Михайло Васильович Ломоносов - Юрій Якович Фіалков
Ломоносов хворів. Він сидів дома, поклавши ниючу ліву ногу на невисоку табуретку, і диктував Андрюші Красильникову, який сидів поряд, біля столу, — одному з небагатьох, хто не залишив його в опалі і нужді.
Робота йшла туго. Ломоносов часто зупинявся і замислювався. А думати було про що. Про те, як тяжко покидати життя, не завершивши всього, що задумано. Про те, що кепсько буде його учням і вихованцям, коли його не стане. І ще про те, що він так і не зміг за всі ці двадцять п’ять років побути в себе на батьківщині. Там, де в найлютіший мороз дихається легко і привільно, де немає ненависних чиновників і остогидлого дворового політесу, де плескіт важких хвиль моря ласкавіший за хлюпотіння палацових фонтанів.
Все віддати, здається, мало, щоб побувати там хоч кілька днів. Проте, що може він віддати! Гроші! За гроші здоров’я не купиш. Та й немає в нього грошей. Півжиття! Скільки це буде «півжиття» від того, що йому залишилось! Рік! І то, видно, багато...
...Через три місяці Якоб Штелін вийшов із спальні Ломоносова, невидящим поглядом обвів учнів, які зібралися в горниці, і, не соромлячись присутніх, беззвучно заплакав. Ніхто не відважувався першим зайти в кімнату, де холонуло тіло великого хіміка, чудового поета, видатного художника і опального статського радника Михайла Ломоносова. Нарешті, Федот Шубін заглянув у спальню. Ломоносов лежав, закинувши голову, і вперше за всі роки обличчя його було спокійне І привітне — таке яким зобразив його через кілька років Шубін. Із розціпленої руки випав якийсь папірець. Шубін взяв його і при тьмяному світлі побачив незрозумілі лінії, виведені тремтячою рукою…
Лише через століття було встановлено, що вмираючий Ломоносов зобразив на клаптику паперу обриси Білого моря. Було позначено границі Куроостровської і Ровдогородської волостей, відмічено Холмогори, Равчугську корабельню, Спаський монастир. І Великий острів на Північній Двіні. Те місце, де в 1711 році він народився, щоб звершити все, що може зробити людина, і багато зверх того…
Юрій Фіалков
Михайло Васильович Ломоносов
ВИДАВНИЦТВО «РАДЯНСЬКА ШКОЛА» КИЇВ - 1968
Книжка є першою з біографічної серії «Бібліотеки юного хіміка».
На відміну віл багатьох книжок про Ломоносова, в ній яскраво змальовано оточення, в якому жив і боровся за вітчизняну науку Михайло Васильович Ломоносов. Ломоносов-людина, Ломоносов-хімік — основна тема цієї книжки.
Книжка розрахована на учнів середньої школи, але II з цікавістю прочитає кожний.
БІЛОЦЕРКІВСЬКА КНИЖКОВА ДРУКАРНЯ
Юрий Яковлевич Фиалков
МИХАИЛ ВАСИЛЬЕВИЧ ЛОМОНОСОВ
(на украинском языке)
Издательство «Радянська школа» Комитета по печати при Совете Министров Украинской ССР
Редактори: М. Я. Коваленко, Н. І. М очалова.
Художній редактор Г. І. Грибова
Обкладинка художника О. С. Гурлєва.
Технічний редактор А. Г. Галкіна.
Коректор Кондакова Н. І.
Здано до набору 14/1V 1967 р. Підписано до друку 22/ХІ 1967 р. Папір 70X1081/32.
Друк. № 1. Умовн. арк. 3,78, видавн. арк. 3,59. Тираж 17 500. БФ 38908.
Видавництво «Радянська школа» Комітету по пресі при Раді Міністрів Української РСР, Київ, вул. Юрія Коцюбинського, 5. Видавн. № 18406. Ціна 12 коп. Зам. № 7-233.
Надруковано з матриць книжкової фабрики ім. Фрунзе в Білоцерківській книжковій друкарні Комітету по пресі при Раді Міністрів УРСР, вул. К. Маркса, 4. Зам. 67.
Оглавление ВІД АВТОРА I II III IV V VI
