав пристойну на вигляд дівчину без дбайливих родичів і друзів. Неначе роки хованок не позначилися б на колишній княжні… Але він хотів, щоб ніхто не засумнівався і не оголосив, що підкидьок – жебрачка або селянка, привезена з провінції.

Для пробудження дракона потрібна жертва? Гаразд. Підкидьок і її спільники намагалися чаклувати над вкраденим серцем і поплатилися за це. Спільники? Ну, спільникам не обов’язково бути впізнаваними, їх можна скільки завгодно назбирати на смітниках…

Плібія випадково побачила крізь прочинені двері, що в кімнаті Ньельма лежить зв’язана дівчина. Поскаржилася князю. Той сказав, що це – не її справа. Тітонька вирушила звільняти полонянку власними силами і натрапила на Пріту.

Молода відьма людяністю не переймалась і відпустити майбутню жертву не погодилася. Плібія, очікуючи поваги до своїх років, спробувала наполягти. В підсумку вона дістала синець під оком і була вигнана в сад – щоб не заважала.

– Поки до кухні дійдете, дурні думки з голови вивітряться, – повчала Пріта.

Але тітонька вирішила спочатку виплакатись – і потрапила в нашу невелику компанію. Неабияк злякалася, пережила магічний вибух… Майже повірила, що Творець на її боці, – і почула, що підвалом ідуть безпринципні маги.

Зустріч із ними не обіцяла нічого доброго.