І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

виникає розлад, тобто та ситуація, що розглядається тут. Цю гексаграму коментують ще й із іншого боку. Триграми, її складові, за сімейною символікою «Книги змін» позначають середню доньку та молодшу доньку, тобто двох жінок. Як кажуть китайські коментатори, в одному будинку дві жінки не можуть жити в мирі, між ними обов’язково виникає розлад. Певна річ, що в такій ситуації дещо може бути зроблене, але це — винятково незначні дрібні справи. Тому і текст каже тут про дрібні справи, які можуть бути сприятливими. З іншого боку, цей образ, незалежно від символіки сім’ї, коментатори розглядають і так: горішня триграма тут — вогонь, який може піднятися, рухатися вгору; нижня триграма тут — водойма, для неї характерний рух у глибину, тобто вниз. Таким чином, між горішньою та нижньою триграмами відбувається розрив, який найяскравішим чином показаний в ХІІ гексаграмі. Як там був розпад, так тут — розлад. Тому в тексті читаємо: «Розлади. У незначних справах — щастя».

1

Під час розладу найкраще — не брати в ньому участі, щоб події відбувалися природно, і, не втручаючись у них, чекати, коли ця ситуація минеться і можна буде щось зробити. Досить побачити цей розлад, і саме споглядання його та розуміння його ознак дадуть можливість спрямувати свою діяльність так, що вона не призведе до негативного результату. Так, досить побачити злого чоловіка як саме злого, для того, щоб збагнути, як краще поводитися з ним, і тим самим убезпечити себе від його дій. У цьому сенсі текст каже: «Сильна риска — на початку. Каяття зникне. Коли втратиш коня, не женися за ним. Він і сам повернеться. Побачиш злого чоловіка — осуду не буде».

2

Пасивна вичікувальна позиція, яку рядять зайняти тут, не виключає можливості зустрічі з вищим, бо це може статися і в такій глушині, якою є атмосфера розладу. Те, що тут ця зустріч можлива, коментатори пояснюють через образ відповідності другої позиції та п’ятої, якій властива певна м’якість та податливість у контексті цієї гексаграми, тобто якість милостивої поблажливості. У цьому сенсі доводиться розуміти афоризм тексту: «Сильна риска — на другому місці. Зустрінеш пана в закутку. Осуду не буде».

3

Третя позиція, розташована між другою та четвертою, схиляє людину до того, що вона звертає на них більше уваги, ніж треба. Саме тут не варто звертати увагу на дії оточення, тобто другу та четверту позиції, які, конкуруючи одна з одною, сіють цей розлад. Навпаки, якби людина звернула увагу на вплив ззовні, на сторони суперечки, це означало б, що вона зупинилася на цій позиції, тоді коли з неї потрібно зійти. Це означало б, що вона втратила можливість рухатися вперед, або, іншими словами, сама себе покарала. Для того щоб подолати це, треба вважати, що в цій ситуації сама людина невинна, не в її владі початок цієї ситуації, і тільки своєю правильною поведінкою можна досягти того, що кінець цієї ситуації буде найкращим для неї. Текст це втілює в такі образи: «Слабка риска — на третьому місці. Побачиш, що віз відтягує назад і його вола затримують. У людини в ньому обрізані волосся і ніс. Не в твоїй владі початок, але в твоїй владі кінець».

4

Перша позиція характеризувалася прагненням надати подіям відбуватися природним шляхом. Тому сили першої позиції не чинять жодного впливу на інші події. І чет­верта позиція, яку згідно з законом відповідностей могла б підтримати саме перша, є символом того, хто залишений у повній самоті під час розладу. Тут варто не стільки розраховувати на підтримку з боку першої позиції, скільки на зв’язок із тим, кого символізує наступна позиція. Певна річ, це розташування можна назвати жахливим, але якщо зв’язок із вищим буде правдивим, то навіть на самоті віднайдуться необхідні сили для подолання розладу. Текст каже: «Сильна риска — на четвертому місці. Розлад і самотність. Якщо зустрінеш великого мужа й якщо зв’язок із ним буде правдивим, то хоча це і жахливе становище, осуду не буде».

5

П’ята позиція, нарешті, сприяє тому, що намічається вихід із ситуації розладу. Тому за правильних дій не буде в чому каятися. Крім цього, п’ята позиція тут може знайти підтримку в тій людині, котра означена другою рискою. Якщо вона стоїть від цієї людини на певній відстані і дві рис­ки їх розділяють, наче перегородка, «шкіра», про яку каже текст, то все ж у силу відповідності цю перешкоду можна усунути. І найкраще за повного розвитку сил, потрібних для подолання розладу, — виступити з цієї ситуації. У цьому випадку доводиться розуміти текст: «Слабка риска — на п’ятому місці. Каяття зникне. Цей спільник прокусить шкіру. Якщо виступиш, то як же може бути осуд?»

6

На шостій позиції, тобто в апогеї розладу, він постає перед людиною у всій своїй повноті, у всьому своєму бруді й огиді. Якщо людина тут і опирається йому, то незабаром може переконатися, що її дії марні, бо розлад, як хибні стосунки між людьми, позбавлений субстанціональності. Така людина побачить, що це не справжні, а тому і не постійні взаємини між людьми. Тому якщо вона опирається розладу, то незабаром збагне, що її дії зайві, бо ситуація має минути сама. Тут могло б виникнути повне возз’єднання ворогуючих сторін. Але все ж сам розлад, уособлений в образі розбійника, тут ще продовжує діяти. Але вплив його такий, що в силу закінчення цієї ситуації напружена атмосфера мусить розрядитися, буцімто грозова хмара має пролити дощ. У цьому сенсі в «Книзі змін» сказано: «Сильна риска — нагорі. Розлад і самотність. Побачиш свиню, вкриту брудом. Побачиш, що біси заповнюють усю колісницю. Спершу натягнеш лук проти цього, а потім відкладеш його вбік. Якби не розбійник, був би шлюб. Якщо, виступаючи, зустрінеш дощ, то буде щастя».

№ 39. Цзянь. Перешкода

Розлади загалом є перешкодою якійсь діяльності, і тому момент перешкоди характеризується як наступна ситуація. Такі випадки розкриття однієї зі сторін попередньої ситуації в подальшій вже зустрічалися, і тому тут не доводиться дивуватися гексаграмі, яку назвали «перешкодою». Для того щоб інтерпретувати афоризм цієї гексаграми, варто згадати, що існує певна просторова символіка триграм, за якою на південному заході поміщається триграма дуй (дозвіл), тобто дозвіл якомусь попередньому напруженому станові; натомість північний схід символізується триграмою гень, яка позначає зупинку, тобто збереження. Тому в ситуації перешкоди всі сприятливі впливи можуть усунутись від вирішення цієї напруженої ситуації, особливо від стану розладу, окресленого в попередній гексаграмі. Також сама присутність сил, що впливають зовні, дозвільних сил, символізується тут в образі великої людини. Тому в цій гексаграмі, де внутрішнє життя людини характеризується нерухомістю, а зовнішнє — небезпекою, єдиний вихід зі становища вказується афоризмом: «Перешкода. Сприятливий південний захід. Несприятливий північний схід. Сприятливе побачення з великою людиною. Стійкість — на щастя».

1

Рух від першої позиції до шостої технічною мовою «Книги змін» називається відходом. Натомість занурення від шостої позиції до першої називається приходом, тобто приходити — означає заглиблюватися в самого себе. У цій ситуації зовнішнє символізує небезпеку. Отже, погляд