Час погорди - Сапковський Анджей

Тут волочаться п'ять чи шість таких банд як Щурі. Правда, Щурі найгірші, але немає дня…

— Досить, досить – надув губи Стефан Скеллен. – Я знаю, чому маю слухати це ваше скигління, пане префекте. Але дарма скиглите. Від відданих наказів вас ніхто не звільнив, не сподівайтесь на це. Щурі не Щурі, банди не банди, ви й далі маєте продовжувати пошуки. Всіма доступними засобами, аж до відкликання. Це наказ імператора.

— Ми шукаємо вже два тижні – скривився префект. – Зрештою, я не дуже знаю, кого чи що ми шукаємо, живого, духа, чи голку у копиці сіна. А який результат? Мені тільки декілька людей зникли безвісти, напевно вони вбиті бунтівниками чи розбійниками. Я вам ще раз кажу, пане коронере, якщо ми не знайшли цієї вашої дівчини до цих пір, то вже не знайдемо. Якщо навіть така тут була, у чому я сумніваюсь… Хіба що…

Префект замовк, задумався, дивлячись на коронера з-під лоба.

— Та дівка… Та сьома, яка їздить зі Щурами…

Пугач легковажно махнув рукою, намагаючись, щоб його жест і вираз обличчя виглядали переконливо.

— Ні, пане префекте. Не виглядайте занадто простих рішень. Розкохана напівельфиня чи інша бандитка у парчі це точно не та дівчина, про яку нам йдеться. Це точно не вона. Продовжуйте пошуки. Це наказ.

Префект набурмосився, зиркнув у вікно.

— А з тою бандою – додав вдавано байдужим голосом коронер імператора Емгира, Стефан Скеллеен, прозваний Пугачем – з тими Щурами, чи як їх там… Зробіть з ними порядок, пане префекте. У провінції повинен запанувати лад. Беріться до роботи. Спіймати і повісити, без зволікань і церемоній. Усіх.

— Легко сказати – пробурмотів префект. – Але я зроблю, що в моїх силах, запевніть імператора. Все ж я думаю, що ту сьому дівчину зі Щурів слід для певності живою…

— Ні – перебив Пугач, зважаючи, щоб голос його не зрадив. – Жодних винятків, повісити всіх. Всю сімку. Ми не хочемо більше про них чути. Вже не хочемо чути про них жодного слова.

КІНЕЦЬ ДРУГОГО ТОМУ

[1] Нордлінгами у Нільфгаарді називали жителів держав Півночі – королівств Цинтри, Рівії, Лірії, Реданії, Повіссу та ін. держав, які згадуються у цій історії.

Вислови та імена з ельфійської мови в окремих випадках наводяться латинськими літерами, без української транскрипції. Винятком є ті терміни і назви, які увійшли у Загальну мову людей світу Геральта. Латинські вислови наводяться мовою оригіналу.

Сам Анджей Сапковський не любить коментовані переклади своїх творів, вважаючи, що пише для розумних людей (поважає своїх читачів), але я додав їх, бо не вважаю, що кожна, навіть розумна, сучасна людина зобов'язана знати, що таке "парада", "casus belli", "еспонтон" чи "ринграф", або знати, хто такі "пасовані" (прим. пер.)

[2] Гостинець – велика дорога (прим. пер.).

[3] Трилітки – коні, що досягли трьох років і достатньо виросли під сідло чи для роботи.

[4] Петльований хліб печуть з борошна житнього сіяного і пшеничного вищого ґатунку у співвідношенні 50/50. До рецептури хліба входить цукор та кмин (прим. пер.).

[5] Без сідла.

[6] Стає – старопольска міра довжини, що має від 893 до 1066, 8 м. (прим. пер.).

[7] А. Сапковський вжив слово "mglak". Я переклав його як "лісовик". Більше про "mglaka" див. тут: http://wiedzmin.wikia.com/wiki/Mglak" (прим. пер.).

[8] Середньовічні муніципальні службовці, відповідальні за правопорядок у місті. Диві більше тут: http://en.wikipedia.org/wiki/Bailiff (прим. пер.).

[9] Jeż – польською "їжак". Оскільки, у даному контексті це не назва тварини, а глузливе прізвисько людини (хоча й дуже нехорошої), то я подаю це без перекладу. Подробиці про відносини Йожа, Паветти, Каланте, Відьмака та Цирілли — http://wiedzmin.wikia.com/wiki/Emhyr_var_Emreis (прим. пер.).

[10] Марка – середньовічна германська адміністративна одиниця з автономним правлінням (прим. пер.).

[11] Бельт (болт) – арбалетна стріла (прим. пер.).

[12] Dh'oine – ельфійскою "людина" (прим. пер.).

[13] Мається на увазі крокодил (прим. пер.).

[14] Тобто, гідний посвячення у лицарі (прим. пер.).

[15] Шишак – шолом без заборола (прим. пер.).

[16] ХА!ХА! Хто знає, щось про перші дослідження з електрикою, зрозуміє, чому мені смішно (прим. пер.).

[17] Жовтий колір, який добувався/добувається з рослини резеди красильної/резеди жовтенької (Reseda luteola L), з якої добувається натуральний жовтий барвник(прим. пер.).

[18] Стокротка – інакше цю квітку називають "маргариткою" (прим. пер.).

[19] Цинамон – кориця, нард – валеріана (прим. пер.).

[20] Напівдорогоцінне каміння (прим. пер.).

[21] Блядовита (прим. пер.).

[22] Тобто за чоловічою, а не за жіночою лінією (прим. пер.).

[23] Корсека (рунка) — різновид колючої зброї що являє собою фактично спис з двома додатковими бічними наконечниками (іноді нагостреними), меншими, ніж центральний; також іноді іменується бойовими вилами Докладніше: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B0 (прим. пер.).

[24] 35,56 см.

[25] Стопа – застаріла міра довжини. Становить від 29,77 до 32,4 см. Те саме, що й британський фут (прим. пер.).

[26] Перистиль — прямокутний двір або сад, площа, зала, оточені з чотирьох сторін критою колонадою. Виник у добу Античної Греції, знайшов розповсюдження за доби Еллінізму і у Древньому Римі (прим. пер.).

[27] Слуква – вальдшнеп (птаха) (прим. пер.).

[28] Переклад віршів мій (при. пер.).

[29] Гурдиція (машикуля) – дерев'яні галереї/ґанки на зовнішньому боці оборонної стіни укріплення, через бійниці й отвори у підлозі якої стріляли, кидали каміння й лили смолу та окріп (ХIV-XVI ст.). Їм на місце прийшли кам'яні машикулі (прим. пер.).

[30] Корець – застаріла польська міра ваги для сипучих тіл і меду, місткістю десь у 10 відер.

[31] Петрарія – вигадане в наш час псевдо середньовічне облогове знаряддя, катапульта-каменеметалка (прим. пер.).

[32] Гарнець – застаріла слов'янська міра рідких і сипучих тіл, яка дорівнює 3,2798 л. Таким чином, бравий сотник міг вицмудити за раз 1,65 літра самогонки! (прим. пер.).

[33] Чапрак – вовняна підстилка під кінське сідло (прим. пер.).

[34] Обора — відгороджений загін для худоби на подвір'ї.

[35] Яррою нільфгаардці називають ріку Яругу (прим. пер.).

[36] Дідичка – володарка, пані (прим. пер.).

[37] Сажень – слов'янська міра довжини, від 183 і до 284,5 см. Найрозповсюдженіший – 213— 216 см. (прим. пер.).

[38] Інвокація — звернення до вищих сил еа початку тексту, промови (примм. пер.).

[39] Я переклав "Лапачі", хоч можна було й "Хапуни", чи просто "Ловці". Але "Хапуни" вже були в "Гаррі Поттері" (прим. пер.).

[40] Еспонтон – з ХVI ст. офіцерський спис з широким листкоподібним вістрям та поперечиною під ним. Схожий на протазан (прим. пер.).

[41] Бичачі міхурі використовувались біднотою як замінник скла у вікнах (прим. пер.).

[42] Пів копи – 30 монет (прим. пер.).

[43] Ровта – банда (прим. пер.).

[44] Імя "Giselher" польською звучить "Ґісельхер", але з етичних міркувань я написав "Ґіселер" (прим. пер.).

[45] Тобто сіла боком, спустивши обидві ноги. Див. картину Карла Брюллова "Вершниця" або фільм "Лара Кофт: Колиска життя" 2003 р. з Анджеліною Джолі (23 хвилина стрічки) (прим. пер.).