І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський
1
Будь-яка особиста діяльність, тобто діяльність, спрямована на свою власну користь, тут має бути напрочуд суворим чином відведена на задній план, бо найправильніше самообмеження — це обмеження власного егоїзму. Альтруїстичні дії тут спрямовані головним чином на користь того, хто займає четверту позицію, бо це вимагається законом відповідності позиції. Але діяльність, спрямована на притлумлення свого егоїзму, має бути знову ж таки не надмірною: це має бути дуже зважене і продумане применшення тих чи інших чеснот. Важливо лише якнайшвидше зупинити свою особисту сваволю і рушити призначеним шляхом. Тому текст радить: «Сильна риска — на початку. Припини свої справи і швидше виступай. Осуду не буде. Розібравшись у справі, зменш те, що має бути меншим».
2
Урівноваженість, яка властива другій позиції, тут виступає провідною темою. Але також позначається й щось інше, те, що вся ситуація спаду в цьому випадку передбачає ситуацію набуття, бо, якщо зменшилися одні переваги, то міцніють інші. Врівноваженість цієї другої позиції призводить до того, що будь-який виступ із неї може спричинитися до несприятливого результату. У цьому сенсі доводиться розуміти текст: «Сильна риска — на другому місці. Сприятлива стійкість. Похід — до жалю. Додай до того, що не забираєш».
3
На третій позиції в цьому випадку припиняється вільний вибір діяльності, бо вона сильно визначена діями, що наближаються зовні. Тому тут афоризм у «Книзі змін» звучить радше як проста констатація факту, а не порада. Щоб розшифрувати образи, подані в цьому афоризмі, необхідно взяти до уваги таке: перші дві риски в цій гексаграмі сильніші, третя та п’ята — слабкі, тобто на п’ятій позиції в цьому випадку міняються ознаки попередніх. Таким чином, серед трьох людей, котрі згадані в афоризмі, один якісно відмінний. У цьому сенсі і кажуть, що троє позбудуться одного. З іншого боку, через відповідність між третьою та шостою позиціями тут можливий позитивний вплив шостої. Якщо взяти до уваги все сказане, то буде зрозумілий афоризм: «Слабка риска — на третьому місці. Якщо йдуть троє, то вони позбудуться одного. Якщо йде одна людина, то вона знайде собі товариша».
4
Та квапливість, про яку йшлося на першій позиції, адже перша позиція репрезентувала прагнення до четвертої, тут уже відступає на задній план, вона перестає бути, зникає. І поганого впливу вона не чинить, бо зменшення егоїстичного початку в діяльності людини не може призвести до поганого результату, поки це не йде лінією применшення чеснот самої людини. У цьому сенсі можна збагнути текст: «Слабка риска — на четвертому місці. Вгамуй свою квапливість. Але навіть якщо й будеш поспішати — будуть веселощі. Осуду не буде».
5
Передусім для розуміння цього тексту необхідно взяти до уваги те, що перші його афоризми є пізнішим додаванням у текст і потрапили сюди помилково. Справжнє місце цього афоризму — у другій позиції наступної гексаграми, де він існує і знаходить відображення в найдавнішій коментаторській літературі. Тут же, позаяк цей текст все ж утвердився і був прийнятий пізнішими коментаторами, доводиться його розглядати лише як передбачення того, що буде розгорнуте на наступній позиції. У Стародавньому Китаї існувало ворожіння за допомогою черепахи: черепаха — як священна культова тварина, розглядалася, як щось дуже цінне. Тому в цьому тексті, де йдеться про автоматичний прояв кращих сторін діяльності людини, вони символізуються в образі такої черепахи. Але прояв цих кращих сторін тут може бути розглянутий лише як результат планомірної діяльності з тамування егоїстичних рис характеру людини. Таким чином, лише умовно може бути допущений існуючий зараз текст п’ятій позиції, що свідчить: «Слабка риска — на п’ятому місці. Можна і збільшити те, в чому є недолік, черепахою, оракулом цінністю в десять зв’язок монет. Від його вказівок неможливо ухилитися. Початкове щастя».
6
Згасання егоїстичного початку приводить до того, що цілий ряд розрізнених і самостійних людей може возз’єднатися навколо єдиного центру. Звісно, в цьому разі вони втрачають свою самостійність, зате набувають чинності спільної дії. Тут знову з’являється афоризм, що стоїть уже на другій позиції. Але, крім нього, вказана ще і необхідність возз’єднання багатьох, хоча б ціною часткової втрати їхньої самостійності. Таким чином, передбачається перехід до наступної ситуації, і тут особливо помітно, що спад, який мається на увазі в усій цій гексаграмі, слугує лише перехідним щаблем до примноження, про яке буде тлумачити наступна гексаграма. Тому у тексті ми читаємо: «Сильна риска — нагорі. Додай до того, чого не забираєш. Осуду не буде. Стійкість — на щастя. Сприятливо мати куди виступати. Знайдеш стільки підданих, що вже не буде самостійних домів».
№ 42. І. Примноження
Те, про що йдеться в цій гексаграмі, вже було частково визначене в попередній. Зменшення негативних сторін сприяє примноженню позитивних. Але саме по собі таке примноження можливе лише в тому випадку, якщо злу протиставляється активне творення добра, а не просте вичікування. Тому в ситуації примноження надзвичайно важливим є збереження і дія тієї внутрішньої правдивості, що походить із попередньої ситуації. Тут сама ситуація спричиняється до того, щоб, виходячи з внутрішньої правдивості, зробити якусь серйозну та велику справу, що веде до вагомих змін. У цьому сенсі текст каже: «Примноження. Сприятливо мати куди виступати. Сприятливий брід через велику ріку».
1
Багато що з того, що стається в цій ситуації, було вже показано раніше. Перша позиція, яка є спадкоємицею всієї попередньої ситуації, особливо схильна до того, щоб спричинити ті великі події, про які каже основний афоризм. Твір великих дій тут є вже чимось необхідним. І лише за наявності такої діяльності, що рухається шляхом примноження не тільки своїх власних чеснот, але й усього оточення, реалізується той успішний результат, який ідеально може бути мислимий тут. У цьому сенсі текст каже: «Слабка риска — на початку. Сприяє необхідності вершити великі справи. Початкове щастя. Осуду не буде».
2
Той афоризм, який розглядався на п’ятій позиції попередньої гексаграми, тут опинився на належному місці. Тому, не