Номер нуль - Умберто Еко
150
Спроба державного перевороту 7—8 грудня 1970 року під проводом Боргезе.
151
Віто Мічеллі — італійський політик, військовий генерал, звинувачений в участі у таємній організації спецслужб та спробі державного перевороту в 1970 році, а також в участі у профашистських організаціях «Національний фронт» та «Національний авангард». Голова італійських спецслужб (SID).
152
Хуан Перрон — військовий генерал, політик, президент Аргентини у 1946— 1955 та у 1973— 1974 роках. Заснував націонал-соціалістичну партію. Прозваний опонентами фашистом.
153
Підприємець, вважався «мозком» ложі Р2 (П2), вів оборудки у Південній Америці за участі Банку Ватикану.
154
Пол Казимир Марцинкус — громадянин США, католицький єпископ (1968—2006), президент Банку Ватикану (IOR) з 1971-го по 1989 р.
155
Фільм 1966 року про відваленого лицаря.
156
Джузеппе Сарагат — президент Італії в 1964—1971 роках, пожиттєвий сенатор, перший президент — представник соціалістів, обіймаючи посаду посла у Парижі, став членом масонської ложі, пов’язаної з Grande Oriente d’Italia (Великий Схід Італії) — великою масонською ложею, заснованою 1805 року в Мілані.
157
Отто Скорцені (1908—1975) — оберштурмбанфюрер СС, що прославився за часів Другої світової війни своїми успішними спецопераціями. Найвідоміша операція Скорцені — звільнення з ув’язнення усуненого від влади Беніто Муссоліні.
158
Італійська телерадіокомпанія-монополіст.
159
Кардинал католицької церкви, держсекретар Ватикану, за час свого служіння брав активну участь у міжнародній політиці.
160
Обидва банкіри причетні до банкрутства католицького італійського банку Банко Амброзіано, пов’язаного з банківською системою Ватикану, який мав причетність до відмивання грошей мафії. Кальві вбито у Лондоні.
161
Терористичний акт у Петеано, організований неофашистами.
162
«Національний авангард» — італійська неофашистська націонал-революційна організація. Ударна структура ультраправих Італії 1960-х років. К’яйє був її натхненником та лідером.
163
У 1973 р. рух розпустили через звинувачення у відродженні фашизму, хоча, вочевидь, об’єднання існувало й опісля.
164
Ліворадикальна підпільна організація, заснована 1970 року, члени якої викрали й убили прем’єр-міністра Італії Альдо Моро у 1978 році.
165
Феліче Кассон — суддя та сенатор від християнських демократів.
166
Маріано Румор — прем’єр-міністр Італії 1968 року від християнських демократів, обіймав кілька посад в уряді аж до 1972 року.
167
Карбонарії — члени таємного, суворо законспірованого товариства в Італії в 1807—1832 рр. Карбонарії італійською означає «вуглярі». Ця назва пов’язана з тим, що в товаристві карбонаріїв поряд з іншими існував ритуал спалення деревного вугілля, який символізував духовне очищення членів суспільства.
168
Наприкінці XIX століття був одним із шести італійських банків, які мали право карбувати гроші. Офіційний Банк Ватикану, коли у 1893 р. збанкрутував, це призвело до відставки тодішнього уряду.
169
Людина, що живе світським життям, отримуючи насолоду від спілкування, наїдків, вина тощо.
170
Французький піаніст.
171
«Пісня напам’ять».
172
«Об’єднана священна корона» — мафіозна організація з південної частини Італії.
173
Рядок з уже згаданого фільму «Касабланка»: означає, що поліція має удопитати звичайний перелік злочинців зі своєї картотеки.
174
Діорама — стрічкоподібна, зігнута півколом живописна картина з переднім наочним планом (споруди, реальні і бутафорські предмети).
175
Йдеться про твір «Сирени титана», у якому головний герой міг переміщатися у просторі та часі.
176
Закон не дбає про дрібниці (лат.) — юридичний принцип.
177
Журналіст, телеведучий, письменник, пише есеї на культурні, історичні, мистецькі теми.
178
Амінторе Фанфані — багаторазовий голова уряду та міністр закордонних справ Італії, тимчасовий президент Італії у 1978 році.
179
Клаус Барбі, або Ніколаус Барб’є — німецький нацистський військовий злочинець часів Другої світової війни, найбільш відомий як колишній начальник відділення гестапо німецької окупаційної влади у французькому місті Ліоні.
180
Члени неофашистської організації, звинувачені у терактах.
181
Агент ЦРУ, теоретик «теорії змови» (від англ, conspiracy theory, також відома як конспірологічна теорія) — теорії, котра пояснює певну подію (зазвичай політичну, суспільну або історичну) наслідком таємного плану групи впливових людей або організацій.
182
Був наступником Віто Мічеллі, якого заарештували за змову проти державних інтересів під час спроби державного перевороту, організованого Боргезе. Реформував розвідку в Італії. Крім того, організовував шпигування за багатьма суддями з європейських держав.
183
Дійсність перевершує фантазію.
184
Прадавнє місто на Адріатичному узбережжі, «галльська столиця Італії», розбита Помпеєм у 82 році.
185
Пане (ісп.).
186
Вид поліції в іспаномовних країнах.
187
Жіночі перукарні (франц.).
