Біблія - Невідомий Автор
Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Богові, і в ньому Бог пробуває!
17 Любов вдосконалюється з нами так, що ми маємо мужність на день судний, бо який він, такі й ми на цьому світі.
18 Страху нема в любові, але досконала любов проганяє страх геть, страх же породжує муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.
19 Ми любимо його, бо він перше нас полюбив.
20 Як хто скаже: Я Бога люблю, та ненавидить брата свого, той брехун. Бо хто не любить брата свого, якого бачить, як може він Бога любити, якого не бачить?
21 І ми цю заповідь маємо від нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив!
1 Iвана 5
1 Кожен, хто вірить, що Ісус, то Христос, той народився від Бога. І кожен, хто любить того, хто породив, любить і того, хто народився від нього.
2 Що ми любимо Божих дітей, дізнаємося з того, коли любимо Бога і його заповіді дотримуємо.
3 Бо то любов Божа, щоб ми дотримували його заповіді, його ж заповіді не тяжкі.
4 Бо кожен, хто народився від Бога, перемагає світ. А оце перемога, що світ перемогла, віра наша.
5 А хто світ перемагає, як не той, хто вірить, що Ісус, то син Божий?
6 То той, що прийшов був водою та кров'ю, Ісус Христос. І дух свідок цього, бо дух, то правда.
7 Бо троє свідчать: дух вода і кров.
8 І свідчать вони одним свідченням.
9 Коли ми приймаємо свідчення людське, то свідчення Боже вартісніше, бо це свідчення Бога, яким він свідчив про Сина свого.
10 Хто вірить в Божого Сина, той свідчення має в собі. Хто не вірить Богові, той його зробив брехуном, бо не вірив у свідчення, яким Бог свідчив про Сина свого.
11 А це свідчення, що Бог життя вічне нам дав, а життя це в Синові його.
12 Хто має Сина, той має життя, а хто не має Сина Божого, той не має життя.
13 Оце написав я до вас, що вірите в ім'я Божого Сина, щоб ви знали, хто повірив у ім'я Божого сина, маєте вічне життя.
14 І оце та мужність, що ми маємо до нього, що коли чого просимо згідно волі його, то він слухає нас.
15 А як знаємо, що він слухає нас, чого тільки ми просимо, то знаємо, що отримаємо те, чого просимо від нього.
16 Коли хто бачить брата свого, що грішить гріхом не на смерть, хай молиться за нього, і він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, не про нього кажу, щоб молився.
17 Всяка неправда то гріх. Та є гріх не на смерть.
18 Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається.
19 Ми знаємо, що ми від Бога, і що весь світ лежить у злі.
20 Ми знаємо, що син Божий прийшов, і розум нам дав, щоб збагнути Правдивого, і щоб бути в правдивому Синові його, Ісусові Христові. Він Бог правдивий і вічне життя!
21 Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь.
ДРУГИЙ ЛИСТ ІВАНА2 Iвана 1
1 Старець вибраній пані та дітям її, яких я у правді люблю, і не тільки я, але й усі, хто правду пізнав,
2 за правду, що в нас пробуває й повік буде з нами:
3 хай буде з вами благодать, милість та мир від Бога Батька та Ісуса Христа, Сина Батькового, у правді та в любові!
4 Я дуже зрадів, що між дітьми твоїми знайшов таких, що ходять у правді, як заповідь ми прийняли від Батька.
5 І тепер я благаю тебе, пані, не так, ніби пишу тобі нову заповідь, але ту, яку маємо від початку, щоб ми любили один одного!
6 А любов ця щоб ми жили згідно з його заповідями. Це та заповідь, яку ви чули від початку, щоб ви згідно з нею жили.
7 Бо в світ увійшло багато брехунів, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то брехун та антихрист!
8 Пильнуйте себе, щоб ви не загубили того, над чим працювали, а щоб прийняли повну нагороду.
9 Кожен, хто робить переступ та не пробуває в науці Христовій, той Бога не має. А хто пробуває в науці його, той має і Батька, і Сина.
10 Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до оселі його, і не вітайте його!
11 Хто бо вітає його, той участь бере в лихих вчинках його.
12 Багато я мав сказати вам, але не хочу на папері й чорнилом. Та сподіваюся прибути до вас, і розмовляти вустами до вуст, щоб повна була ваша радість!
13 Вітають тебе діти обраної сестри твоєї. Амінь.
ТРЕТІЙ ЛИСТ ІВАНА3 Iвана 1
1 Старець улюбленому Гаєві, якого я направду люблю.
2 Улюблений, я молюся, щоб добре велося в усьому тобі, і щоб був ти здоровий, як добре ведеться душі твоїй.
3 Бо я дуже зрадів, як прийшли були брати, і засвідчили правду твою, як ти живеш у правді.
4 Я не маю більшої радості від цієї, щоб чути, що діти мої живуть у правді.
5 Улюблений, вірний у всьому, що робиш для братів та для чужинців,
6 вони про любов твою свідчили церкві. Добре ти зробиш, як їх випровадиш, як достойно для Бога,
7 бо вийшли вони заради ймення його, нічого не взявши від язичників.
8 Отож, ми повинні приймати таких, щоб бути співробітниками правді.
9 Я до церкви писав був, але Діотреф, що любить бути першим у них, нас не приймає.
10 Тому то, коли я прийду, то згадаю про вчинки його, словами лихими нас обмовляючи. І він тим не задовольняється, а й сам не приймає братів, і тим, що бажають приймати, боронить, і проганяє з церкви.
11 Улюблений, не робися подібним до лихого, а до доброго: доброчинець від Бога, а злочинець Бога не бачив.
12 Про Дмитра свідчили всі й сама правда. І свідчимо й ми, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве.
13 Бажання є сказати тобі багато, та не хочу писати до тебе чорнилом та очеретинкою,
14 але сподіваюся побачити тебе незабаром, і розмовляти вустами до вуст.
15 Мир тобі! Друзі вітають тебе. Привітай кожного з друзів! Амінь.
ЛИСТ ЮДИЮди 1
1 Юда, раб Ісуса Христа, брат Якова, до покликаних і улюблених Богом Батьком та збережених Ісусом Христом:
2 Милість вам, і мир, і любов хай примножиться!
3 Улюблені, збирався писати до вас про наш спільний порятунок, але визнав за потрібне писати, благаючи вас боротися за віру, раз і назавжди дану святим.
4 Бо крадькома повходили деякі люди, на цей осуд віддавна призначені, безбожні, що ласку нашого Бога перетворюють на розпусту, і відхиляються від єдиного Володаря і Пана нашого Ісуса Христа.
5 А я хочу нагадати вам, що Господь визволив людей від єгипетського рабства, але згодом винищив тих, хто не вірив.
6 І ангелів, що не зберегли початкового стану свого, а кинули житло своє, він зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.
7 Як Содом і Гоморра та міста біля них, що так само вчинили перелюб та ходили за іншим тілом, понесли кару вічного вогню і поставлені в приклад,
8 так само буде й цим сновидам, що опоганюють тіло, погорджують владою, зневажають славою.
9 І сам архангел Михайло, коли сперечався з Дияволом про Мойсеєве тіло, не наважився винести суду зневажливого, а сказав: Хай Господь осудить тебе!
10 А ці зневажають, чого не знають, а що знають від природи, як німа звірина, то й у тому псуються.
11 Лихо їм, бо пішли вони дорогою Каїна, на відплату потрапили в оману Валаамову, і загинули в бунті Корея!
12 Вони скелі підводні на ваших вечерях любові, бо з вами без страху їдять та самі себе випасають, хмари безводні, що носяться вітром, осінні дерева безплідні, двічі померлі, викорінені,
13 люті хвилі морські, що піняться власним соромом, зорі блукаючі, що для них морок темряви бережеться повік.
14 Про них же звіщав був Енох, сьомий від Адама, і казав: Ось іде Господь зі своїми десятками тисяч святих,
15 щоб суд вчинити над усіма, і винуватити всіх безбожних за всі їхні скоєні вчинки безбожні, та за всі слова зневажливі, що їх промовляли на нього безбожні грішники.
16 Це ремствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а вуста їхні промовляють чванливе. Вони вихваляють інших для зиску!
17 А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх давніше казали апостоли Пана нашого Ісуса Христа,
18 які вам казали: За останнього часу будуть глузії, що ходитимуть за своїми пожадливостями та безбожністю.
19 Це ті, хто відлучаються від єдності, тілесні, що духа не мають.
20 А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться духом святим,
21 бережіть себе самих у Божій любові, і чекайте милості Пана нашого Ісуса Христа для вічного життя.
22 І до тих, хто вагається, будьте милостиві,
23 рятуйте і виривайте з вогню, а до інших будьте милосердні зі страхом, і ненавидьте навіть одяг, споганений тілом!
24 А тому, хто може вас зберегти від занепаду, і поставити перед своєю славою непорочними в радості,
25 Єдиному Богові, Рятівникові нашому через Ісуса Христа, Пана нашого, слава, могутність, сила та влада, як колись, так і тепер, і на всі віки! Амінь.
ОБ'ЯВЛЕННЯОб'явлення 1
1 Пророцтво Ісуса Христа, яке дав йому Бог, щоб показати своїм рабам, що незабаром статися має. І він послав свого ангела, і показав рабові своєму Іванові,
2 який свідчив про слово Боже і про Ісуса Христа, і про все, що він бачив.
3 Щасливий, хто читає, і той, хто слухає слова пророцтва та дотримується написаного в ньому, час бо близький!
4 Іван до семи церков, що в Азії: благодать вам і мир від того, хто є, хто був і хто має прийти і від семи духів, що перед престолом його,
5 та від Ісуса Христа, а він свідок вірний, найперший з мертвих і володар земних царів. Йому, що нас полюбив і кров'ю своєю обмив нас від наших гріхів,
6 що зробив нас царями та священиками Богові й Батькові своєму, тому слава та сила на вічні віки! Амінь.
7 Ото він із хмарами йде і побачить його кожне око та ті, що його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за ним. Амінь!
8 Я Альфа й Омега, каже Господь, Бог, той, хто є, і хто був, і хто має прийти, Володар!
9 Я, Іван, ваш брат і спільник в утиску, і в царстві, і в непохитності, був на острові Патмос, за слово Боже і за свідчення про Ісуса Христа.
10 Я був у дусі Господнього дня і почув за собою голос гучний, немов звук сурми,
11 який промовляв: Що бачиш, запиши те до книги і пошли до семи церков: до Ефесу, до Смирни, до Пергаму, до Тіятирів, до Сард, до Філадельфії і до Лаодикії.
12 І я оглянувся на голос, що промовляв до мене, і побачив сім свічників золотих,
13 а посеред семи свічників подібного до Сина Людського, одягнутого в довгий одяг і підперезаного по грудях золотим поясом.
14 А його голова та волосся білі, немов біла вовна чи сніг, а очі його, немов палаючий вогонь.
15 А ноги його подібні до чистої міді, розжареної в горнилі, а голос його, немов шум великої води.
16 І сім зірок він тримав у правій руці, а з вуст його меч обосічний виходив, а обличчя його, немов сонце яскраве.
17 І коли я побачив його, то до ніг йому впав, немов мертвий.
