Полонянка вовчої зграї - Марина Сніжна

Краєм ока вловлювала, як перевертні сполошеними тінями розлітаються геть, поступаючись розлюченому ватажкові. Вловлювала кислуватий запах страху і дивувалася тому, що так гостро можу його відчувати. А вовчиця всередині піджимала хвіст та вуха і безперервно скавучала. Та заткнися ти вже! – гаркнула на неї подумки і постаралася загнати подалі. Але цього разу не подіяло. Занадто сильні емоції вона відчувала.