Примхлива мрія - Agrafena

Через п'ятнадцять хвилин я вже стояла в дверях у вітальню, переможно посміхаючись, бо три пари здивованих очей дивилися на мене, як на восьме диво світу.

Мабуть, тут зіграв роль чинник несподіванки. Ніхто з них навіть не припускав, що я надумаю переодягатися, але я не виправдала їх припущень! І тепер, дивлячись, як з очей Пашки ледь іскри не полетіли, коли він побачив мене, що входила до зали, зрозуміла, що зробила саме те, що потрібно.

Блондин, не зводячи з мене ошалілого погляду, повільно наблизився і прошепотів:

– Кохана моя, ти чарівна.