Біблія - Невідомий Автор
І всі, хто зневажає мене, не побачать його!
24 А раба мого Калева за те, що з ним був дух інший і він виконував накази мої, то я введу його до того краю, куди він увійшов був, і нащадки його оволодіють ним.
25 Амаликиянин та ханаанянин сидить у долині. Тому завтра поверніть, та й рушайте через пустелю, дорогою до Червоного моря!
26 І Господь промовляв до Мойсея й до Аарона:
27 Аж доки цій злій громаді нарікати на мене? Я чую нарікання Ізраїлевих синів, чую, як вони нарікають на мене.
28 Скажи їм: Живий я, — каже Господь — конче зроблю вам, як ви промовляли до вух моїх.
29 У цій пустелі попадають ваші трупи, всіх переписаних від віку двадцяти років і вище, що нарікали на мене.
30 Правду кажу, ви не ввійдете до того краю, за який я підносив був на присягу руку свою, що будете перебувати в ньому, окрім Калева, сина Єфуннеєвого, та Ісуса, сина Навинового.
31 А діти ваші, що про них казали ви: Станете здобиччю ворогові, то впроваджу я їх, і побачать вони цей край, яким ви зневажили.
32 І ваші трупи залишаться в цій пустелі!
33 А ваші сини будуть блукати на пустелі сорок років і відповідатимуть за зраду вашу, аж поки ви всі вимрете в цій пустелі.
34 Числом тих днів, що розвідували ви той край, сорок день, будете ви нести ваші гріхи по року за день, сорок років, щоб ви зрозуміли, що то бути покинутими мною!
35 Я, Господь, сказав і конче це зроблю всій цій лихій громаді, що змовляється проти мене. У цій пустелі поляжуть всі трупами.
36 А ті люди, яких Мойсей послав був розвідати той край, після повернення зробили, що вся громада нарікала на нього і пустили злу звістку на той край,
37 то ті люди, що пустили були таку звістку на той край, повмирають вражені перед Господнім обличчям.
38 А Ісус, син Навинів, та Калев, син Єфуннеїв з тих людей, що ходили розвідати той край, житимуть.
39 І промовляв Мойсей ці слова до всіх Ізраїлевих синів, і народ був у тяжкій жалобі!
40 І повставали вони вранці, та й повиходили на верхів'я гори, промовляючи: Ми маємо йти до місця, що Господь був сказав, бо ми згрішили.
41 А Мойсей сказав: Ви переступаєте наказ Господній? Тому вам це не вдасться!
42 Не виходьте, бо Господь не серед вас і будете побиті своїми ворогами.
43 Бо там перед вами амаликиянин та ханаанянин і ви попадаєте від меча, бо ви відвернулися від Господа, і не буде Господь з вами.
44 Але вони насмілилися вийти на верхів'я гори, а ковчег заповіту Господнього та Мойсей не рушили з табору.
45 І зійшов амаликиянин та ханаанянин, що сидить на тій горі, побили їх і гнали аж до Хорми.
Числа 15
1 І Господь промовляв до Мойсея:
2 Скажи Ізраїлевим синам: Коли ви ввійдете до краю ваших осель, що я даю вам,
3 і принесете вогняну жертву для Господа, цілопалення, або жертву на виконання обітниці, або як дар, або у ваші свята, з худоби великої чи з худоби дрібної, для любих пахощів Господові
4 то той, хто приносить, принесеш для Господа хлібну жертву, десяту частину ефи пшеничного борошна, замішаного на чверті гіна оливи,
5 і вина для литої жертви принесеш чверть гіна до цілопалення чи до жертви кожного ягняти.
6 До барана також принесеш хлібну жертву, дві десятих частини ефи пшеничного борошна, замішаного на оливі третьої частини гіна.
7 І вина для литої жертви третю частину гіна, принесеш пахощі любі для Господа.
8 А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на виконнання обітниці, або як мирну жертву для Господа,
9 то принесеш молодого бичка і хлібну жертву, три десяті частини ефи пшеничного борошна, замішаного на оливі половини гіна.
10 І принесеш на литу жертву пів гіна вина, жертва вогняна, пахощі любі для Господа.
11 Так буде робитися для одного вола, або для одного барана, або для ягняти з овець, або з кіз.
12 За числом жертв, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.
13 Кожен тубілець так принесе це, щоб принести вогняну жертву, пахощі любі для Господа.
14 А коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, постанова для ваших поколінь, то він принесе вогняну жертву, пахощі любі для Господа, як приносите ви, так принесе й він.
15 Постанова одна для вас і для приходька, що мешкає тимчасово, постанова вічна для ваших поколінь. Як ви, так і приходько буде перед Господнім обличчям!
16 Один закон і одна постанова буде вам і приходькові, що мешкає тимчасово з вами.
17 І Господь промовляв до Мойсея:
18 Скажи Ізраїлевим синам: Як ви ввійдете до краю, що я впроваджую вас туди,
19 то коли ви їстимете хліб того краю, ви приноситимете пожертву для Господа.
20 Як початок діж ваших, калача принесете на жертву, як пожертву току, принесете його.
21 Від початку діж ваших дасте Господові пожертву, постанова для ваших поколінь!
22 А коли ви щось ненароком не виконаєте з усіх тих заповідей, що Господь дав Мойсеєві,
23 що наказав вам і вашим нащадкам виконувати їх,
24 чи буде зроблено помилку через недогляд громади, то хай уся громада принесе одного молодого бичка, з великої худоби, на цілопалення, на пахощі любі для Господа, а хлібна його жертва та лита жертва його за постановою, і цапа на жертву за гріх.
25 І очистить священик усю громаду синів Ізраїлевих, і буде пробачено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву вогняну для Господа та жертву свою за гріх перед обличчя Господнє за свою помилку.
26 І буде пробачено всій громаді Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилковий гріх усього народу.
27 А якщо згрішить помилково одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.
28 І очистить священик ту душу, що помилилася, що згрішила помилково перед Господнім обличчям, на очищення її, і буде пробачено їй.
29 Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.
30 А та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільця, чи з приходька, він Господа зневажає, тому буде винищена душа та з народу її.
31 Бо він знехтував слово Господа і порушив його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх її на ній.
32 І були Ізраїлеві сини в пустелі, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова суботнього дня.
33 І привели його ті, що знайшли, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.
34 І взяли його під сторожу, бо не було вирішене, що робити з ним.
35 І сказав Господь до Мойсея: Конче буде забитий цей чоловік, закидати його камінням усій громаді поза табором!
36 І випровадила його вся громада поза табір, та й закидала його камінням, і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.
37 І промовляв Господь до Мойсея:
38 Скажи Ізраїлевим синам: Хай вони зроблять собі кутаси на краях свого одягу, вони й їхні покоління, і дадуть на кутас поли блакитну нитку.
39 І буде вона вам за кутас, і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні заповіді, і виконуватимете їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте,
40 щоб ви згадували та виконували всі мої заповіді, і будьте святі для вашого Бога!
41 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з Єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь, Бог ваш!
Числа 16
1 І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, Датан і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,
2 та й повстали проти Мойсея, а з ними ще двісті п'ятдесят душ Ізраїлевих синів, очільники громади, кликані на збори, люди поважні.
3 І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить, уся громада, усі вони святі і серед них Господь! І чому ви підносите себе над зборами Господніми?
4 І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.
5 І промовив він до Корея та до всієї громади його: Вранці Господь дасть знати, хто його та хто святий, щоб наблизити його до себе, а кого обере, того він і наблизить до ебе.
6 Зробіть так: Корею та вся громадо твоя, візьміть собі кадильниці,
7 і дайте в них вогню та покладіть на них кадила перед Господнє обличчя завтра. І кого Господь обере, той святий. Досить вам, Левієві сини!
8 І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,
9 чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до себе, і щоб ви виконували службу Господньому наметі , і стояли перед громадою, щоб служити їй?
10 І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, з тобою, а ти будеш домагатися ще й священства?.
11 Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, хто він, що ви ремствуєте проти нього?
12 І послав Мойсей та Аарон покликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!
13 Чи мало того, що ти вивів нас з краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустелі? Хочеш ще бути повновладним паном над нами?
14 Ти не впровадив нас ані до краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам у власність поля та виноградники. Чи ти виколеш очі цим людям? Не вийдемо!
15 А Мойсей дуже запалився, та й сказав до Господа: Не зглянься на їхню пожертву! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!
16 І сказав Мойсей до Корея: Завтра ти та вся громада твоя будьте перед Господнім обличчям, ти, вони та Аарон.
17 І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє обличчя кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.
18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них вогню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході в намет зібрання, а також Мойсей та Аарон.
19 І Корей зібрав на них усю громаду до входу в намет зібрання. І показалася слава Господня всій громаді!
20 І промовив Господь до Мойсея та до Аарона:
21 Відділіться від цієї громади, я винищу їх вмить!
22 А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить одна людина, чи ти будеш гніватися на всю громаду?
23 І Господь промовляв до Мойсея:
24 Скажи до громади: Відступіться з усіх боків від помешкання Корея, Датана й Авірона!
25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старшини Ізраїлеві.
26 І він промовляв до громади: Відступіть від наметів тих безчесних людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!
27 І вони відступилися від помешкання Кореєвого, Датанового й Авіронового з усіх боків, а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході до наметів своїх, і їхні жінки, і їхні сини, та їхні діти.
28 І сказав Мойсей: Так ви зрозумієте, що я роблю все не за своїм власним бажанням, а тому, що послав мене Господь.
29 Якщо вони повмирають, як помирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!
30 А коли Господь створить щось незвичайне, і земля відкриє вуста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то зрозумієте, що ці люди образили Господа.
31 І сталося, як скінчив він промовляти всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!
32 І земля відкрила свої вуста, та й поглинула їх, і намети їхні, і кожну людину, що Кореєва, та весь їхній маєток.
33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і зникли вони з громади!
34 А весь Ізраїль, що був навколо них, втік на їхній крик, кажучи: Щоб земля не поглинула й нас!
35 І вийшов вогонь від Господа, та й поїв тих двісті п'ятдесят люду, що приносили кадило!
Числа 17
1 І Господь промовляв до Мойсея:
2 Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і хай він збере ті кадильниці із згарища та витрусить з них жар, бо вони освятилися їхньою смертю.
3 І хай і вони викують з них тонкі бляшки для покриття жертовника, бо приносили їх перед Господнє обличчя, і вони освятилися.
