І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

2

Друга позиція, як апогей внутрішнього розвитку гексаграми, вказує на перебування чоловіка в самому собі. Для такої людини, котра перебуває в ситуації сходу, перебування тільки в собі нерозривно пов’язане з певною пригніченістю. Однак, збагнувши, що ця пригніченість є тимчасовим станом, людина може продовжувати стійко прагнути свого сходження. У будь-якому разі її стійкість, врешті-решт, призведе до сприятливого результату, і це насамперед тому, що тут людина може розраховувати на підтримку зовні. За символікою «Книги змін», ця підтримка може виходити з того, хто позначений п’ятою позицією цієї гексаграми. Оскільки п’яту позицію тут займає слабка риска, яка характеризує жінку, й оскільки п’ята позиція в соціальному розрізі символізується володарем (слово «вождь» відновлене палеографічно, тут подається пізніше його розуміння), остільки тут ідеться про підтримку матері володаря. У тексті це показано такими словами: «Слабка риска — на другому місці. Якщо у виступі та пригніченості будеш стійким, то буде щастя. Віднайдеш таку велику милість від матері твого володаря».

3

Якщо в більшості випадків третя позиція пов’язана з кри­зою, що передує виходу назовні, то тут, де вся ситуація є виходом назовні, третя позиція позбавлена своєї характерної риски кризи як чогось негативного. Натомість тут нарешті виступає такий прояв людини в зовнішньому, який сприймається оточенням, і тому довіра з боку інших людей, яку не надали людині, котра стоїть у цій ситуації на першій позиції, тут наявна повністю. Тому текст каже лише: «Слабка риска — на третьому місці. Довіра багатьох. Каяття зникне».

4

Помилка, яка може бути здійснена на четвертій позиції, полягає в тому, що четверта позиція — лише підготовча до п’ятої, бо центр гексаграми — в п’ятій. При помилковому використанні четверта позиція може стати чимось на кшталт фальшивки, заміни справжнього несправжнім. Це показано в образі хом’яка. Між іншим, Вань І, аби зробити цей екзотичний образ зрозумілим, розповідає: «Колись я, тільки-но прибувши в область Мінь, побачив чоловіка, котрий продавав білого зайця. Люди, сперечаючись один із одним, хотіли купити його за 100 золотих монет, але їм це не вдавалося. Купець за деякий час вигодував дуже багато зайців, і тоді ціна на них поступово впала до одного гроша з чимось. Любителі дивацтв спробували вбити їх і зварити, але вони були такі смердючі, що їсти їх було неможливо. І сталося так, що жодна людина не купувала їх. Можна сказати, що це не білий заєць, а просто хом’як. На жаль! По суті, він — незначний щур, і шляхом одурення йому присвоїли ім’я білого зайця. Це означає, що він, не маючи потрібних чеснот, посів високе місце. Так із людьми такого штибу». Після цієї розповіді, можливо, нам здасться дивним образ, поданий у тексті: «Сильна риска — на четвертому місці. Якщо виступиш, як хом’як, то стійкість буде жахливою».

5

П’ята риска, репрезентуючи найдосконаліший прояв зовні, найбільше асоціюється з поданими у символіці триграмами, що складають цю гексаграму. Це сонце, що зійшло над землею, настільки сповнене сил і таке щедре, що жодна втрата і жодне придбання не можуть його засмутити. І людина, котра займає цю позицію, виправляючи всі помилки, яких припустилася у минулому, в повній щедрості дає свої сили оточенню. У тексті це відзеркалено такими словами: «Слабка риска — на п’ятому місці. Каяття зникне. Не приймай близько до серця ні втрату, ні здобуток. Нічого несприятливого».

6

Оскільки третя риска горішньої триграми сильна (як максимальний прояв цього сяйва зовні), найкраще характеризує ознаки сяйва, то в суспільстві несприятлива шоста позиція тут позбавлена цієї ознаки. Але це лише зовнішній прояв сяйва, абсолютно позбавлений істотності, ніби щось крайнє вийшло назовні, воно показано в образі рогів. Вони можуть бути проявом зовні, але тільки зовнішнім проявом. І ось тут змальовано образ ясності іззовні за відсутності ясності всередині. Тому сил, наявних у людини, тут може вистачити, певна річ, на якусь справу, але вона не настільки велика, як велика справа щедрості, показана на попередній позиції. Тим не менш, загалом сприятливий характер цієї позиції (звісно, тільки в контексті цієї гексаграми) показаний у тексті так: «Сильна риска — нагорі. Виставляй свої роги лише для того, щоб покарати своє місто. Таке становище жахливе, але воно — на щастя. Осуду не буде. Стійкість — до жалю».

№ 36. Мін-і. Ураження світла

При читанні «Книги змін» неважко помітити, що гексаграми слідують одна за одною за протилежністю. Так, якщо перша гексаграма суцільно складалася з сильних рисок і позначала чисту творчість, то друга — лише зі слабких рисок і репрезентувала чисте виконання. Попередня гексаграма була зображенням сонця, що сходить над землею, а ця 36-та гексаграма репрезентує образ сонця, що опустилося на землю. Цим, власне кажучи, вказується на наступний момент: на вміння також потрібної миті відступити, бо якби людина тільки виступала зовні, був би порушений правильний ритм життєдіяльності людини, перед нами виникла б загроза знищення його сяйва. Тому ця ситуація називається ураженням світла. Тут світло має зануритись у темряву, в товщу землі. Існує ще одна інтерпретація назви гексаграми, бо друге зі слів, що позначають її, має на увазі також і варвара. Якщо виходити з цього значення, то назву мін-і можна тлумачити й як «просвіту варварів», тобто сходження з культурної висоти великого рівня до людей низької культури. Обидва варіанти існують у коментаторської літературі, хоча Вань І наполягає тільки на першому. За такого сходження людина, природно, зустрічає труднощі. Але саме в труднощах, зокрема в затьмаренні, вона має залишатися стійкою, тобто завжди виступати, виходячи зі своєї слушності. Тому і короткий текст каже: «Ураження світла. Сприятлива в труднощах стійкість».

1

Оскільки початковою позицією для цієї ситуації було сходження світла, тобто сонця, на його висоти, то перша позиція цієї гексаграми починається з образу польоту, бо з висот своїх років опускається вниз. Тому тут краще не діяти для власної вигоди. Треба мати мужність припинити своє сходження і віднайти мужність на те, щоб у своїх діях, спрямованих на користь інших людей, витримати незгоди, бо саме в подоланні труднощів тут може бути досягнуте те, що є метою виникнення цієї ситуації. Тільки при діяльності, спрямованій саме так, людина може розраховувати на те, що особа, котра стоїть вище за неї, зверне на цю людину увагу. Тому текст каже: «Сильна риска — на початку. Ураження світла. У нього в польоті опускаються крила. Шляхетний чоловік у дорозі три дні не їсть, але йому є куди виступати, і його пан буде говорити про нього».

2

Ураження, характерне для цієї ситуації, тут починає діяти щораз потужніше. І потрібна дуже велика міць того, хто надає підтримку, щоб ситуація отримала успішний результат. Кінь у символіці тварин за «Книгою змін» позначає велику потугу, активну силу. Тому в тексті читаємо: «Слабка риска — на другому місці. Ураження світла. Він поранений у ліве стегно. Потрібна підтримка потужна, як кінь. Щастя».

3

У стародавньому китайському світогляді південь розглядалося не як