Біблія - Невідомий Автор
У них нагадуванням я буджу вашу чисту думку,
2 щоб ви пам'ятали слова, що святі пророки раніше звістили їх вам, і заповідь Пана й Рятівника, що отримали через ваших апостолів.
3 Насамперед знайте оце, що в останні дні прийдуть, ті, що глузуватимуть, йдучи за своїми пожадливостями,
4 та й скажуть: Де обітниця його приходу? Бо від того часу, як заснули наші батьки, усе залишається так від початку творіння.
5 Бо сховане від тих, хто хоче цього, що небо було на початку, а земля постала з води та водою словом Божим,
6 тому тодішній світ, водою потоплений, згинув.
7 А теперішні небо й земля заховані тим самим словом, і зберігаються для вогню на день суду й загибелі безбожних людей.
8 Хай же одне це не буде заховане від вас, улюблені, що в Господа один день немов тисяча років, а тисяча років немов один день!
9 Не бариться Господь з обітницею, як деякі вважають, але виявляє до вас терпіння, бо не бажає, щоб хто загинув, а щоб усі навернулися до каяття.
10 День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо перейде, його розжарена маса, розплавиться, а земля та справи її, погорять...
11 А коли все це зруйнується, то якими мусите бути в святому житті та в побожності ви,
12 що чекаєте й прагнете швидкого приходу Божого дня, в якому розжарене небо зникне, розтопившись на складові?
13 Але за його обітницею ми очікуємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває.
14 Тож, улюблені, чекаючи цього, пильнуйте, щоб ви знайшлися для нього в мирі і неопоганені та чисті.
15 А довготерпіння Пана нашого вважайте за порятунок, як і улюблений брат наш Павло написав був до вас за даною йому мудрістю,
16 як і по всіх посланнях, що в них він каже про це. У них є дещо важко зрозуміле, що неуки та слабкі перекручують, як і інші писання, на власну загибель свою.
17 Тож ви, улюблені, знаючи це наперед, стережіться, щоб не були ви зведені оманою безбожних і не втратили стійкості,
18 але щоб зростали в благодаті й розумінні Пана нашого й Рятівника, Ісуса Христа. Слава йому тепер і дня вічного! Амінь.
ПЕРШИЙ ЛИСТ ІВАНА1 Iвана 1
1 Що було від початку, що ми чули, що бачили власними очима, що розглядали, і чого руки наші торкалися, про слово життя,
2 а життя з'явилося, і ми бачили, і свідчимо, і звіщаємо вам життя вічне, що в Батька перебувало й з'явилося нам,
3 що ми бачили й чули про те ми звіщаємо вам, щоб і ви мали єдність з нами. Єдність же наша з Батьком і Сином його Ісусом Христом.
4 Пишемо вам, щоб повна була ваша радість!
5 А це звістка, що ми її чули від нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і нема в ньому жодної темряви!
6 Коли ж кажемо, що маємо єдність із ним, а ходимо в темряві, то неправду кажемо й правди не робимо!
7 Коли ж ходимо в світлі, як сам він у світлі, то маємо єдність один з одним, і кров Ісуса Христа, його Сина, очищує нас від усякого гріха.
8 Коли ж кажемо, що не маємо гріха, то себе обдурюємо, і нема в нас правди!
9 Коли ми свої гріхи визнаємо, то він вірний та праведний, щоб гріхи нам пробачити, та очистити нас від неправди всілякої.
10 А як кажемо, що ми не згрішили, то робимо його брехуном, і слова його нема в нас!
1 Iвана 2
1 Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо заступника перед Батьком, Ісуса Христа, праведного.
2 Він — жертва за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
3 З того дізнаємося, що маємо розуміння його, коли заповіді його будемо дотримувати.
4 Хто каже: Маю я розуміння його, але не дотримується його заповідей, той брехун, і нема в ньому правди!
5 А хто дотримує його слово, у тому Божа любов справді вдосконалилася. Із того ми дізнаємося, що в ньому пробуваємо.
6 А хто каже, що в ньому пробуває, той має поводитися так, як поводився він.
7 Улюблені, не пишу я для вас нову заповідь, а заповідь давню, яку мали від початку: заповідь давня, то слово, що чули його від початку.
8 Але все ж нову заповідь я вам пишу, що справді вона в ньому та в вас, що зникає темрява, і світло правдиве вже світить.
9 Хто каже, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.
10 А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання нема.
11 Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.
12 Пишу я вам, дітоньки, що гріхи вам прощаються заради ймення його.
13 Пишу вам, батьки, бо ви зрозуміли того, хто від початку. Пишу вам, юнаки, бо перемогли ви лукавого.
14 Пишу, діти, вам, бо ви розумієте Батька. Я писав вам, батьки, бо ви зрозуміли того, хто від початку. Писав я до вас, юнаки, бо міцні ви, і слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.
15 Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тому нема любові Батьківської,
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, пожадливість очам і пиха життєва, це не від Батька, а від світу.
17 Зникає світ і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!
18 Діти остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилося багато антихристів, з цього ми дізнаємося, що остання година настала!
19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залишилися б з нами. Але вийшли, щоб відкрилося, що не всі вони наші.
20 А ви маєте помазання від Святого, і знаєте все.
21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка брехня не від правди.
22 Хто брехун, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що відрікається Батька й Сина!
23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Батька, а хто визнає Сина, той має Батька.
24 Тож, що ви чули спочатку, хай у вас пробуває воно, якщо в вас пробуватиме те, що ви чули спочатку, то й ви пробуватимете в Синові й Батькові.
25 А оце та обітниця, яку він сам обіцяв нам: вічне життя.
26 Це я написав вам про тих, хто обдурює вас.
27 А помазання, яке прийняли ви від нього, воно в вас залишається, і ви не потребуєте, щоб вас хто навчав. А що те помазання само вас навчає про все, воно бо правдиве й непохитне, то як вас навчило воно, у тому пробувайте.
28 А тепер, діточки, залишайтеся в ньому, щоб, як з'явиться він, то щоб ми мали мужність та не були осоромлені ним під час його приходу.
29 Коли знаєте, що він праведний, то знайте, що всякий, хто вчиняє справедливо, народився від нього.
1 Iвана 3
1 Подивіться, яку любов дав нам Батько, щоб ми були дітьми Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому, що його не зрозумів.
2 Улюблені, ми тепер Божі діти, але ще не виявилося, якими ми будемо. Та знаємо, що, коли з'явиться, то будемо подібні до нього, бо будемо бачити його, як він є.
3 І кожен, хто сподівається на нього, очищує себе так же само, як чистий і він.
4 Кожен, хто грішить, вчиняє і беззаконня. Бо гріх то беззаконня.
5 І ви знаєте, що він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в ньому нема.
6 Кожен, хто в ньому пробуває, не грішить. Усякий, хто грішить, не бачив його, і не зрозумів його.
7 Діточки, хай ніхто вас не зводить! Хто вчиняє правдиво, той праведний, як праведний він!
8 Хто грішить, той від Диявола, бо Диявол грішить від початку. Тому то з'явився Син Божий, щоб знищити справи Диявола.
9 Кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо в ньому пробуває насіння його. І не може грішити, бо від Бога народжений він.
10 Цим відрізняються діти Божі та діти Дияволові: Кожен, хто вчиняє неправедно, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!
11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного,
12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого вбив. А за що він убив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його праведні.
13 Не дивуйтеся, брати мої, коли світ вас ненавидить!
14 Ми знаємо, що ми перейшли від смерті в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той у смерті.
15 Кожен, хто ненавидить брата свого, той душогуб. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в ньому перебувало б.
16 Ми з того зрозуміли любов, що душу свою він поклав був за нас. І ми мусимо класти душі за братів!
17 А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в нестатку, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?
18 Діточки, любімо не словом і не язиком, а справами та правдою!
19 Із цього довідаємося, що ми з правди, і впокорюємо наші серця перед ним,
20 бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та знає все!
21 Улюблені, коли не винуватить нас серце, то маємо мужність до Бога,
22 і чого тільки попросимо, отримаємо від нього, бо виконуємо його заповіді та робимо любе для нього.
23 І оце його заповідь, щоб ми вірили в ім'я Сина його Ісуса Христа, і щоб любили один одного, як він нам заповідав!
24 А хто його заповіді береже, той у ньому пробуває, а він у ньому. А що в нас пробуває, дізнаємося це з того духа, що він нам його дав.
1 Iвана 4
1 Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з'явилося в світ.
2 Духа Божого цим пізнавайте: кожен дух, який визнає, що Ісус Христос прийшов був у тілі, той від Бога.
3 А кожен дух, який не визнає Ісуса, той не від Бога, а він антихристів, про якого ви чули, що йде, а тепер уже він у світі.
4 Ви від Бога, дітки, і ви перемогли їх, більший бо той, хто в вас, аніж той, хто в світі.
5 Вони від світу, тому то промовляють від світу, а світ слухає їх.
6 Ми від Бога, хто знає Бога, той слухає нас, хто не від Бога, той не слухає нас. Цим пізнаємо духа правди та духа брехні.
7 Улюблені, любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, народився від Бога та знає Бога!
8 Хто не любить, той Бога не зрозумів, бо Бог є любов!
9 Любов Божа до нас з'явилася тим, що Бог сина свого єдинородного послав у світ, щоб ми через нього жили.
10 Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що він полюбив нас, і послав свого сина, як жертву за наші гріхи.
11 Улюблені, коли Бог полюбив нас отак, то маємо любити і ми один одного!
12 Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов його в нас вдосконалилася.
13 Що ми пробуваємо в ньому, а він у нас, зрозуміємо це тим, що він дав нам від духа свого.
14 І ми бачили й свідчимо, що Батько послав Сина Рятівником світу.
15 Коли хто визнає, що Ісус то Син Божий, то в ньому Бог пробуває, а він у Богові.
16 Ми побачили ту любов, що Бог її має до нас, і повірили в неї.
