Покарання - Роман Квант

class="book">— Ладно, не забивай голову дурницями. Знаєш, що я тобі скажу. Всі думки матеріальні, так що будь обережніше. Ти подумаєш про щось погане і воно може статися. А взагалі, дизайн будинку, місце розташування усіх речей безпосередньо впливає на життя людини, — повідомила подруга.

— Шо це за шняга?

— Це не шняга, а фен-шуй. Є навіть спеціалісти, які допомагають людині поліпшити життя.

— Фен-хуй, карочє, — сказала я. — Все це повна фігня. Я в такі дурниці не вірю. Слухай, Катюхо, ходімо сьогодні до Валєри. Там будуть гульки, п’янки. Може пацанів нормальних знайдемо. Крутих перців! Треба життя брати в свої руки.

Подруга задумливо курить сигарету, тримаючи її своїми наманікюренними пальцями.

— Добре. Созвонімся після обіду і домовимося про час зустрічі. Я ще дзвякну Наді та Даші. Може вони погодяться.

Ми з Катериною ще трохи погомоніли про шопінг, а потім розійшлися по своїх справах.

3

Після зустрічі із Катериною, я забігла в один магазин і купила собі кілька чудових нарядів, що видалися мені гламурними. Задоволена шопінгом, я повернулася додому, маючи намір годинку поспати. Але ситуація склалася зовсім інакша, ніж я спочатку собі уявляла. Вдома, розкинувшись у кріслі, на мене чекав Борис, від якого сильно несло горілкою.

— Привіт, кицю! Ти де була? — він встав і хотів мене обійняти, але сильно хитаючись, втратив рівновагу і впав би на підлогу, якби поруч не стояло крісло.

— Ти п’яний, — сказала я. — Шо тобі потрібно?

— Шо мені потрібно? Ти! Ти мені потрібна. Я прийшов до тебе. Як твої справи?

— Нормально. Боря, ти ж обіцяв більше не пиячити. Чи знову тебе дружки затягнули до найближчого бару?

Борис зареготав п’яним голосом, дивлячись на мене затуманеним поглядом.

— Ну, ти панімаєш… Корєша собраліся. Ми випили, побазарили про життя. Оно, знаєш, як на душі тяжко, то горілочка допомагає. Відразу забуваєш про усі проблеми.

— А чого ти прийшов без попередження в такому вигляді?

— Долина, ти чого. Я ж прийшов до тебе. Так скучив за тобою за ці кілька днів. Ти не рада?

Я дивлюся на його п’яну мармизу і розумію, що він більше не цікавить мене. Не зійшлися ми характерами та поглядами на життя. Але, звісно, в голос нічого не кажу. В такому стані він навряд чи зрозуміє мене.

— Якщо чесно, то не дуже… Я не хочу бачити тебе в такому стані.

— Але я вже тут. Я ж прийшов сюди, розумієш? Хочу бути тільки з тобою.

Борис на силу став на ноги і хитаючись зумів наблизитися до мене. Він спробував мене обійняти однією рукою, але це в нього не дуже вийшло. Рука зачепила мене за груди і він почав мене мацати за тверді соски. Це мене і дратувало, і збуджувало водночас. Навіть не знаю, що було сильніше.

— Перестань! — крикнула я. — Я не хочу, щоб ти мене мацав!

— Сонечко, ти ж мене хочеш? Так?

— Нє, не хочу. Відчепися.

Борис пробує розстібнути ґудзики на моїй блузці, але я відштовхую його руку і зовсім несподівано для себе даю йому ляпаса. Виникає такий неприємний звук. А потім приходить відчуття, що я даремно це зробила.

— Ти шо робиш, сучко! Якого хріна ти махаєш граблями! Я ж прийшов до тебе. А ти…

— Боря, іди проспися! Ти себе не контролюєш.

— Це я себе не контролюю! — закричав він. — На себе подивилася б! Я лише тебе хочу трахнути. Тобі ж подобається, коли я тебе лапаю. Чого мовчиш?

— Досить! — трохи роздратовано сказала я, відчуваючи, що дратування зовсім загасило збудження, як вода вогонь.

Він дихав мені в обличчя перегаром і хитався.

— Ти п’яний, як чіп. У нас із тобою нічого не вийде. В тебе навіть не встане після бухла! Це ти хотів почути від мене? Ось, почув. А тепер залиш мене саму. Якщо ще хоч раз ти прийдеш такий оббуханий, то між нами все буде скінчено. Зрозумів?!

— Та досить цих емоцій! Ти просто стала тако… Ой, бля!

З кишені куртки Бориса випала фотографія, що опинилася недалеко від мене. Я швидко підняла фото і побачила дівчину голу топлес з написом:

Для мого пупсіка!

4

— Шо це за фото?! — розлютилася я не на жарт. — Шо це за тьолка? Відповідай! Паскуда, ти мені брехав!

— Сонечко, це не те, що ти думаєш.

— Геть звідси! Пішов в жопу, самець паскудний!

Борис виглядав трохи розгубленим і навіть наляканим, аж ніяк не очікуючи такого розвитку подій.

— Послухай, я все можу пояснити.

— Ах ти ж, сука! — від злості я почала рвати фотографію на шматки. — То ти трахаєш усіх підряд, хто має дірку та сіські!

— Шо ти зробила з фото?

— Пашол на хрєн! Вон атсюдава! Валі кабель сраний!

Він щось пробурчав у відповідь, але потім розвернувся і покинув мою квартиру. Нарешті я полегшено зітхнула, коли мені дали спокій. Тепер можна подумати над деякими речами. Стосунки з Борисом, безперечно, розпалися і я навіть не хотіла про нього думати. Не кине від пити, та навіть якби і кинув, він все одно мені набрид. Тим паче, подруга була права, коли казала, що усі чоловіки однакові. Мій справжній виродок і даун.

Відразу виникала проблема пошуку нового кавалера, достойного моєї дівочої уяви. Все-таки мені двадцять п’ять і вже пора влаштовувати особисте життя. Більшість подруг вже давно повиходили заміж. І мені б пора подумати про сімейне життя.

Після сварки із Борисом настрій в мене спаскудився. Мені хотілося лише напитися в друзки та про усе забути.

Майбутня вечірка обіцяла таку можливість.