Паперові солдати - Брати Капранови

— Я гадаю, академіки просто розгубилися. Повнометражний мультфільм — з ким йому змагатися? З художніми фільмами чи з короткими мультиками? І як відзначити гру акторів?

— Ходять чутки, що вам довелося заставити будинок, щоб зняти цей фільм?

— Хочете нажитися на перепродажу? — засміявся Дісней. — Я вже відкупив його. Фільм мав чудові збори і зараз поїхав до Європи. А щодо нагород — то я вам скажу, новаторам завжди непросто. От у майбутньому, коли зніматимуть багато повнометражних мультфільмів...

— Ви гадаєте, так буде?

— Ну, принаймні ми збираємося це робити.

— А що у планах?

— Піноккіо, італійська казка про дерев’яного хлопця з довгим носом, який дуже любив брехати. Як і ви, репортери.

Задоволений вдалим дотепом Дісней пішов до свого місця в залі.

Одинадцята церемонія «Оскара» розпочинала друге десятиліття премії, тому організатори не поскупилися на новації. Уперше за приз змагався іноземний фільм, який привезли з Парижа. «Правила гри» Жана Ренуара зчинили фурор у пресі — ще б пак, з-за океану замахнулися на американську монополію у кіновиробництві. Крім того організатори вперше вирішили обійтися без постійного ведучого, кожну номінацію оголошувала нова пара акторів.

— Почесним призом Кіноакадемії на знак визнання патріотичних заслуг у виробництві історичних короткометражних фільмів, що представляють видатні епізоди боротьби американського народу за свободу нагороджується Гаррі Моріс Ворнер!

Найстарший з чотирьох братів Ворнерів із широкою усмішкою попрямував до сцени.

— І, до речі, ніякий він не Гаррі Моріс, а Герш Мойзес, — одразу прокоментував хтось за плечима Діснеїв. — Моя бабуся з того ж самого польського села, що і його батьки.

У Голлівуді любили пліткувати.

— А зараз дозвольте вручити ще один почесний приз Кіноакадемії. За створення «Білосніжки та семи гномів», визнаною видатною кіноінновацією, яка зачарувала мільйони і стала піонером великого нового розважального терену для мультиплікації, нагороджується Волт Дісней!

Сусіди, як і годиться, заозиралися на родину переможців. Брат Рой поплескав Волта по плечу:

— Непогано вечір починається!

— Щось вони ранувато сьогодні, — бурмотів той, просуваючись до сцени.

Але швидко повернув посмішку на вуста, як і годилося переможцеві. Лампи світили в очі, зала аплодувала. Дісней прийняв традиційні привітання від ведучих, обернувся і побачив, як на сцену одна за одною виходять дівчата з призами. Багато дівчат.

— Отже, наш переможець отримує традиційну фігурку «Оскара», а також...

Зал засміявся і вибухнув оплесками. Дісней обернувся і закляк. Бо поруч із великою статуеткою один за одним з’явилися сім маленьких «Оскарів» — по одному на кожного гнома.

Бенкет з приводу нагородження «Білосніжки» був бучним — ще б пак, відхопити одразу вісім «Оскарів» за один фільм! Винуватці торжества стояли на окремому подіумі — один великий і сім маленьких, щоб кожен причетний міг сфотографуватися поруч, а причетними були всі: і художники з помічниками, і звуковики, і цех фарби та чорнила, і моделі, і навіть фінансові консультанти, які привели на свято дружин, щоб у їхніх очах виглядати іще впливовішими.

Усміхнений та осяйний Волт Дісней царював над усіма і приймав заслужені вітання.

— Білле, — Арт Беббіт нахилився до вуха свого друга. — Здається, бос вважає, що це його перемога.

— А хіба ні? — здивувався Титла. — Він бос.

— А ти? А я? — голос Арта забринів обуренням. — Академіки дали вісім фігурок і цим прозоро натякнули, що переможців багато. Як мінімум, це художники.

Білл дещо розгубився від таких слів і поглянув на Адрієн, яка супроводжувала його на святі, незважаючи на помітне вже черевце, що невдовзі обіцяло збільшення кількості Титл.

— Я робив свою роботу, — сказав Білл дещо невпевнено. — І отримував за неї гроші.

— До речі, щодо грошей, — підхопив Беббіт. — Чув, що «Білосніжку» дивляться в Європі?

— Так.

— А виплати за неї отримуєш?

Титла засміявся і погладив дружину по плечу.

— То ти про це! Знаєш, мені грошей не бракує.

— Я не про гроші, а про принцип. Ти коли востаннє перечитував свій контракт?

— Навіщо? — здивовано розвів руками Білл.

Беббіт переможно звів вгору свого великого носа.

— Так от, за контрактом ми отримуємо гроші тільки з продажів у Америці. А з Європи — тільки містер Дісней.

— Бо він бос, — заперечив Білл.

— Бо на студії немає профспілок, які б захищали наші права, — якщо Беббіт починав сперечатися, зупинити його було неможливо.

— Арте, зачекай, — поспішила на допомогу чоловікові Адрієн. — Наскільки я знаю, для того, щоб зняти «Білосніжку» містер Дісней заклав власний будинок. А що було б, якби фільм провалився?

— Так, Арте, — приєднався Титла. — Ми з тобою отримали гроші за роботу, нічим не ризикуючи. А хто робить ставку, той і виграє, хіба не так?

— Не так! — Беббіт так гаряче трусив головою, що його ніс ставав схожим на дзьоб велетенського птаха. — Мультиплікація — мистецтво колективне. Ніхто не може самостійно намалювати цілий фільм, хай би він був тричі генієм. А значить, кожен художник віддає туди своє власне «я» і має бути відповідно винагороджений. Хто зняв «Білосніжку»? Дісней! Хто отримав «Оскара»? Дісней! Хто заробив гроші? Дісней. Ми з тобою — лише імена в титрах. Нас не існує! Знаєш, чому на картинах олією художники ставлять свій підпис? Щоб глядач розумів, чиїми очима він дивиться на світ. Щоб наступного разу шукав ті самі очі, розумієш? Коли ти дивишся на фрески Рівери, ти сам стаєш Ріверою. А очей Діснея не існує. Його очі — це ми. І якщо завтра ми звільнимося, він стане сліпим!

Очі Адрієн округлилися від здивування:

— Ти надумав звільнитися?

— Звісно, ні! Але й плекати таку ситуацію не збираюся.

Адрієн з Біллом перезирнулися. Раптом гомін у залі змінився тишею, в якій гучною сурмою залунав голос Діснея:

— А зараз, шановні друзі, я хочу ще раз відрекомендувати вам команду аніматорів, яка працювала над цією перемогою та подякувати їм за чудову роботу.

Адрієн посміхнулася Беббіту:

— От бачиш, а ти казав!

— Недарма свій фільм я почав із подяки працівникам, чия лояльність та креативність зробили можливим неможливе, — продовжував Дісней. — І передусім аніматорам, які віддали нашим героям частину себе. Гамільтон Ласк!

З-поміж публіки виступив Ласк, розпашілий від вина та загальної уваги, його і без того великі м’ясисті вуха просто палали.