Ох і дура ти, Мар'янка - Анна Лященко

Олексій

Я Юрку приб'ю колись. З його жартами. Ну я теж гарний, повівся. Тепер мінус ваза.

Подальший обід минув без пригод. Сивий поїхав.

- Я не розумію, він твій друг, а його люди тебе побили? - Я скривився, тема не героїчних травм дуже неприємна для мого его.

- Мар'яно, давай не згадуватимемо. Так вийшло. Це наші справи. Чоловічі ігри, так би мовити. Іди краще до мене. - Я поплескав поруч із собою по дивані, запрошуючи Мар'яну.

- Хм… Ігри? То ти любиш коли жорсткіше? – хитро примруживши Мар'яна облизнула губки. Я завівся з напівобороту, згадавши, як відпрацьовував її «бажання». Що, звичайно, відразу було помічено.

- Дивлячись що ти маєш на увазі? - хриплість у моєму голосі тільки підтвердила моє збудження.

Мар'яна поклала руку мені на груди та трохи стиснула її. Я спробував обійняти Мар'янку, але її пальчики стиснули мій сосок сильніше і відчутно болісно.

- Легше, люба!

- А може, все-таки жорсткіше?

- Не те щоб я цього прагнув у своїх фантазіях, але якщо ти хочеш — можемо спробувати.

- У тебе є кайданки?

- Мар'яно!!

- То є чи ні?

- Є… - приречено говорю я, розуміючи, що мені не відвернутися.

- Добре. Чекай мене у своїй кімнаті, за 15 хвилин. Я хочу, щоб ти був повністю готовий. Влаштуйся зручніше, використовуй наручники. Мені має сподобатися, або будеш покараний.

Дідько! Я потрапив. Іду до спальні, дістаю пару наручників, ключ кладу на столик поруч із ліжком. Якого біса! Я непристойно збуджений! Намагаюся трохи заспокоїтись, роздягаюся та йду в душ. Трохи попустило. Залишилося кілька хвилин до призначеного Мар'яною терміну. Знімаю покривало та укладаюсь зручніше. Беру наручники та пристібаю руки над головою до кутої спинки ліжка. Та мій "траходром" у цьому плані надає багаті можливості для фантазії, хоча так я його ще не використав.

Ну все. Руки пристебнуті, стояк такої хоч стіни пробивай. Сподіваюся, Мар'яна не затримається. Якщо вона не прийде, веселощі будуть ще ті. Звати хлопців, щоби мене відстебнули?

А ось і Мар'яна! Слава Богу ... Все-таки відчуття ще ті. Навіщо я повівся??

Заходить Мар'яна. У своєму халатику, що скидає прямо на порозі. Сподіваюся побачити її знову без білизни. Легкий облом — на ній чорний мереживний бюстгальтер і щось невагоме, що повинно вважатися трусиками. Ковтаю слину.

Здається, мій вигляд їй теж сподобався. Лежу широко розсунувши ноги, як вона просила минулого разу. Начебто задоволена. Поки що я не готовий до… покарань…

- Який слухняний Тигр... - Мар'яна відверто милується моїм становищем. Від цього збудження ще сильніше, якщо це можливо. Мовчу, просто не в змозі говорити – у горлі пересохло.

Мар'янка підходить до ліжка, звертає увагу на ключ на столику.

- Від кайданків? - Мовчки киваю.

- Добре. Але він нам не скоро знадобиться. - Приглушено охаю. Мар'янка сміється. - Я не шуткую!

Влаштовується у мене між ногами й нахиляється до мене. І відразу бере сосок губами та втягує його в себе, від несподіванки я вигинаюсь, лунає дзвін металу, я ойкаю. - Який чутливий! А якщо так? - і трохи прикушує мене.

- Мар'яно!!

Відпускає сосок та проводить губками доріжку вниз.

- Я хочу скуштувати тебе на смак. - Від цих слів у мене затьмарюється в очах.

- Він у твоєму розпорядженні, – відповідаю трохи приглушено. Від передчуття теплих ніжних губок, мій стовбур починає смикатися.

Мар'яна нахиляється і злизує змащення, що виділилося. Я охаю і підіймаю стегна назустріч роту, що манить мене. Мар'яна проводить язичком по голівці, ніби пробуючи на смак. Потім по стволу, ніжно облизуючи його. Але мені цього замало.

- Візьми його, будь ласка! - мої благання почуті, Мар'яна відкриває рот і бере мій стовбур, засмоктуючи його в себе. Від відчуття вологого тепла я не можу стриматися, починаю активно рухати стегнами, прагнучи проникнути глибше. Мар'яна ловить такт, підлаштовуючись під мої рухи. Я вчепився руками в спинку ліжка, до біса незручно, хочеться обхопити голову коханої руками й спрямовувати.

- Мар'яно, будь ласка, потім пограємося ще, клянуся. Відстебни наручники! - благаю свою солодку мучительку. Хоч і не одразу, але Мар'янка реагує на моє прохання. І усувається, випускаючи мій член із рота. Мимовільне зітхання розчарування виривається з моїх грудей. Погляд коханої такий самий затуманений, як і в мене.

- Ключ на столику. - Хрипко нагадую я.

Мар'яна нахиляється за ключем, проводячи грудьми на моєму обличчі. Мм… Я на межі божевілля. Відстібає наручники та мій Тигр, почувши свободу, з риком накидається на солодку жертву.

Миттєво звільняю її груди від мереживних кайданів і жадібно припадаю до неї, викликавши охання і протяжний стогін. Перекочуюсь, так, що Мар'яна виявляється піді мною, зриваю з неї трусики, розсовую ноги та припадаю до її лона ротом. Тепер уже настає черга Мар'яни звиватися і благати мене.

Мій член вже давно на межі, я ледве стримуюсь... Підводжу свою кохану до точки неповернення й одним різким рухом входжу в її гаряче лоно. Декілька рухів і ми удвох відлітаємо…