Трагедії - Евріпід
ФОАНТ
Веди їх, значить, далі й від моїх очей.
ІФІГЕНІЯ
Омити в хвилі мушу також статую.
ФОАНТ
Дихнули на пречисту вбивці матері?
ІФІГЕНІЯ
Інакше б із підніжжя не зняла її.
ФОАНТ
1180] Твоя побожна пильність гідна подиву;
Тобою люд весь недарма захоплений.
ІФІГЕНІЯ
Знаєш, що мені потрібно?
ФОАНТ
Поясни, то знатиму.
ІФІГЕНІЯ
Слід чужинців пов'язати.
ФОАНТ
Та куди ж то їм тікать?
ІФІГЕНІЯ
Вірить еллінам не можна.
ФОАНТ
(охоронцям)
Гей, за путами ідіть!
ІФІГЕНІЯ
Хай ведуть сюди прибульців. [379]
ФОАНТ
Ну, а як же? Певна річ.
ІФІГЕНІЯ
Хай їм голови покриють.
ФОАНТ
Бо ще й сонце осквернять.
ІФІГЕНІЯ
Дай мені ще охоронців.
ФОАНТ
Ну, звичайно. Ось вони.
ІФІГЕНІЯ
Посланця пошли до міста...
ФОАНТ
Що ж він мав би сповістить?
ІФІГЕНІЯ
Щоб усі лишались дома...
ФОАНТ
Осквернитися могли б?..
ІФІГЕНІЯ
1190] Саме так. Бо це - зараза.
ФОАНТ
(слузі)
Йди, і всім оголоси.
ІФІГЕНІЯ
Щоб ніхто й не глянув зблизька...
ФОАНТ
Як про місто дбаєш ти!
ІФІГЕНІЯ
І про друзів найдорожчих...
ФОАНТ
Це мене стосується?
ІФІГЕНІЯ
Ти лишайся біля храму.
ФОАНТ
Що робити тут мені? [380]
ІФІГЕНІЯ
Храм очистиш смолоскипом.
ФОАНТ
Щоб у чистий ти ввійшла?
ІФІГЕН ІЯ
Як лише чужинці вийдуть...
ФОАНТ
Що мені робити слід?
ІФІГЕНІЯ
Заслонить полою вічі.
ФОАНТ
Щоб і сам не осквернивсь?
ІФІГЕНІЯ
А затримаюсь там довше...
ФОАНТ
Скільки ждати повелиш?
ІФІГЕНІЯ
Не хвилюйся.
ФОАНТ
Розумію. Поспіх тут пошкодив би.
ІФІГЕНІЯ
Лиш би все на добре вийшло, як гадаю!..
ФОАНТ
Хай щастить!
ІФІГЕНІЯ
1200] Але ось ведуть чужинців і прикраси он несуть
Для богині, ось ягнята, щоб омити кров'ю кров,
Ось палають смолоскипи - все готове, щоб могла
Я очистити пришельців і богиню в той же час.
Од обряду - якнайдалі відійти я всім велю:
Й тим, хто чистими руками прислуговує богам,
Як і тим, хто йде до шлюбу, й тим,
що в тяжі, - відсіля
Утікайте, щоб на себе не накликати біди!
Доню Зевса і Латони, діво владна! Хай-но з них
Я відмию кров належно, - буде чистий в тебе храм,
1210] Буду я щаслива знову. Інше - знатимуть самі,
Хоч мовчу, боги небесні й ти, володарко лісів. [381]
СТАСИМ ТРЕТІЙ
ХОР
Строфа І
Що за чудо - син Лето,
Зроджений на врожайних
Світлих долах делійських! -
Красень злотоволосий,
Вмілий на лірі гравець, а ще й луком
Тішиться влучним. Од скель прибережних,
Залишивши ті славні місця,
Де вдатний син народивсь,
1220] Ген на парнаські верхи
Із дитям подалася Лето -
Де джерела, де все довкіл
Гучно Вакха вславляє.
Де, лисніючи темною спиною, змій,
Приховавшись під лавра густим гіллям, -
Надр огидне поріддя, -
Віщування підземного місце беріг.
Ти його, забавляючись ще на руках
Материнських, убив, о Фсбе,
1230] І пророчню божественну там посів -
Золотий ясновидця триніжок -
Правди чистої престол -
І відтоді ти з місця того
Смертним почав майбуття прорікать.
А твій храм - де землі серединне
Місце - біля джерел кастальських.
Антистрофа І
Та, як тільки син Лето
Доньку Землі - Феміду
Вигнав з пророчого місця,
1240] Тут же Земля породила
Юрми нічних сновидів, що вмирущим,
Поки в печері, в пітьмі вони спали,
Роз'ясняли недавнє і тс.
Що було, що буде колись.
Так-то за доню свою
Одімстилася мати - Земля:
Відняла в Аполлона гучну
Славу бога-пророка.
Та прудкою стопою подавсь на Олімп
1250] Наш володар і Зевсів престол охопив -
Ще ж дитина - руками:
«Із піфійського храму, - благав, - прожени
Гнів Землі й сновидінь безголосих юрбу!» [382]
Засміявсь той: таке хлоп'я ще,
А яких пишнозлотих осель запраг!..
Та погодивсь, волоссям стряхнувши.
Геть розвіяв сни нічні;
Підірвавши довіру до них,
Фебові славу колишню вернув:
1260] Хто запитує - відповідь певну
В завжди людному храмі чує.
ЕКСОД
Входить вісник.
ВІСНИК
Гей, хто тут біля храму? Гей, прислужники!
А де Фоант, володар?.. Чи пішов куди...
Постукайте-но в двері добре замкнені,
Хай швидше вийде звідти повелитель наш!
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
А втрутитися можна?.. Що там сталося?..
ВІСНИК
Втекли ті два пришельці: хитрим підступом
їм посприяла донька Агамемнона.
Чкурнули нам з-під носа, та ще й статую
1270] Вдалось їм захопити - на судно взяли.
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Повірити в те годі!.. А володар наш,
За ким шукаєш, вийшов. Тут нема його.
ВІСНИК
А де він?.. Таж потрібно повідомити...
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Не знаємо... Розшукуй, де б він бути міг.
А знайдеш - так одразу сповісти про все.
ВІСНИК
Зрадливе ж те жіноцтво! От і ви, либонь,
Із тими втікачами заодно були.
ПРОВІДНИЦЯ ХОРУ
Ти збожеволів?.. Що нам до чужинців тих?
Біжи-но чимскоріше владаря шукать!
ВІСНИК
1280] Насамперед хай скаже хтось із певністю:
Чи тут володар, чи таки пішов кудись?.. [383]
(постукавши дверним молотком)
Гей, відчиніть ви - хто там? - усередині!
Й правителя звідомте, що давно його
Я жду, пригнутий тягарем новин лихих.
З храму виходить Фоант.
ФОАНТ
Агій, а хто це біля храму крик підняв,
І так, що аж луна йде, в двері гримас?
ВІСНИК
(вказуючи на хор)
Он ті, збрехавши, що тебе немає тут,
Мене вже відсилали, а ти ж є таки...
ФОАНТ
Яку з брехні тієї мали б вигоду?
ВІСНИК
1290] Про це пізніше. Справа с нагальніша -
Ти лиш послухай: жриця, Іфігенія,
З чужинцями недавно попливла звідсіль,
Ще й статую богині на судно своє
Взяла; обряд же - тільки для обману був.
ФОАНТ
Невже? Чого ж так раптом захотілось їй?
ВІСНИК
Ореста врятувати... Отепер дивуйсь!..
ФОАНТ
Ти що?.. Про сина Тіндаріди мова йде?
ВІСНИК
Авжеж. Богині мав служити жертвою.
ФОАНТ
Ну й диво! Ну й же чудо! Як там ще назву?
ВІСНИК
1300] Не трать намарне часу! Краще вислухай -
І поміркуй гарненько, як чужинців тих
Ти б міг догнати й знов сюди доставити.
ФОАНТ
Кажи. Ти добре радиш: неблизька їх жде
Дорога - мого списа не уникнуть їм!..
ВІСНИК
Як тільки прибули ми всі до берега,
Де корабель Ореста був прихований, [384]
Кивнувши, жриця мовчки зупинила нас,
Кому велів ти стерегти чужинців двох, -
Вдавала, що вогонь для таємничого
1310] Обряду очисного розвести спішить.
Сама ж, узявши пута, далі вслід ішла
За юнаками. Це нас насторожило,
Перечити ж ми, слуги, не наважились.
Тоді, аби здалося, що обряд почавсь,
Вона заголосила, мовби кров з убивць
Розпочала змивати заклинаннями.
Сиділи ми
