На смак, як кохання - Кетрін Сі

Це його зупинило.

Він повільно повернувся до мене, і в його темних очах з’явилася гостра іронія.

— А ти не думала, що це ти зранку зробила вигляд, ніби нічого не сталося?

Мої губи ледь розтулилися, але слів не було.

— Тож я просто підтримую цю ідею, — спокійно закінчив він і рушив далі, залишаючи мене стояти посеред темної вулиці з пекучим відчуттям провини.

Я мовчки дивилася йому вслід.

Холодний вітер пробігся шкірою, змушуючи мене скрестити руки на грудях. Олівер навіть не озирнувся, просто продовжив свій шлях, ніби наша розмова нічого не значила.

Ніби я нічого не значила.

Я стиснула губи, відчуваючи, як у грудях наростає гірке роздратування.

"Ти сама так захотіла".

Його слова звучали в голові, мов відлуння.

Я хотіла? Я просто… просто не знала, як інакше!

Я сердито смикнула рукави худі й розвернулася в інший бік.

Чорт із ним.

Чорт із цією ніччю.

Я просто хотіла шоколадні пончики.

п.с. любі, якщо вам подобається ця історія, то дайте мені знати за допомогою вподобайок ♡ 

Дякую, що читаєте!