Іліада (переказ для дітей) - Гомер

Він батько багатьох богів та героїв.

ЗЕФІР —теплий західний вітер (див. БОРЕЙ).

ЇДА —гірське пасмо в Троаді (Мала Азія).

ІДОМЕНЕИ — крітський цар, Міносів онук, герой Троянської війни.

ІЛ — цар дарданів, правпук Дардана, засновник міста Трої, що на його честь звалася також Іліоном. Його внуком був троянський цар Пріам.

ІРІДА —богиня райдуги, вісниця олімпійських богів.

ІТАКА —острів в Іонічному морі, батьківщина Одіссея.

КАЛХАІІТ — жрець, віщун, учасник походу ахейців на Трою. Пе-

редрік, що Троянська війна триватиме десять років.

КАССАНДРА — дочка царя Пріама, яку Аполлон зробив віщункою. Але Кассандра не відповіла на його кохання, і за те Аполлон зробив так, що ніхто не вірив її віщуванню.

КЕРИ — лихі жінки-демони, діти Ночі, що по смерті людини одразу ж забирають в неї душу. Давні греки мали Кер за втілення смерті й зла.

КІПРЇДА —див. АФРОДІТА.

КРОНОС (КРОН, —титан, син Урана (Неба) і Геї (Землі); скинувши батька, лат. САТУРН) Кронос став панувати над світом. Згодом його скинув рідний син Зевс.

ЛАЕРТ — ітакійський володар, Одіссеїв батько.

ЛАКЕДЕМОН — край на південному сході Пелопоннесу із містом Спартою, де владарював Менелай.

ЛАОДІКА —троянська царівна, дочка Пріама і Гекаби.

ЛАПЇТИ — міфічне войовниче плем'я, що жиле у Фессалії, звідки вигнало кентаврів.

ЛЕСБОС — острів в Егейському морі.

ЛЕТО (ЛАТОНА) — титаніда, мати Аполдона іі Артемідн.

ЛІКАОН — один з Пріамових синів, що їх повбивав Ахіллес.

ЛІКЇЯ — країна в південно-західній частині Малої Азії.

МАХАОН — син Асклепія, що навчився від батька лікувати людей; брав участь у Троянській війні на боці ахейців.

МЕНАДИ (ВАКХАНКИ) — супутниці Діоніса.

МЕНЕЛАЙ — спартанський володар, Атрідів син, молодший брат Агамемнона. Коли Паріс викрав його дружину Єлену, Мене-лай зібрав разом із братом ахейців воювати Трою.

МІКЕНИ — місто в північно-східній частині Пелопоннесу, де володарював Агамемноп. Центр прадавньої грецької культури.

МІНОС — міфічний цар острова Кріту, син Зевса і Європи, після смерті став суддею мертвих в Аїді.

МІРМІДОНЦІ — назва грецького племені у Фессалії. Під час Троянської війни вождем мірмідонців був Ахіллес.

МОЙРИ (лат. ПАРКИ) —богині людської долі, дочки Зевса і Феміди; давні греки Зображували їх як трьох старих жінок, що прядуть нитку людського життя.

НЕКТАР — напій богів, що давав їм безсмертя і вічну юність.

НЕЛЕЙ —пілоський цар, у якого Геракл убив усіх синів, крім Нестора, що став згодом царем Пілосу.

НЕРЕЙ — морське божество, добрий, мудрий і справедливий дід; втілення спокійного моря. Жив у глибинах Егейськото моря у підводному палаці.

НЕРЕЇДИ — морські німфи, дочки бога Нерея. Вони доброзичливі до людей, допомагають їм у біді на морі. їх зображували у вигляді прекрасних дівчат, оточених морськими чудовиськами.

НЕСТОР — пілоський цар, один із найстарших і наймудріших ахейських героїв під час Троянської війни.

НІМФИ —безжурні, веселі Зевсові доньки, що втілювали різні сили та явища природи.

НОТ — південний вітер, що приносив грекам тумани й дощі (див. БОРЕЙ).

ОДІССЕЙ — володар острова Ітаки, син Лаерта, втілення мудрості, розважності, хитрощів. Саме завдяки цим рисам він став одним із найвизначніших героїв Троянської війни.

ОКЕАН — батько богів. Давні греки уявляли його величезною рікою, що оточує звідусіль землю. Звідти начебто витікають всі річки й джерела, звідти сходять і туди сідають сонце, місяць і зорі.

ОКЕАНІДИ — морські німфи, дочки Океана і Тетії.

ОЛІМП — гора в Греції з десятьма вершинами. 3а грецькою міфологією, па Олімпі жили боги.

ОРИ — богині, що відали зміною пір року в природі. На Олімпі вони відчиняли й зачиняли небесну браму.

ПАРІС —троянський царевич, син Пріама і Гекаби, який викрав у спартанського володаря Менелая дружину Єлену і цим викликав Троянську війну.

ПАТРОКЛ — найближчий друг Ахіллеса, загинув під Троєю від руки Гектора.

ПЕЛЕЙ — фессалійський володар, син царя Еака, брат Теламона; від шлюбу Пелея з морською богинею Фетідою народився Ахіллес.

ПЕРСЕЙ —герой багатьох грецьких міфів, сип Зевса і аргоської царівни Данаї.

ПІЛОС —край і місто на південному заході Пелопоннесу, де царював Нестор.

ПОСЕЙДОН (лат. НЕПТУН) — брат Зевса, Аїда і Деметри, бог моря, хитач землі. Давні греки уявляли його у вигляді могутнього чоловіка З тризубцем, яким він розколює скелі та здіймає бурі на морі.

ПРІАМ — останній троянський володар, опук царя їла і нащадок Дардана (тому — Дарданід), мав багато дітей, яких майже всіх пережив.

РЕС — фракійський цар, союзник троянців, власник прекрасних коней.

РЕЯ — Кроносова дружина, мати Зевса та інших Кронідів.

САРПЕДОН — лікійський цар, син Зевса і смертної жінки Лаодамії, союзник троянців, якого убив Патрокл.

СКАМАНДР —річка у Троянській долині.

СПАРТА — столиця в Лакедемоні, де царював Менелай.

СТІКС — річка в підземному царстві мертвих.

ТАРТАР — найглибша частина царства мертвих.

ТЕВКР —син Теламопа й Гесіони, однокровний брат Еанта великого, найкращий стрілець серед ахейців у Троянській війні.

ТЕТІЯ —дочка Урана і Геї (Неба й Землі), титаніда, дружина Океана, мати богів, трьох тисяч океанід і всіх річок.

ТИТАНИ — божества старшого покоління, діти Урана і Геї (Неба й Землі), що повстали проти батька і скинули його. Панувати став Крон, а його згодом скинув рідний син Зевс-Частина титанів приєдналася до Зевса (напр., Океан), але більшість піднялася на боротьбу з богами Олімпу. Зевс переміг титанів і скинув їх у Тартар.

ТІДЕЙ — батько героя Троянської війни Діомеда. Уславився своїми перемогами над численними ворогами.

ТРОЯ — місто, яке збудував цар Іл у Малій Азії па березі Егейського моря і за яке майже десять років точилася війна ахейців з троянцями.

ФЕМІДА — дочка Урана і Геї, богиня справедливості й правосуддя. Феміда була порадницею Зевса й наглядала за тим, щоб ні люди, ані боги не порушували закопів. Греки зображували її жінкою із зав'язаними очима (як символ безсторонності), з терезами в руках.

ФЕТІДА —дочка морського бога Нерея, дружина мірмідонського царя Пелея, Ахіллесова мати. На весілля Фетіди і Пелея запрошені були всі боги, крім Еріди, богині розбрату. Еріда помстилася, підкинувши гостям яблуко з написом "найпрекраснішій". Три богині-Гера, Афіна Паллада і Афродіта — претендували на яблуко, але дістала його Афродіта, що викликало гнів двох інших богинь і врешті призвело до Троянської війни.

ФІВИ — колишня столиця Єгипту, одне з найбільших і найбагатших міст стародавнього світу. Краса і багатство Фів оспівані у творах давніх грецьких поетів і в епосі. Це так Звані стобрамні Фіви. Були також семибрамні Фіви — місто в Центральній Греції. Гомер згадує ще одні Фіви — малоазійське місто, звідки родом Андромаха.

ФІЛОКТЕТ —грецький герой, якому Геракл, вмираючи, передав свій лук і стріли.

ФРАКІЯ — північно-східна країна Балканського півострова.

ФТІЯ — столиця мірмідонців у Фессалії.

ХАРІТИ (лат. ГРАЦІЇ) — Зевсові дочки, богині краси, радості я жіночності. Супроводжували Афродіту, Гермеса, Діоніса та ін. богів.

ХРІС — жрець бога Аполлона, батько Хрісеїдн, полонянки царя Агамемнона, який змушений був повернути її Хрісові, щоб не гнівити Аполлона.