Лялька, або Бухгалтер на вимогу - Анна Пахомова

- А це що? – Журба висмикнув з рук Віолетти бланк, прочитав і спохмурнів. - Інно?

- Вибачте мене, - дівчина потупилась. – Я чесно, не буду більше.

Пара Вовк зупинилась в готелі недалеко від центру. Ентоні передали з рук на руки. Артур дивився на свою колишню, і не міг повірити, що вона майже не змінилась. Якщо тільки не рахувати очей. В погляді Кітті більше не було тіні загнаного звіра. Поруч з Денисом була квітуча жінка, яку безмірно обожнювали.

Кітті тепер нагадувала чимось Віолетту. От тільки в дружини через витівки доньки все частіше майоріла тривога в очах. Поговоривши трішки з батьками Ентоні Артур і Віолетта зібрались додму.

Наступного дня Інна підійшла сама. З її носа зник пірсинг, волосся було пригладжене.

- Мам, тату, вибач мене, - дівчина притулилась до Віолетти. – Я цілу ніч переписувалась з Ентоні. І він мені ніби очі відкрив...

- Як, як син цього розбишаки зміг це зробити? – дивувався потім Артур.

Відповіді не було.

Кінець