Номер нуль - Умберто Еко

100

У 1937—1940 рр. — начальник Генерального штабу. Після повалення Муссоліні у 1943—1944 рр. очолював італійський уряд, підписав перемир’я з союзниками та оголосив війну Німеччині.

101

34-й президент США.

102

Фрідріх І Барбаросса — правитель Священної Римської імперії (1155— 1190), король Німеччини (1152—1190). Фрідріх І Барбаросса є одним із важливих персонажів роману Умберто Еко «Бавдоліно», де виступає названим батьком головного героя, великого фантазера Бавдоліно з Фраскети. У книзі відтворена хроніка нескінченних воєн Фрідріха Барбаросси з волелюбними італійськими комунами.

103

Лампреді — італійський політик, партизан, високий очільник Компартії Італії. Брав участь у розстрілі Муссоліні разом з полковником Юніє Валеріо Боргезе — головою військово-морської флотилії (X флотилія МАС), які займалися підривною діяльністю у морі. Підтримував Республіку Сало як переконаний фашист.

104

Замок Сфорца — одна з головних принад Мілана, колишня фортеця.

105

Йдеться про головний кафедральний собор Мілана — Санта-Марія-дель-Фйоре.

106

Головна церква домініканців у західній частині Мілана.

107

Сховок для усамітнення (ісп.).

108

Пісня над Піснями, Книга Пісні Пісень Соломона, Книга Пісень — книга Старого Заповіту, що приписується цареві Соломону, — є збіркою любовних гімнів, які розкривають взаємні почуття Соломона й Суламіфі вихваляють їхню красу.

109

Павук роду павуків-стрибунів, який мовою мешканців Самоа означає «той, що вигадує історії». Так самійці називали Роберта Стівенсона, автора «Острова скарбів».

110

Si stranifica — очевидно, неологізм автора, від прикметника strano — дивакуватий, чудний.

111

Син маркіза Джеріно Джеріні, сенатора Італійського королівства, шляхтича, кавалера Мальтійського ордену.

112

Римо-католицька чернеча конгрегація Папського права. Опікується дітьми та молоддю з убогих родин.

113

Йдеться про романтичну мелодраму «Касабланка» (1942).

114

Містечко неподалік Генуї на узбережжі Лігурійського моря.

115

Провідний тогочасний криміналіст у Мілані.

116

Цілком (лат.).

117

Даріо Фо — італійський кіно- та театральний режисер.

118

П’єтро Аретіно — італійський письменник та гуманіст.

119

Вдарити у цимбали (прибл.).

120

Джованні Фальконе — суддя, який вів справи проти італійської мафії, зокрема «Коза ностра». Того дня він був убитий згаданою мафіозною структурою. Став символом боротьби проти мафії.

121

Франческо Коссіга — президент Італії з 1985-го по 1992 рік.

122

Соте Prima Più Di Prima — пісня 1959 року, виконавець Доменіко Модуньйо.

123

Леччізі — італійський політик та журналіст, відомий серед неофашистів. Викрав труп дуче, про що йтиметься далі.

124

Гарбуз, голова.

125

Пробачте тих, хто помер (лат.). Вергілій.

126

Обіймав посаду прем’єра у 1957—1958 роках, політик, представник Народної італійської партії.

127

Поліція фашистського режиму, що виникла з приходом Муссоліні до влади. Займалися серед іншого й диверсіями.

128

Невизначеність, напружене, тривожне очікування (франц.).

129

Популістично-права політична партія, що існувала в Італії в 1946 — 1949 роках. Ідеологія — монархізм, антикомунізм. Названа на честь однойменного видання Гуільєрмо Джаніні, який був лідером партії. Так виник термін «квалункізм» — ідеологія «пересічного громадянина», якій властива не підтримка будь-якої сили, а цинічна незацікавленість політикою, відсутність соціальної відповідальності та антиполітичний популізм.

130

Типове вітання фашистів та нацистів, запозичене з часів Римської імперії, яким у ті часи вітали військових полководців. Звідси італійська назва «римське вітання» (salute romano).

131

Squadrismo — використовували переважно для боротьби з наростаючим соціалістичним рухом, що протистояв фашизму. Фашистські загони організовували страйки проти збільшення податків у містах, які контролювали соціалісти, а також залякували виборців під час виборів.

132

Берсальєри — стрільці в італійській армії, елітні високомобільні піхотні частини. Започатковані в 1836 р. у сардинській армії (П’ємонт) генералом Алессандро Ферреро делла Мармора.

133

Фйоренцо Бава Беккаріс — італійський генерал, відомий придушеннями повстань у Мілані в 1898 р.

134

Італійський художник, письменник, журналіст (1908—1983 рр.).

135

Le ossa — кістки (іт.).

136

Джованні Баттіста Тьєполо (1696—1770) — італійський художник, один з найпримітніших майстрів італійського рококо, майстер фресок та гравюр, останній великий представник венеціанської школи живопису.

137

Катакомби капуцинів — поховальні катакомби у Палермо, на Сициліі, у яких у відкритому вигляді спочивають рештки 8 тисяч людей — місцевої еліти та видатних громадян: духовенства, аристократії, представників різних професій, муміфіковані кістяки. Забальзамовані тіла померлих лежать, стоять, висять, утворюючи композиції.

138

Приміщення у крипті церкви.

139

Дослівно — «Більше озеро».

140

Диверсійно-розвідувальний (англ.).

141

Операція «Гладіо» — кодова назва секретної операції НАТО «Залишені позаду» в Європі під час «холодної війни». Її метою було продовжити збройний опір у випадку радянського вторгнення і завоювання. Хоча першочергово «Гладіо» називали операцію італійської гілки НАТО.

142

Посилання на пісню штурмових загонів часів Першої світової війни «Ардіті» («Хоробрі»). Звідти ж рядки «тримаючи в обох руках бомби, а у роті — квітку».

143

Міст у Таїланді, який збудували військовополонені у роки Другої світової війни. Про це знято однойменний фільм.

144

Джуліо Андреотті — семиразовий прем’єр-міністр Італії за різних часів. Письменник, був засуджений за замовлення убивства журналіста Міно Пекореллі, але згодом виправданий. Звинувачений у корупції та зв’язках з мафією.

145

Секретна військова організація (OAS — франц. Organisation de l’armée secrète) — ультраправа підпільна націоналістична терористична організація, що діяла у Франції, Алжирі та Іспанії наприкінці Алжирської війни (1954—1962).

146

Шарль Андре Жозеф Марі де Голль (1890—1970) — французький генерал, перший президент П’ятої республіки в 1958—1969 рр. Він організував у Лондоні рух «Вільна Франція» і воював проти нацистів у 1940—1944 рр., був главою тимчасового уряду Франції 1944—1946 рр., лідером власної партії.

147

Діяч визвольного руху Мозамбіку, що вів партизанську боротьбу проти португальського володіння. Убитий у 1969 році під час вибуху бомби в його штаб-квартирі.

148

Карлісти (ісп. carlistat), чи апостолики — політична партія в Іспанії в XIX ст., що активно брала участь у громадянських війнах (їх називають карлістськими). Карлізм був активний з 1830-х до 1970-х рр.

149

Італійський фінансист, який мав стосунок до банкрутства банку, пов’язаного з Банком Ватикану, був членом масонської ложі Р2, мав стосунок