Троянської війни не буде - Жироду Жан

Отже, дискусія закрита. Ми домовилися щодо пісні про війну. Чому ти так хвилюєшся, Геометре?

Г е о м е т р. Тому, що є речі набагато більш термінові, ніж пісня про війну. Так, набагато більш термінові.

Д е м о к о с. Ти хочеш сказати, що треба приготувати медалі, неправдиві звістки?

Г е о м е т р. Ні, я мав на увазі епітети.

Г е к а б а. Епітети?

Г е о м е т р. Перш ніж пустити в хід свої списи, грецькі воїни удаються до епітетів... "Брат жаби!" — кричать вони. "Син вола!" Вони ображають супротивників. І вони мають рацію. Вони знають, що тіло стає більш вразливе, коли зачеплене самолюбство. Воїни, навіть найбільш холоднокровні, втрачають негайно ж свою холоднокровність, коли їх всіляко паплюжать. Нам, троянцям, бракує епітетів.

Д е м о к о с. Г е о м е т р прав. Ми, мабуть, єдині, хто не ображає своїх супротивників, перш ніж вбити їх ...

П а р и с. Ти, Г е о м е т р, вважаєш недостатнім, коли ворогуючі громадяни обсипають один одного лайкою?

Г е о м е т р. Армії повинні розділяти ненависть мирних жителів. А ти знаєш ... В цьому відношенні на них не можна покластися. Коли їх залишають самим собі, вони тільки і роблять, що поважають один одного. Їх розгорнутий фронт стає єдиним фронтом істинного братства у всьому світі. І з поля бою, де панує взаємна повага, ненависть йде в школи, салони, дрібні крамниці. Якщо наші солдати не зрівняються з іншими в змаганні, де зброя — епітети, вони втратять смак до образ, наклепів, а значить, неминуче втратять смак і до війни.

Д е м о к о с. Правильно! Сьогодні ж увечері ми організуємо таке змагання.

П а р и с. Думаю, вони досить дорослі, щоб підібрати потрібні епітети.

Д е м о к о с. Яка омана! Ось ти, наприклад, визнаєшся досвідченим в цій справі, а чи знайдеш відповідні епітети?

П а р и с. Переконаний в цьому.

Д е м о к о с. Ти багато про себе уявляєш. Нумо, стань проти Абнеоса і починай.

П а р и с. Чому проти Абнеоса?

Д е м о к о с. Пузатий і кривоногий, — він найкраща мішень для епітетів.

Абнеос. Гей, ти, старий матрац, починай.

П а р и с. Ні, Абнеос мене не окрилює. Ось, якщо хочеш, почну з тебе.

Д е м о к о с. З мене? Чудово. Ти зараз побачиш, що таке імпровізований епітет. Відлічи десять кроків ... Я готовий. Починай.

Г е к а б а. Дивись на нього пильно. Він тебе надихне.

П а р и с. Старий паразит! Віршомаз з брудними ногами.

Д е м о к о с. Одну секунду ... щоб не помилитися, став перед епітетом ім'я.

П а р и с. Ти маєш рацію ... Демокосе! Телиця! Трухлятина!

Д е м о к о с. Граматично це правильно, але дуже наївно. Невже ти думаєш, що, назвавши мене "трухлятиною", ти викличеш у мене лють і бажання вбивати? "Трухлятина" — малодійовий епітет.

Г е к а б а. Він назвав тебе також телицею.

Д е м о к о с. Це трохи краще ... Але ти бачиш, Парисе, як ти плутаєшся. Підшукай що-небудь, що може мене глибоко зачепити. Які у мене, по-твоєму, недоліки?

П а р и с. Ти боягуз, у тебе смердюче дихання і немає ніякого таланту.

Д е м о к о с. Хочеш в пику?

П а р и с. Я все це сказав, щоб догодити тобі.

М а л е н ь к а П о л і к с е н а. Мама, чому лають дядька Демокоса?

Г е к а б а. Тому, що він йолоп, дорога дочка.

Д е м о к о с. Що ви сказали, Гекабо?

Г е к а б а. Я кажу, що ти кенар, Демокосе. Ти кенар, якщо б кенарі володіли дурістю, тенденційністю, потворністю і смородом шулік, то ти був би справжній кенар.

Д е м о к о с. Ось бачиш, Парисе! Твоя мати кмітливіша тебе. Бери приклад. Якщо кожен день солдатам вправлятися тільки по годині в змаганні епітетами, то вони, як Гекаба, завоюють першість. Щодо пісні війни я не знаю, чи не краще буде доручити їй написати цю пісню ...

Г е к а б а. Як хочеш. Але я не скажу, що війна схожа на Олену.

Д е м о к о с. На кого вона схожа, по твоєму?

Г е к а б а. Це я скажу, коли ворота будуть закриті.

Сцена п'ята.

Ті ж, П р і а м, Г е к т о р, Б у з і р і с. Потім А н д р о м а х а, потім О л е н а.

У той час, коли закривають ворота, А н д р о м а х а відводить в сторону Маленьку Поліксену і шепоче їй якийсь секрет або доручення.

Г е к т о р. Вони будуть закриті.

Д е м о к о с. Почекай, Гекторе.

Г е к т о р. Ще не все готово до церемонії?

Г е к а б а. Готово. Гаки на воротах вже плавають у оливковій олії.

Г е к т о р. Так у чому ж справа?

П р і а м. Наші друзі, Гекторе, хочуть сказати, що війна теж готова. Подумай гарненько. Вони мають рацію ... Якщо ти закриєш ці ворота, через хвилину їх доведеться, може бути, знову відкрити.

Г е к а б а. Навіть однією хвилиною миру слід дорожити.

Г е к т о р. Батько, ти повинен все-таки знати, що таке мир для тих, хто бився багато місяців. Це все одно що знайти опору, коли утопаєш, коли тебе засмоктує багнюка. Дозволь нам стати на маленьку тверду латку мирної землі, доторкнутися до неї хоча б одним пальцем.

П р і а м. Гекторе, подумай! Зараз для міста слово "мир" так само шкідливе, як отрута. Ти хочеш дати відпочинок міді та залізу. Словом "мир" ти викарбував дрібну монету спогадів, уподобань, надій. Солдати кинуться купувати хліб миру, пити вино миру, обіймати жінок миру, а через годину ти поставиш їх віч-на-віч з війною.

Г е к т о р. Війни не буде

З боку воріт чутні крики.

Д е м о к о с. Не буде? А ти послухай!

Г е к т о р. Закриємо ворота війни. І зустрінемо греків. І так розмова буде не легкою. Нехай хоча б зустріч буде мирною.

П р і а м. Сину мій, чи самі ми впевнені, що можемо дозволити грекам зійти на берег?

Г е к т о р. Вони зійдуть на берег. Зустріч з Уліссом наш останній шанс на мир.

Д е м о к о с. Вони не зійдуть на берег. Наша честь поставлена на карту. Ми станемо посміховиськом всього світу.

Г е к т о р. І ти берешся умовити сенат оголосити війну?

Д е м о к о с. Я? Ні. Підійди, Бузіріс. Твоя місія починається.

Г е к т о р. Хто цей чужинець?

Д е м о к о с. Цей чужинець найбільший знавець міжнародного права. Наше щастя, що сьогодні він проїздом в Трої! Ти не будеш стверджувати, що це упереджений свідок. Він людина нейтральна. Наш сенат стане на його точку зору, а завтра вона буде точкою зору всіх народів.

Г е к т о р. Яка ж твоя думка, чужинцю?

Б у з і р і с. Моя думка, правителі, після детального ознайомлення з положенням такі: греки по відношенню до Трої винні в трьох порушеннях міжнародного права. Дозволити їм зійти на берег — це значить позбавити себе становища ображеного, яке в випадку конфлікту приверне до вас симпатії всього світу.

Г е к т о р. Поясни.

Б у з і р і с. По-перше, вони підняли свій прапор на кормі, а не на носі. Військовий корабель, правителі і дорогі колеги, піднімає прапор на кормі тільки в одному-єдиному випадку — коли вони відповідають на салют корабля, завантаженого волами. Але коли це робиться перед містом і його населенням, це справжнісіньке зневаження. Втім, у нас був уже прецедент. Греки викинули свій прапор на кормі в минулому році, коли входили в порт Офеї. Відповідь була гідною. Офея оголосила війну.

Г е к т о р. І що сталося далі?

Б у з і р і с. Офея була переможена. Більше не існує ні Офеї, ні офейців.

Г е к а б а. Чудово!

Б у з і р і с. Знищення нації ні в найменшій мірі не применшує її моральної переваги в міжнародному плані.

Г е к т о р. Продовжуй.

Бузіріс. По-друге, грецький флот, проникнувши в ваші територіальні води, розташувався лицем до ворога. На останньому конгресі було піднято питання про те, щоб вписати таку побудова флоту в параграф так званих обронно-наступальних дій. Я був щасливий, що мені вдалося домогтися відновлення істинного визначення цього шикування як наступально-оборонного. Воно прекрасне і є однією з форм замаскованого розгортання морського фронту, який сам по собі є однією з замаскованих форм блокади, що в свою чергу є істотним порушенням. Тут ми маємо також прецедент. П'ять років тому грецькі кораблі вишикувалися таким чином перед Магнезієй. Магнезія негайно ж оголосила їм війну.

Г е к т о р. І що ж? Вона виграла її?

Б у з і р і с. Вона програла її. Каменя на камені не залишилося від її стін. Але мій параграф залишається в силі.

Г е к а б а. З чим тебе і вітаю. А то ми вже злякалися.

Г е к т о р. Продовжуй.

Б у з і р і с. Третє порушення менш серйозне. Одна з грецьких трирем без дозволу зрадницьки підійшла до берега. Її командир А я кс, самий грубий і самий бридкий воєначальник Греції, заявив привселюдно, що вб'є Париса. але з міжнародної точки зору це порушення не має особливого значення. Воно не було зроблено відповідно до належної форми.

Д е м о к о с. Тепер ти про все проінформований, Гекторе. З нашого положення є два виходи. Або мовчки прийняти образу, або відповісти на неї. Вибирай. Гекторе. Відправ кого-небудь назустріч А я ксу і постарайся заманити його сюди.

П а р и с. Я його буду чекати тут.

Г е к т о р. Зроби ласку і залишайся в палаці, поки я тебе не покличу. А ти, Бузірісе, запам'ятай, що наше місто аж ніяк не вважає, що греки його образили.

Б у з і р і с. Я не дивуюся цьому. Ваша гордість легендарна. Ви схожі на гордих горностаїв.

Г е к т о р. А ти, Демокосе, підбери мені негайно таку тезу, яка дозволила би нашому сенату заявити, що з боку наших гостей ніяких образ не було, і нам, незаплямованим і чистим, дозволив би прийняти гостей.

Д е м о к о с. Що це ще за жарти?

Б у з і р і с. Але це суперечить фактам, Гекторе.

Г е к т о р. Мій дорогий Бузірісе, ми всі тут знаємо, що право наймогутніша школа уяви. Жоден поет не тлумачив природу так вільно, як юрист тлумачить дійсність.

Б у з і р і с. Сенат просив у мене поради. Я дав її.

Г е к т о р. А я прошу тебе про тлумачення. Це ще більш гідно юриста.

Б у з і р і с. Але це проти моєї совісті.

Г е к т о р. Твоя совість бачила загибель Офеї, загибель Магнезії і з таким же легким серцем буде споглядати загибель Трої?

Г е к а б а. Ще б пак. Адже він з Сиракуз.

Г е к т о р. Благаю тебе, Бузірісе. Справа йде про життя і смерть двох народів. Допоможи нам.

Б у з і р і с. Я можу вам надати тільки одну допомогу – сказати істину.

Г е к т о р. Правильно. Знайди істину, яка нас врятує. Якщо право не є зброєю невинних, кому ж воно служить? Допоможи нам викувати для нас істину. До того ж май на увазі, якщо ти не даси нам її, ми затримаємо тебе тут до кінця війни.

Б у з і р і с. Що ви говорите?

Д е м о к о с.