Лялька, або Бухгалтер на вимогу - Анна Пахомова
Дівчина стогне, тремтить від кожного дотику, що заводить мене ще дужче. Увесь її удаваний опір і цнотливість ніби змиває потужне цунамі. І це зриває у моїй голові всі запобіжники.
Кладу долоні їй на плечі, і змушую стати на коліна. Віолетта задається не розуміє, що він неї треба, не втримуюсь, нахиляюсь і змушую широко розставити стегна. Так, щоб її кицька була максимально розкрита.
Картина дівчини на колінах, що дивиться на мене знизу в гору ледь не змушує мене зірватись негайно, виплеснувши увесь запас сперми в труси. Яка ж вона спокуслива. Трахатись хочеться так, що можна здуріти від бажання. Пекельний стояк робить мені боляче. Нарешті випускаю член на волю, він сіпається на зустріч об’єкту мого бажання. Очі у Віолетти немов два блюдця, займають ледь не половину обличчя, коли вона бачить мого бійця в безпосередній близькості від свого обличчя.
- Сьогодні ти не кінчиш, - строго кажу дівчині. – Це твоє покарання за брехню. Відкрий рота.
- Що? – вона злякано зітхає, швидко облизує губки гострим язичком. І не поспішає виконувати наказ.
Але варто мені наблизити член до її губ, як Віолетта стає слухнянішою. Її рот привідкривається, і голівка легко ковзає по вологих губках в гарячу глибину. Дівчина приймає мене глибше, відкриває рота ширше, ковзає язиком по вуздечці.
Мені вже плювати на все, в очах темніє від збудження. По хребту прокочується хвиля задоволення. Навіть жалкую, що не дозволив Віолетті кінчити, але зупинитись і змінити щось вже не сила. Я рухаюся в привітно розкритому роті, упираючись голівкою кудись в гланди, і притримуючи дівчину рукою за голову. Вона не робить нічого, просто стогне і сіпається, кожного разу, як мій член входить надто глибоко, і вібрація від її кволих стогонів заводить мене ще більше. Хоча куди більше? Оргазм наближається, невідворотно як ядерний вибух.
Мить, і я не витримую, заплющую очі затихаючи. Тільки член бездумно сіпається, виливаючи порцію сім’я. І одночасно розумію, що Віолетта тихенько стогне, мимо волі рухаючи стегнами. Чорт. Хвойда кінчила, від мінету. Не уявляв, що так може бути.
