Трагедії - Евріпід
АГАВА
О лишенько! Що бачу? З чим прийшла сюди?
КАДМ
Уважніше приглянься - стане ясно все.
АГАВА
Якого болю образ перед зором став!
КАДМ
Чи те, що маєш, лева чимсь нагадує?
АГАВА
О ні! На тирсі - голова Пентеєва!
КАДМ
1280] Оплакана раніше, ніж упізнана.
АГАВА
А звідки вона в мене? Хто ж убив його?
КАДМ
Жорстока правдо, як ти запізнилася!
АГАВА
Кажи! Тріпоче серце - твого слова жде.
КАДМ
Це ти його убила й дві сестри твої.
АГАВА
А де загинув? Дома? Чи за домом десь?
КАДМ
Де Актеона розірвали пси колись.
АГАВА
Чого ж на Кітерон, бідняга, вирушив? [430]
КАДМ
Із Вакха й твоїх танців насміхатися.
АГАВА
О горе! Якже ж ми там опинилися?
КАДМ
1290] Шаліли ви й все місто божеволіли.
АГАВА
Це Вакх занапастив нас - врешті бачу я.
КАДМ
Обурений, що шани, хоча бог, не мав.
АГАВА
А де ж бо тіло сина найдорожчого?
КАДМ
Приніс ось - ледве позбирав розкидане.
АГАВА
І все повіднаходив, добре склав усе?
Кадм відслоняє покривало, яким укриті ноші.
Агава кладе голову Пеитея.
А як мій шал Пентею міг нашкодити?
КАДМ
До вас був схожий: бога не вшановував.
І той всіх без розбору, заодно згубив -
І вас, і внука, й дім наш, та й мене скарав:
1300] Продовжувача роду сам не маючи,
Тепер, о нещаслива, твого лона плід
Понівеченим бачу, розшматованим.
На тебе, мій онуку, хто наш дім тримав,
Дивились ми в надії; між людьми всіма
Ти послух мав і шану. Старця скривдити
Ніхто не важивсь: бачив застережливий
Твій погляд; за проступок - гідну кару ніс.
А нині з дому, мов непотріб, викинуть
Мене, старого Кадма, хто, посіявши
1310] Фіванський рід, чудовий урожай зібрав.
О наймиліший! Хоч уже й нема тебе, -
Усе ж до наймиліших зачислятиму...
Мого ти підборіддя не торкнешся вже,
І, дідуся обнявши, не спитаєшся:
«Хто кривдить тебе, старче, і принижує?
Хто серце твоє ранить і смутить тебе?
Скажи, хай покараю твого кривдника». [431]
А нині - я нещасний, ти - загиблий вже,
Бездольна - мати, сестри - гідні жалості.
1320] Хто божеством гордує, - смерть Пентеєву
Побачивши, хай славить небожителів.
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Ти гідний жалю, Кадме. Хоч і прикро це,
Та визнай: внука справедливо скарано.
АГАВА
Ти бачиш, батьку: шкереберть життя пішло...
Якщо б цими руками не очистилась...
ДІОНІС
(появившись у постаті бога)
Ти сам драконом станеш, а жона твоя,
Гармонія, - змією, донька збройного
Ареса, - з нею, смертний, одружився ти.
Із нею ж, Зевс прорік це, повезуть тебе
1330] Бики в упряжці - варварських дружин вождя.
І військом незліченним міст чимало ти
Зруйнуєш. Та коли зграбує воїн твій
Святиню Феба, - нещасливе матиме
Повернення, лиш ти й жона врятуєтесь:
Арес в краю блаженних жити зволить вам.
Це я, Діоніс, вам кажу, народжений
Не смертним - Зевсом. І якби до розуму
Прийшли ви, врешті, - мали б за союзника
Нащадка Зевса і були б щасливими.
АГАВА
1340] Ми провинились, Вакху, все ж молю тебе...
ДІОНІС
Дарма: мене ви надто пізно визнали.
АГАВА
Це так. Та надто тяжко покарав ти нас.
ДІОНІС
А ви зі мною, богом, як поводились?
АГАВА
Богам не личить люд земний наслідувать.
ДІОНІС
На це раніше згоду Зевс дав, батько мій.
АГАВА
Гей-гей! Вигнання, старче, нам судилося. [432]
ДІОНІС
То що ж із неминучим зволікаєте?
КАДМ
Потрапили ми, доню, у біду страшну -
І ти, нещасна, й сестри твої жалісні,
1350] і я, що ось на старість поміж люд чужий
Піду селитись. Ще й таке пророцтво є,
Що на Елладу рушу з військом варварів
Й жону - доньку Аресову, Гармонію,
Що вид взяла зміїний, ставши змієм сам,
На еллінські могили, на їх вівтарі
Я поведу, проводар. І від бід своїх,
Нещасний, не звільнюся, не вспокоюся,
Хоч переплину води Ахеронтові.
АГАВА
Без тебе, батьку, на вигнанні житиму!..
КАДМ
1360] Чому, мов лебедиця, свого батька ти,
Сердешна доню, обнімаєш - сивого?..
АГАВА
Куди ж подамся, з батьківщини вигнана?
КАДМ
Не знаю, доню. Я вже не порадник тут.
АГАВА
Прощавай же навік, моє вогнище,
Моє місто, мій краю! О лишенько! -
На вигнання іду!..
КАДМ
Рушай же, доню, й оглянь ще раз
Місця, де стрів Арістеїв син
Жахливу смерть, а нині - й твій
1370] Долю цю повторив.
АГАВА
Співчуваю тобі...
КАДМ
Як і я - тобі
Й твоїм сестрам, доню; сльози ллю.
АГАВА
Страшний удар на дім твій впав:
Сам Діоніс нам справедливо мстив,
Та про міру забув. [433]
КАДМ
Але кривди й він зазнавав од вас:
У Фівах ганьбили ви ймення його.
АГАВА
Хай щастить тобі, батьку!
КАДМ
Й тобі хай щастить,
Моя доню, та що то за щастя в нас?..
Відходить.
АГАВА
1380] Одведіть мене, подруги, в ті місця,
Де супутниці-сестри сестрицю ждуть,
Щоб світ за очі йти,
Де мене вже не бачитиме Кітерон,
Де не вздрять його, клятого, вічі мої,
Де не чули, не знають, що таке тирс, -
Хай інших вакханок турбує.
ХОР
Є всілякі появи небесних сил:
Що й не снилось нам, те здійснять боги,
В чому впевнені ми, - не збувається,
1390] А непевному шлях одкрива божество,
Про це свідчить ось ця наша дія.
ПРИМІТКИ
1. У Фіви... прибув... - Саме у Фівах, за первісним грецьким міфом, що його розробляє Евріпід, бог виноградарства Діоніс у чудовий спосіб (див. прим. до «Гіпполіта», р. 558) народився від дочки Фіванського владаря Кадма.
14. Із Фрігії... - Діоніс - чужоземне божество, пов'язане з екстатичними культами, що зародились у Фракії. В Гомерівському епосі Діоніс ще не зараховується до сонму олімпійців, одначе в «Іліаді» (VI, 129-140) уже згадується про переслідування Діоніса фракійським царем Лікургом. «Вакханки» - єдина із збережених трагедій, темою якої є утвердження культу Діоніса у Греції.
[446]
24-25. ...шкуру оленя... тире... - Шкура молодого оленя (небріда), тирс (обвита плющем та виноградним листям із шишкою на кінці палиця), бубон, флейта - атрибути вакханок (менад) - супутниць Діоніса.
26. ...материні сестри... - У легендарного засновника Фів Кадма було чотири дочки: Семела, Автоноя, Іно та Агава, мати Пентея. 55. Лідія - країна, що на західному побережжі Малої Азії. 58-59. ...барабани - Реї-матері... дарунок... - Рея (Дочка Урана й Геї, дружина Кроноса) як мати олімпійських богів на Кріті і в Малій
