І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

повторюючи пояснення образів цього афоризму, що було зроблено раніше, безпосередньо тлумачимо сам афоризм. Він, щоправда, ускладнений тут ще згадкою про жертвоприношення, але воно є лише розвитком основного способу, вже розглянутого раніше. Текст тут такий: «Слабка риска — на другому місці. Можна і примножити те, в чому є недолік, черепахою-оракулом цінністю в десять зв’язок монет. Від його вказівок неможливо ухилитися. Вічна стійкість — на щастя. Царю треба проникнути — жертвами до богів. Щастя».

3

На користь людині може бути не лише допомога, яку їй надає хтось інший. Але, як це не дивно, і протидія, яка чиниться людині, може також бути спрямована їй на користь і на примноження її чеснот і сил, бо в боротьбі з перешкодами людина може загартувати та зміцнити свої, вже властиві їй сили. Тут позначається вплив шостої позиції, яка не стільки сприяє і допомагає третій, скільки протистоїть їй, бо в ній процес примноження вже закінчується. Але за наявності необхідної внутрішньої правдивості, при вмінні здійснювати потрібні та правильні вчинки саме ця протидія може привести людину до сприятливого результату. Вона не має приховувати свої сили, набуті на інших шляхах. Але в своїй діяльності вона повинна мати перед собою якийсь домінуючий взірець, бо її власної сили для певної своєї діяльності тут ще бракує, адже тут процес примноження ще не доведений до граничної висоти. Тому досить розлогий текст каже таке: «Слабка риска — на третьому місці. Примножуй і за посередництва нещасних подій. Осуду не буде. Якщо сам, володіючи правдою, підеш правильним шляхом, якщо скажеш про це князю і вчиниш за його вказівкою, то осуду не буде».

4

Ті великі події та вчинки, про які йшлося у вступі до всієї гексаграми, тут можуть бути доведені до їхньої реалізації. Одним із образів великих дій, значних і зазначених в історії, в Стародавньому Китаї розглядалося перенесення столиці. При ньому цар мав, звісно, зважати на голоси своїх васалів, і, тільки знайшовши в них підтримку, міг відважитися на перенесення столиці. Так розшифровується цей текст, в образах якого, по суті, йдеться лише про початок якоїсь серйозної справи, що зачіпає не тільки самого діяча, але й його оточення. У тексті читаємо: «Слабка риска — на четвертому місці. Якщо, йдучи правильним шляхом, скажеш про це князю, то всі за тобою підуть. Сприяє необхідності, створивши собі підтримку, перенести столицю».

5

Горішня триграма символізує зовнішнє, так само, як і діяльність, спрямовану назовні, тому примноження, яке мається на увазі тут, не може бути спрямовано винятково на власну користь. Тут більш ніж деінде проявляється необхідність. Спрямувати примноження на оточуючих людей, особливо на людей, котрі стоять нижче в будь-якому сенсі. Тут необхідно, як каже текст, винагородити людей. Але допомога, що надається зовні, була б лише спотворенням цієї допомоги, якби той, хто чинить милість, питав людей, котрі отримали щось від нього, про те, чи добре їм стало. Така допомога мала б корисну дію. Якщо людина може утриматися від цього і спричиняє великі дії для оточуючих безкорисливо, то, врешті-решт, це підвищує і її власні моральні чесноти. В такому сенсі текст каже: «Сильна риска — на п’ятому місці. Володіючи правдою, винагородиш серця людей, але не питай їх про це. Початкове щастя. Володіння правдою підійме і твої власні чесноти».

6

Характер дії цієї позиції вже був визначений при розгляді третьої позиції. Це також дії на користь і допомогу іншим, але проявляється ця допомога своєрідно, не стільки безпосереднім збільшенням їхніх чеснот, скільки наданням перешкод їхнім діям. Однак якби чоловік, котрий діє виходячи з цієї позиції, прагнув би лише ставити перешкоди, то він не опинився б на правильному шляху. Відсталість у цьому випадку була б згубною для себе самого, бо оточення сприйняло б не стільки його своєрідну виховну діяльність, скільки його суворість, що межує з жорсто­кістю. Тому текст каже: «Слабка риска — нагорі. Нічого не примножить це, а, мабуть, навіть і розіб’є. При вихованні сердець не будь відсталим. Інакше — нещастя».

№ 43. Гуай. Вихід

Для того щоб збагнути цю гексаграму, необ­хідно звернути увагу на її структуру. Тут усі рис­ки, крім останньої, шостою, сильні, а шоста, слабка риска, графічно показана перерваною. Це мож­ливість вирватися, вийти, тобто відважитися на щось. П’ять сильних рисок, розташованих знизу і до п’ятої позиції, є великим скупченням творчих сил, перед якими розступаються перешкоди. У цьому сенсі назва гексаграми, яка умовно позначена словом «вихід», має бути прийнята ще і як рішучість, як прорив, бо подальші тексти показують цей термін і з цих боків. Чому тут може з’явитися прорив? Бо будь-яке примноження, яке було визначене в попередній ситуації, якщо воно продовжує тривати, мо­же призвести до перерозвитку, тобто до відомого переходу через край. Як вода в посудині підіймається до країв і переливається через них, так і тут мова йде про великий підйом, але такий, що не затримується вже в колишній формі, а виривається з неї. Для того щоб у такій ситуації виникла велика напруга внутрішньої правдивості, будь-яке висловлювання має ґрунтуватися на ній. Тільки тоді в цьому небезпечному становищі можна знайти правильний шлях. Для того щоб знайти цю внутрішню правдивість, доведеться виходити із самого себе, промовляти від свої власної особи. Натомість якщо людина стала б, тільки користаючись з власних сил, свого оточення, агресивно наступати на інших, не піклуючись зовсім про самовиховання, то це привело б її до найнегативніших наслідків. У цьому сенсі може бути зрозумілим текст цього афоризму: «Вихід. Підіймаєшся до царського двору. Кажи правду. А якщо і з’явиться небезпека, то промовляй від свого міста. Несприятливо братися за зброю. Сприятливо мати куди виступати».

1

Ми бачили, що перші п’ять позицій зайняті тут лише сильними рисками. Звісно, вони символізують велику потугу, але на першій позиції ця міць ще лише на самому початку свого прояву, і тут можливий як сприятливий, так і несприятливий результат. У будь-якому разі, якщо вжити якихось дій, лише потенційно володіючи великою творчою силою, то, можливо, перемога і не буде досягнута, хоча за малих дій вона могла б бути досягнута. Якщо така людина не забезпечить собі перемоги, то це слугуватиме причиною того, що її будуть ганити. Тому в тексті сказано: «Сильна риска — на початку. Міць у передній частині пальців на ногах. Якщо виступиш і не переможеш, буде осуд».

2

Друга позиція передує закінченню першого етапу, який намічається в третій. Тому для другої позиції доречний образ сутінків і ночі, який згадується в тексті цього афоризму. Але якщо навіть ці сутінки та ніч викликають атмосферу страху, то все ж тут в напрочуд гармонійному образі поєднуються творчі сили, про які вже згадувалося раніше. Вони, власне кажучи, й є тим знаряддям, яким людина могла б діяти. Однак раніше було зазначено, що дія зброєю не може спричинитися до сприятливого результату. Це може дуже налякати людину. Позаяк ця позиція врівноважена та гармонійна, то «Книга змін» підбадьорює