Розкаяний Мельмот - Бальзак Оноре де

Отруївшись живим сріблом, писар помер, і його труп став чорний, як спинка крота. Не було сумніву, що один з дияволів побував у ньому, але який? Можливо, Астарот?

— Цього славного хлопця нечиста сила перенесла на планету Ртуть,— сказав старший клерк німецькому демонологові, який приїхав дослідити цей випадок.

— Цілком можливо,— відповів німець.

— Справді?

— Атож, добродію, адже планета Ртуть — це Меркурій, і ваше припущення не суперечить словам самого Якоба Беме, що їх я цитую із сорок восьмої пропозиції "Троїстого життя людини", де сказано: "Якщо Бог усе сотворив, вигукнувши: "Хай буде!", то, значить, це "хай буде" і є те сокровенне лоно, яке містить і охоплює природу, утворену духом, народженим від Меркурія та Бога".

— Як ви сказали, пане?

Німець повторив цитату.

— А ми й не знали! — сказали клерки.

— "Хай буде"? — повторив один з них.— Хай буде світло!

— В правильності вищенаведеної цитати ви можете переконатися,— провадив німець,— прочитавши цю фразу на сторінці сімдесят п'ятій згаданого трактату, надрукованого тисяча вісімсот дев'ятого року в друкарні пана Міньєре в перекладі одного філософа, який був великим шанувальником знаменитого шевця.

— Oro! То він шив чоботи? — сказав старший клерк.— І де ж він їх продавав?

— У Пруссії! — відповів німець.

— То він узував у свої чоботи пруссаків? — з дурним виглядом спитав клерк другого розряду.

— Він у них узував свої фрази,— сказав клерк третього розряду.

— Оце мудрагель! — вигукнув клерк четвертого розряду, показавши на німця.

Хоча чужоземець був демонологом найвищого класу, він уявлення не мав, що то за чортенята — ці клерки. Він пішов, нічого в їхніх жартах не зрозумівши, переконаний, що молодики вважають Беме "мудрим генієм".

"Є ж у Франції освічені люди!" — сказав він собі.

Париж, 6 травня 1835 р.

====================

Примітки

склав Дмитро Наливайко

Повість "Розкаяний Мельмот" була опублікована в травні 1835 року. За життя письменника перевидавалася неодноразово, в 1845 р. була включена в XIV том "Людської комедії", в І том "Філософських етюдів".

Ідейно-тематичний мотив повісті взято з роману ірландського письменника Ч. Матьюрена "Мельмот-блукач", який вийшов у 1820 р. і вже наступного року з'явився у французькому перекладі. Цей один з найкращих готичних романів справив велике враження на Бальзака, і він неодноразово до нього звертався, починаючи з ранніх романів першої половини 20-х рр. і кінчаючи пізніми, такими, як "Пишнота і злиденність куртизанок". Але, як це завжди бувало у Бальзака, мотив вічного блукача, який одержав надприродну могутність ціною запродання своєї душі дияволові, був, підданий кардинальному переосмисленню.

"Матьюрен,— іронічно писав Бальзак,— виявив здоровий розум, відмовившися привести свого героя в Париж; але дивно, що цей напівдемон не здогадався відправитися туди, де на одного, що відмовляється від могутності, знайшлися б тисячі, що її прагнуть". У повісті Бальзака дія переноситься в Париж, і він розповідає, що там трапляється з душею, яка опиняється на біржі й стає товаром. І якщо у Матьюрена герой сто вісімдесят років шукав собі замісника, який би згодився продати душу нечистій силі за земні блага, то в Бальзака охочих знаходиться більш ніж досить, і операції припиняються лише тоді, коли виникає сумнів, що душа щось коштує, коли вона, так би мовити, досить швидко втратила обмінну вартість.

1. Барон де Померель — друг сім'ї Бальзаків, у його домі письменник жив літом 1828 р. і працював над романом "Шуани".

2. ...як Тюренн крутив генералом Монтекукулі...— Тюренн Анрі де ла Тур д'Овернь (1611-1675) — французький полководець, відзначився у війнах, які Людовік XIV вів з коаліцією західноєвропейських держав. Монтекукулі (1609-1681) — австрійський генерал. Бальзак має на увазі воєнну операцію Тюренна в 1675р., коли той маневрував протягом чотирьох місяців, не вступаючи в битву,

3. ...нинішній суспільний договір...— Іронічне обігрування відомого трактату Ж.-Ж. Руссо "Суспільний договір", у якому великий просвітник виклав проект досконалого суспільного устрою.

4. "Урятована Венеція" — трагедія англійського драматурга Томаса Отвея (1652-1685).

5. ...бо я рівний Тому-хто-дарує-світло.— Тобто, Люциферові (латин, lux — світло + ferre — носити, буквально: "носій світла").

6. Карбонарії — члени таємних товариств в Італії, які боролися за звільнення вітчизни від австрійського панування та її об'єднання в республіку. У Франції карбонарії боролися проти режиму Реставрації.

7. ...про який розповідають усі космогонії.— Власне, космогонічні міфи, тобто міфи про створення світу.