Біблія - Невідомий Автор
І гінці пішли, гнані царевим словом. Цар же та Гаман сіли за питво, а місто Сузи було в сум'ятті.
Естер 4
1 А Мордехай довідався про все, що було зроблено. І роздер Мордехай одяг свій, і одягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав гучно та гірко!
2 І прийшов він аж під царську браму, бо не можна було входити в царську браму в веретищах.
3 А в кожній окрузі та місці, куди доходило слово царя та його закон, були для юдеїв велика жалоба і піст, і плач, і голосіння, а веретище та попіл були ложем для багатьох...
4 І прийшли дівчата Естерині й євнухи її, та й донесли їй про це. І затремтіла цариця, і послала одяг для Мордехая, щоб зняти з нього його веретище, та він не прийняв.
5 І покликала Естер Гатаха, одного з євнухів царя, якого він приставив до неї, і наказала йому довідатися про Мордехая, що то з ним, і чого та жалоба?
6 І вийшов Гатах на міський майдан, що перед царською брамою.
7 І розповів йому Мордехай усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Гаман сказав відважити до царської скарбниці за юдеїв, щоб винищити їх.
8 І він дав йому копію закону, що був виданий у Сузах на винищення їх, щоб показав Естері, та щоб доніс їй, і щоб наказав їй піти до царя благати його та просити перед його обличчям за її народ.
9 І прийшов Гатах, і доніс Естері Мордехаєві слова.
10 І наказала Естер Гатахатові, переказати Мордехаєві:
11 Усі царські раби та народ царських округ знають, що кожен чоловік та жінка, що прийде до царя до внутрішнього подвір'я непокликаний, за законом має бути вбитий, а той, до кого цар простягне золоте берло своє, той буде жити. А мене не кличуть входити до царя от уже тридцять день...
12 І переказали Мордехаєві Естерині слова.
13 І сказав Мордехай відповісти Естері: Не думай в душі своїй, що втечеш до царського палацу одна з усіх юдеїв...
14 Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та порятунок прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та оселя твого батька загинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!...
15 І сказала Естер відповісти Мордехаєві:
16 Іди, збери всіх юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівчата мої будемо постити так, і так прийду до царя, хоч це не буде за законом. А якщо я загину, то загину...
17 І пішов Мордехай, і зробив усе, як звеліла йому Естер.
Естер 5
1 І третього дня вбрала Естер царський одяг, та й стала на внутрішньому подвір'ї царського палацу, навпроти царського помешкання. А цар сидів на троні свого царства в царському палаці навпроти входу.
2 І як цар побачив царицю Естер, що стоїть у брамі, то знайшла вона ласку в очах його. І цар простягнув Естері золоте берло, що в руці його, а Естер підійшла й доторкнулася до кінця берла.
3 І сказав до неї цар: Що тобі, царице Естер? І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде дане тобі!
4 А Естер відповіла: Якщо це цареві до вподоби, хай прийде цар та Гаман сьогодні на гостину, яку я влаштую йому!
5 І сказав цар: Негайно покличте Гамана, щоб виконати Естерині слова! І прийшов цар та Гаман на гостину, що влаштувала Естер.
6 І сказав цар до Естери за вином: Яке бажання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблене!
7 І відповіла Естер: Моє бажання та моє прохання таке:
8 Якщо знайшла я ласку в царевих очах, і якщо це цареві до вподоби, щоб виконати бажання моє й щоб виконати прохання моє, хай прийде цар та Гаман на гостину, що влаштую їм, і завтра я зроблю за царевим словом.
9 І вийшов Гаман того дня радісний та добросердий. Та коли Гаман побачив Мордехая в царській брамі, і він не встав і не затремтів перед ним, то Гаман переповнився люттю на Мордехая.
10 Та стримався Гаман, і прийшов до свого помешкання. І послав він покликати своїх приятелів та жінку свою Зереш.
11 І розповів їм Гаман про славу свого багатства, та про численність синів своїх, та про все, як звеличив його цар, і як підняв його понад князів та слуг царевих.
12 І сказав Гаман: А цариця Естер не привела з царем на гостину, яку влаштувала, нікого, крім мене. І також назавтра я покликаний до неї з царем!
13 Та все це нічого не варте мені цього часу, доки я бачу того юдея Мордехая, що сидить у царській брамі!...
14 І сказала до нього жінка його Зереш та всі його приятелі: Хай приготують шибеницю, високу на п'ятдесят ліктів, а вранці скажи цареві, і хай повісять на ній Мордехая, і підеш з царем радісний на гостину! І була приємна та порада для Гамана, і зробив він ту шибеницю.
Естер 6
1 Тієї ночі втік був сон від царя, і він сказав принести книгу хроніки, і вона читалася перед обличчям царським.
2 І знайдене було написане, що Мордехай доніс на Біґдана та Тереша, двох царських євнухів, із вартових порога, що задумували були вбити царя Ахашвероша.
3 І сказав цар: Яка честь та гідність зроблена Мордехаєві за це? І сказали наближені до царя, що прислуговували йому: Нічого йому не зроблено...
4 І запитав цар: Хто на подвір'ї? А Гаман прийшов на зовнішнє подвір'я царського палацу, щоб сказати цареві повісити Мордехая на тій шибениці, яку приготував для нього.
5 І сказали наближені до царя йому: Ось Гаман стоїть на подвір'ї. І сказав цар: Хай увійде!
6 І Гаман увійшов, а цар йому сказав: Що зробити з чоловіком, якому цар хоче честі? І подумав Гаман у серці своєму: Кому ж цар зажадає вчинити честь більше, як мені?
7 І відповів Гаман цареві: Тому чоловікові, якому цар бажає честі,
8 хай принесуть царевий одяг, який цар одягав, та коня, що цар їздив на ньому, і щоб була дана царська корона на його голову.
9 І дати цей одяг та цього коня на руку котрогось із старших князів царевих. І хай одягнуть того чоловіка, якому цар жадає честі, і хай возять його на коні на міському майдані, і хай вигукують перед ним: Так робиться людині, якій цар жадає честі!
10 І сказав цар до Гамана: Поспіши, візьми одяг та коня, як казав ти, і зроби так юдеєві Мордехаєві, що сидить у царській брамі. Не пропусти нічого з усього, що ти казав!
11 І взяв Гаман одяг та коня, і одягнув Мордехая, і возив його на міській площі, і вигукував перед ним: Так робиться людині, якій цар жадає честі!
12 І повернувся Мордехай до царської брами, а Гаман поквапився до помешкання свого, сумний та покривши голову...
13 І розповів Гаман жінці своїй Зереші та всім приятелям своїм усе, що спіткало його. І сказали йому мудреці його та жінка його Зереш: Якщо з юдейських нащадків Мордехай, перед яким ти падаєш, то не переможеш його, бо напевно впадеш перед ним!...
14 Ще вони розмовляли з ним, а євнухи царські прибули негайно відвести Гамана на гостину, яку влаштувала Естер.
Естер 7
1 І прийшов цар та Гаман на гостину цариці Естер.
2 І сказав цар до Естери також другого дня за вином: Яке бажання твоє? І буде тобі дане. І яке прохання твоє? Якщо побажаєш аж до половини царства, то буде зроблено!
3 І відповіла цариця Естер: Якщо знайшла я ласку в очах твоїх, о царю, і якщо це цареві до вподоби, хай буде дане мені життя моє на бажання моє, а народ мій на прохання моє!
4 Бо продані ми, я та народ мій, на винищення, на забій та на загибель... Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць, мовчала б я, бо цей утиск був би не вартий царевого занепокоєння...
5 Тоді сказав цар Ахашверош до цариці Естери: Хто той, і де він, що його серце наповнило його відвагою вчинити так?
6 І сказала Естер: Ненависник та ворог це лихий Гаман! І Гаман перелякався перед обличчям царя та цариці...
7 А цар у своїй люті встав від гостини, і вийшов до палацового саду. А Гаман став просити царицю Естер за життя своє, бо зрозумів, що загрожує йому лихе від царя...
8 І цар повернувся з палацового саду до помешкання, де пив вино, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була Естер. І цар сказав: Чи хочеш також збезчестити царицю в моїй оселі? Як тільки це слово вийшло з царевих вуст, то накрили Гаманове обличчя...
9 І сказав Харвона, один з євнухів перед царевим обличчям: Ось шибениця, яку зробив Гаман для Мордехая, що казав добре на царя, яка стоїть у Гамановому подвір'ї, висока на п'ятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ній!
10 І повісили Гамана на шибениці, яку він приготував був для Мордехая, і вгамувалася лють царева...
Естер 8
1 Того дня цар Ахашверош віддав цариці Естері будинок Гамана, ненависника юдеїв, а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер виявила, хто він для неї.
2 І зняв цар свого персня, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а Естер настановила Мордехая над Гамановим маєтком.
3 І Естер далі промовляла перед обличчям царя. І впала вона перед його ногами, і плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'янина Гамана та задуми його, які задумував був на юдеїв...
4 І простягнув цар до Естери золоте берло, а Естер устала й стала перед царевим обличчям,
5 та й сказала: Якщо це цареві до вподоби, і якщо знайшла я ласку перед обличчям його, і якщо цар підтримує це, і якщо я йому подобаюся, то хай буде указ про відміну того, що задумав аґаґ'янин Гаман, Гаммедатовий син, про винищення юдеїв, які є в царевих округах.
6 Бо як я могла б дивитися на лихо, що спіткає народ мій, і як я могла б дивитися на загибель роду свого?
7 І сказав цар Ахашверош до цариці Естери та до юдея Мордехая: Ось я дав Естері будинок Гамана, а його повісили на шибениці за те, що простяг був руку свою на юдеїв.
8 А ви напишіть для юдеїв, як добре в ваших очах, від імені царя, і припечатайте царським перснем, бо указ, що був виданий від імені царя та був припечатаний царським перснем, не можна відмінити.
9 І були покликані царські писарі того часу, місяця третього, він місяць сіван, двадцять третього дня в ньому, і було написане все, як наказав був Мордехай, до юдеїв, і до сатрапів, і намісників, і очільників округ, що від Году й аж до Кушу, сто двадцять сім округ, і до кожної округи письмом її, і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом та їхньою мовою.
10 І написав він листи від імені царя Ахашвероша, і припечатав перснем царським, і послав гінцями на швидких службових конях,
11 що цар дав право юдеям, які живуть у кожному місті, зібратися й стати на захист свого життя, знищити і вбити всіх чоловіків, дітей та жінок народу та округи, що ненавидять їх, а здобич по них розграбувати,
12 визначеного дня по всіх округах царя Ахашвероша, тринадцятого дня дванадцятого місяця, він місяць адар.
13 Указ видати, як закон, і в кожній окрузі, оголосити для всіх народів, щоб юдеї були готові на той день помститися на своїх ворогах.
14 Гінці виїхали, верхи на швидких службових конях, і помчали, гнані царським словом.