Компромат на замовлення - Стейсі Браун

- Ти не повинен мене охороняти, - роздратовано промовила я, - я вже доросла дівчинка.

Він мовчки подивився на мене, а сам сильніше стиснув кермо. Мої слова його зачепили, і він сказав собі під ніс:

- Яка ж ти вперта!

Решту шляху ми їхали мовчки, кожен думав про своє. Ми відклали цю розмову, але я знала, що ми ще до неї повернемось. Та зараз мені зовсім цього не хотілось. Я не хотіла ще більше псувати настрій сваркою з Яром. Схоже, що він також. Тиша між нами говорила сама за себе.

Коли машина повернула на знайому парковку, моє серцебиття пришвидшилось. Я згадала як минулого разу вибігала з найвищого поверху, що був моєю пасткою. Сподіваюсь, сьогодні такого не буде.