Біблія - Невідомий Автор

Весь срібний посуд важив дві тисячі чотириста шеклів, на міру шеклем святині.

86 Дванадцять кадильниць золотих, повні кадила, по десять шеклів за кадильницю, на міру шеклем святині, всього золота в кадильницях було на сто двадцять шеклів.

87 Уся велика худоба на цілопалення: дванадцять телят, дванадцять баранів, дванадцять однорічних ягнят та їхня хлібна жертва і дванадцять цапів на жертву за гріх.

88 А вся худоба мирної жертви: двадцять четверо телят, шістдесят баранів, шістдесят цапів, шістдесят однорічних ягнят. Оце обряд освячення жертовника по помазанні його.

89 А коли Мойсей входив до намету зібрання, щоб розмовляти з Богом, то він чув голос, що промовляв до нього над віком, яке на ковчегові свідоцтва, між обома херувимами лунав він.

Числа 8

1 І Господь промовляв до Мойсея:

2 Скажи Ааронові: Коли ти засвічуватимеш лампадки, то з переду свічника мають світити сім лампадок.

3 І Аарон зробив так, з переду свічника засвітив його лампадки, як Господь наказав був Мойсеєві.

4 Свічник, від підстави його і аж до квіток, був викуваний із золота. Як у видінні, що Господь показав був Мойсеєві, так він зробив свічника.

5 І Господь промовляв до Мойсея:

6 Візьми левитів з Ізраїлевих синів, та й очисти їх.

7 Щоб очистити їх: покропи на них водою жертви за гріх, і хай поголять бритвою все тіло своє, і хай виперуть одяг свій, і стануть чисті.

8 І вони візьмуть теля, і хлібну жертву з пшеничного борошна, замішаного на оливі, і ще одне теля візьмеш на жертву за гріх.

9 І приведеш левитів до намету зібрання, і збереш усю громаду Ізраїлевих синів.

10 І приведеш левитів перед Господнє обличчя, а Ізраїлеві сини покладуть свої руки на левитів.

11 І буде Аарон посвячувати левитів, як посвячення перед Господнім обличчям від Ізраїлевих синів, і будуть вони для роботи Господньої служби.

12 А левити покладуть свої руки на голову телят, і зроби одне жертвою за гріх, а друге цілопаленням для Господа, щоб очистити левитів.

13 І поставиш левитів перед Аароном та перед синами його, і будеш посвячувати їх, як посвячення для Господа.

14 І відділиш левитів між Ізраїлевими синами, і будуть левити мої.

15 А по цьому левити ввійдуть, щоб служити при наметі зібрання, і ти їх очистиш, і віддаси їх, як жертву посвячення,

16 бо вони дані, мені вони дані від Ізраїлевих синів, замість кожного першородного з Ізраїлевих синів, що розкриває всяку утробу, взяв я їх собі,

17 бо мій кожен першородний серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби. Того дня, коли я повбивав кожного першородного в Єгипетському краї, я призначив їх для себе.

18 І взяв я левитів замість кожного першородного серед Ізраїлевих синів.

19 І дав я левитів, як дар Ааронові та синам його від Ізраїлевих синів, для служби в наметі зібрання і вони будуть спокутувати Ізраїлевих синів, щоб ті не наближалися до святині, і щоб не впала кара на Ізраїлевих синів.

20 І зробив Мойсей й Аарон та вся громада Ізраїлевих синів для левитів усе, як Господь наказав був Мойсеєві про левитів, так зробили їм Ізраїлеві сини.

21 І очистилися левити, і випрали одяг свій, і Аарон посвятив їх перед Господнім обличчям, і відправив за них спокуту, щоб стали вони чистими.

22 А по тому ввійшли левити, щоб виконувати свою службу в наметі зібрання перед Аароном та перед синами його. Як Господь наказав був Мойсеєві про левитів, так їм зробили вони.

23 І Господь промовляв до Мойсея:

24 Оце щодо левитів. Від віку двадцяти п'яти років і вище ввійдуть вони служитимуть в наметі зібрання.

25 А в віці п'ятдесяти років відійдуть від служби, і не будуть уже служити.

26 І будуть вони допомагати братам своїм при наметі зібрання виконувати службу, а самі служити не будуть. Так зробиш левитам у їхній службі.

Числа 9

1 І Господь промовляв до Мойсея в Сінайській пустелі другого року по виході з Єгипетського краю, першого місця:

2 Хай справлять Ізраїлеві сини Пасху в означений час.

3 Чотирнадцятого дня цього місяця надвечір, означеного часу справите її, за всіма постановами її та за всіма уставами її спорядите її.

4 І Мойсей сказав до Ізраїлевих синів, щоб справили Пасху.

5 І справили вони Пасху першого місяця, чотирнадцятого дня місяця надвечір у Сінайській пустелі, усе, як Господь наказав був Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини.

6 Та були люди, що були нечисті від дотику до тіла померлої людини, і не могли справити Пасху того дня. І прийшли вони того дня до Мойсея й до Аарона,

7 та й сказали ті люди до нього: Ми нечисті через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені ласки принести жертву Господню означеного часу серед Ізраїлевих синів?

8 І сказав до них Мойсей: Постійте, а я послухаю, що Господь накаже про вас.

9 І Господь промовив до Мойсея:

10 Скажи до Ізраїлевих синів: Кожен з вас, або з ваших нащадків, коли буде нечистий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він справить Пасху для Господа.

11 Місяця другого, чотирнадцятого дня надвечір спорядять вони її, з опрісноками та з гірким зіллям будуть їсти її.

12 Не залишать з неї до ранку, а кісток не зламають у ній, за повною постановою про Пасху справлять її.

13 Але, якщо людина чиста і не в дорозі, а Пасху не справить, то буде винищена душа та з народу її, бо Господньої пожертви вона не принесла означеного часу її. Гріх свій понесе та людина!

14 А коли перебуватиме з вами приходько, то справить він Пасху для Господа, за постановою про Пасху та за уставом про неї, так зробить. Постанова одна буде для вас і для приходька, і для тубільця тієї землі.

15 А того дня, коли поставлено намет зібрання, хмара покрила його над ковчегом заповіту. А вночі було над наметом зібрання, як подоба вогню, аж до ранку.

16 Так завжди бувало: вдень покривала його та хмара, а вночі подоба вогню.

17 І коли піднімалася хмара над наметом зібрання, то потому рушали Ізраїлеві сини, а на тому місці, на якому хмара зупинялася, там таборували Ізраїлеві сини.

18 На Господній наказ рушали Ізраїлеві сини і на Господній наказ зупинялися. Усі ті дні, коли хмара перебувала над наметом зібрання, вони стояли табором.

19 А коли хмара багато днів залишалася над наметом зібрання, то Ізраїлеві сини виконували Господнього наказу, і не рушали.

20 Бувало, що хмара була над наметом зібрання всього декілька днів, і вони за Господнім наказом розбирали табір і за Господнім наказом рушали.

21 А бувало, що хмара була тільки з вечора до ранку, а вранці піднімалася, то вони рушали. І рушали вони в будь-який час, коли піднімалася хмара.

22 Або два дні, або місяць, або рік хмара була над наметом зібрання, Ізраїлеві сини таборували, і не рушали, а коли вона піднімалася, рушали.

23 За Господнім наказом таборували вони, і за Господнім наказом рушали. Вони підкорялися волі Господа, виконуючи його накази, передані їм через Мойсея.

Числа 10

1 Господь промовляв до Мойсея:

2 Викуй собі дві срібні сурми і будуть вони тобі для скликання громади та для збору таборів у дорогу.

3 Засурмлять у них і збереться до тебе громада при вході в намет зібрання.

4 А якщо засурмлять в одну, то зберуться до тебе очільники, голови Ізраїлевих тисяч.

5 А засурмлять на сполох, то рушать табори, що таборують на сході.

6 А засурмите на сполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть сурмити на сполох, щоб рушали вони.

7 А на скликання зборів засурмите, але без сполоху.

8 А сурмити в сурми будуть священики, Ааронові сини. І ця постанова буде для вас на вічною постановою для ваших поколінь.

9 А коли підете війною в вашому краю на ворога, що гнобить вас, і засурмите на сполох, то ви будете згадані перед обличчям Господа, Бога вашого, і будете врятовані від ваших ворогів.

10 А в день вашої радості, і в ваші свята та першого дня ваших місяців засурмите в ті сурми на ваших цілопаленнях та на мирних жертвах ваших, і вони будуть нагадуванням вашому Богу про вас. Я Господь, Бог ваш!

11 І сталося, другого року, другого місяця, дванадцятого дня місяця піднялася хмара над священним наметом.

12 І рушили Ізраїлеві сини з Сінайської пустелі у свою подорож, і хмара зупинилася в пустелі Паран.

13 І рушили вони вперше за Господнім наказом, переданим через Мойсея.

14 І першим рушив прапор табору синів Юдиних за своїми військовими відділами, а над військом його Нахшон, син Аммінадавів.

15 А над військом плем'я синів Іссахара — Натанаїл, син Цуарів.

16 А над військом плем'я Завулонових синів — Еліяв, син Хелонів.

17 І був розібраний намет зібрання, і рушили Ґершонові сини та сини Мерарієві, носії намету зібрання.

18 І рушив прапор табору Рувима за своїм військовим поділом, а над військом його — Еліцур, син Шедеурів.

19 А над військом плем'я Симеонових синів — Шелуміїл, син Цурішаддаїв.

20 А над військом плем'я Ґадових синів — Ел'ясаф, син Деуїлів.

21 І рушили сини Кегатові, носії святині, та й поставили намет зібрання до приходу усіх інших.

22 І рушив прапор табору синів Єфремових за своїм військовим поділом, а над військом його — Елішама, син Аммігудів.

23 А над військом плем'я синів Манасіїних — Гамаліїл, син Педацурів.

24 А над військом плем'я Веніяминових синів — Авідан, син Ґідеонів.

25 І рушив прапор табору синів Данових, як захист для всіх таборів, за своїм військовим поділом, а над військом його — Ахіезер, син Аммішаддаїв.

26 А над військом плем'я Асирових синів — Паґіїл, син Охрана.

27 А над військом плем'я синів Нефталимових — Ахіра, син Енанів.

28 Отак Ізраїлеві сини за їхнім військовим поділом вирушали в свої мандри.

29 І сказав Мойсей до Ховава, сина мідіянина Реуїла, Мойсеєвого тестя: Ми вирушаємо до того місця, що про нього Господь був сказав: Його дам вам. Ходи ж з нами і ми зробимо тобі добро, бо Господь сказав був добре про Ізраїля.

30 Та той відповів йому: Ні, піду до краю свого та до місця своєї батьківщини.

31 А Мойсей сказав: Не покидай нас, ти був би нам очима, бо знаєш, де в пустелі краще таборувати.

32 І коли підеш з нами, то те добро, що Господь зробить нам, ми його зробимо тобі.

33 І рушили вони від Господньої гори триденною дорогою. А ковчег заповіту Господнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати для них місце зупинки.

34 А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табору.

35 І бувало, коли ковчег рушав, то Мойсей промовляв: Устань же, о Господе, і хай розпорошаться твої вороги, і хай повтікають твої ненависники перед обличчям твоїм.

36 А коли він зупинявся на відпочинок, то казав: Повернися, о Господе, до тисяч Ізраїля!

Числа 11

1 І став народ вголос нарікати до Господніх вух.