Нові коментарі
15 листопада 2024 18:15
Шановна пані Галино, дякуємо Вам за Вашу творчість! Ми виправили вказану Вами неточність. Дякуємо за проявлену увагу. З повагою, адміністрація сайту
З Божою правдою
3 липня 2024 02:48
Щиро вам дякую за увагу до моєї казки з книги казок ''Богданія''. На кожному з двох сайтів, з якого ви могли передрукувати цю казку, у змісті
З Божою правдою
Українські Книги Онлайн » Сучасна проза » Ярмарок суєти - Вільям Мейкпіс Теккерей

Ярмарок суєти - Вільям Мейкпіс Теккерей

Читаємо онлайн Ярмарок суєти - Вільям Мейкпіс Теккерей
хоче одружитися з Марією, такий Голдмор, директор Ост-Індської компанії, такий самий Діаді, торговець лоєм, — це вже в нашій галузі,— додав він, ніяково засміявшись і почервонівши. — Прокляття тій зграї паскудників, які тільки й знають, що гребти гроші! Я засинаю на їхніх людних, ситих обідах. Я соромлюся того безглуздого товариства, що сходиться на батькові прохані вечері. Я звик бувати серед джентльменів, світських і вихованих людей, а не серед крамарів, що обжираються черепаховою юшкою. Любо моя Еммі, ти єдина в нашому коді справжня леді, і зовні, і за своїми думками, і в своїй мові. А все тому, що ти ангел, це свята правда.

Не заперечуй, ти в нас єдина леді. Міс Кроулі казала тобі те саме, а вона бувала в найкращих колах Європи. А щодо. Родона Кроулі, капітана лейб-гвардії, то він з біса гарний хлопець, мені подобається, що він одружився з тією дівчиною, яку покохав.

Емілії капітан Кроулі теж дуже подобався, і з тієї самої причини. Вона була певна, що Ребека знайде з ним своє щастя і навіть пожартувала, що Джоз уже якось переживе втрату. Так вони бавили час у приємній розмові, як колись раніше.

Емілія зовсім заспокоїлася, хоч трохи й кокетувала своєю ревністю до міс Суорц і навіть призналась, — яка лицемірка! — що боїться, аби Джордж не забув її через спадкоємицю через її гроші й великий маєток у Сент-Кітсі. Та насправді вона була надто щаслива, щоб відчувати якийсь страх, недовіру чи сумніви; маючи біля себе Джорджа, вона не боялася жодної спадкоємиці чи красуні і взагалі нічого в світи.

Коли капітан Доббін, що дуже вболівав за своїх друзів, зайшов до них після обіду, він зрадів, побачивши, як Емілія знов ожила, як в» на сміялася, як щебетала і співала, награючи на фортепіано, такі знайомі йому романси. Вона замовкла тільки тоді, коди біля вхідних дверей подзвонив старий Седлі, ще повернувся з Сіті. Щоб уникнути небезпечної зустрічі, Джорджеві дане знак іти геть.

Якщо не рахувати вітальної усмішки — та й та була силуваною, бо Емілії прихід Доббіна видався недоречним, — міс Седлі не виявила ніякої уваги Доббінові, поки він видав у неї. Але капітанові досить було того, що вона щаслива, він тішився, що зміг прислужитися їй.


Розділ XXI
СВАРКА ЧЕРЕЗ СПАДКОЄМИЦЮ

Можна запалати коханням до кожної молодої особи, наділеної такими достойностями, як міс Суорц, а тут ще в серці старого Осборна зародилася одна шанолюбна мрія, яку та дівчина повинна була, здійснити. З величезним запалом і ласкавою прихильністю він заохочував своїх дочок до ніжної приязні з молодою спадкоємицею і заявляв, що йому як батькові надзвичайно приємно бачити, що його діти теж добре розпорядилися своїми симпатіями.

Люба моя, — казав він міс Роді,—ви не знайдете, в нашому скромному будиночку на Рассел-сквер тієї пишноти і того кола, до яких звикли у Вест-Енді. Мої дочки прості, безкорисливі дівчата, але серце в них золоте, вони полюбили вас, і це робить їм честь, авжеж, це робить їм честь. Я звичайний, простий, скромний британський купець, чесний, як можуть засвідчити мої шановні друзі Галкер і Буллок, що були агентами вашого покійного, досі оплакуваного батька. Ви знайдете в нас дружню, просту, щасливу і — думаю, що можу так сказати, — шановану родину, простий стіл, простих людей, але щиру гостинність, люба моя міс Родо…

дозвольте мені так вас називати, бо моє серце запалало до вас щирою прихильністю, кажу вам відверто, я справді полюбив вас. Вип’єте шампанського? Гіксе, шампанського міс Суорц! Можна не сумніватися, що старий Осборн вірив кожному своєму слову і що його дочки не прикидалися, а таки любили міс Суорц. На Ярмарку Суєти люди, цілком природно, тягнуться до багатих. Якщо навіть найпростіші люди схильні досить ласо дивитися на велике багатство (я кидаю виклик будь-кому з британських громадян, хай скаже, чи слово «багатство» не будить у ньому дуже приємного почуття, та й ви самі, якщо вам скажуть, що ваш сусід за столом має півмільйона, — хіба ви не дивитиметесь на нього з особливим зацікавленням), отже, якщо навіть прості люди полюбляють гроші, то як повинні ставитись до них ті, хто зуби з’їв на грошових справах! їхні почуття просто рвуться назустріч багатству, їхнє серце ладне запалати любов’ю до цікавих для них власників того і багатства. Я знаю кількох шановних людей, які вважають неможливою для себе розкішшю заприятелювати з кимось таким, хто не має відповідного багатства і відповідного становища в суспільстві. Вони дають волю своїм почуттям тільки в певних випадках. І ось вам доказ: більшість членів родини Осборнів, які протягом довгих п’ятнадцяти років не здатні були на тепле почуття до Емілії Седлі, за один єдиний вечір устигли сповнитися до міс Суорц такою любов’ю, що більшої не міг би побажати й найромантичніший прихильник кохання з першого погляду.

Якою вона й Джордж були б чудовою парою (так вважали і сестри, і міс Вірт), і настільки вона краща за ту нікчемну Емілію! Такий чудовий хлопець, вродливий, з становищем, обдарований, був би їй найкращим чоловіком. Молодих леді полонили видива безконечних бенкетів на Порт-ленд-плейс, прийомів при дворі, знайомства з половиною перів, і вони без кінця розповідали своїй любій новій подрузі про Джорджа та його аристократичних друзів.

Старий Осборн також вважав, що вона була б доброю партією для його сина. Джордж залишить військо, пройде в парламент, посяде високе становище в суспільстві й уряді. Кров його хвилювали щирі почуття справжнього британця: він мріяв побачити прізвище Осборн, прикрашене дворянським титулом, наданим його синові, стати родоначальником славетної лінії баронетів. Він добре покрутився у Сіті й на біржі, поки не дізнавсь усього про спадкоємицю: яке в неї багатство, куди вкладені її гроші й де розташовані її маєтки. Фред Буллок, що давав йому найбільше відомостей, і сам був би радий прицінитися до спадкоємиці (так висловився цей молодий банкір), але він уже заприбуткував собі Марію Осборн. Та, не маючи змоги прибрати до рук спадкоємицю як дружину, безкорисливий Фред вельми схвалював її як невістку.

Нехай Джордж зразу береться до діла і добуває її, радив він. — Треба кувати залізо, поки гаряче.

Відгуки про книгу Ярмарок суєти - Вільям Мейкпіс Теккерей (0)
Ваше ім'я:
Ваш E-Mail: