І-цзін. Книга змін, Є. М. Тарнавський

за якого власний рух не спотворює його перспектив. Тому саме тут можливе миттєве сприйняття його, що містить у собі і передбачення прийдешніх, але ще не сформованих обставин. Тут зовсім немає потреби чекати цілий день, поки не буде досягнуте пізнання. Тому й у тексті знаходимо відповідні образи, достатньо виразні, незважаючи на їхню спорадичність: «Слабка риска — на другому місці. Міцніша за камінь. Не до кінця дня. Стійкість — на щастя».

3

Третя позиція характеризує ситуацію кризи при переході від зосередженого спокою до дії свободи. Остання тут настільки близька, що затуляє собою все інше, всю необхідність самообмеження та пильності. Тут легко «задивитися» на волю і тим самим припуститися затримки розвитку, «забаритися». Але будь-яке зволікання є відстоюванням і втратою, через що доведеться покаятися. Тому і текст застерігає: «Слабка риска — на третьому місці. Задивишся на волю — розкаєшся. [Бо] забарився, тому буде каяття».

4

Ця позиція, єдина зайнята сильною рискою, є головною у всій гексаграмі «воля». Всі інші позиції стосуються її лише як допоміжні. Всі їхні сили групуються навколо неї, як волосся, «що вкриває шпильку», групується навколо неї в зачісці. Це цілком можливо тому, що саме тут може проявитися воля (активна сильна риска в триграмі «блискавка»), що лежить на підготовленому ґрунті (в триграмі «земля» — спокій і стійкість). Тут можливе досягнення найширшого спектру мети і недоречний якийсь сумнів. Тому і в тексті знаходимо афоризм, сповнений бадьорості: «Сильна риска — на четвертому місці. Виходь із свободи. Володіння великим є. Не сумнівайся. Друзі [зберуться навколо тебе як] волосся, що вкриває шпильку».

5

Як уже було зазначено, в цій гексаграмі головна позиція — четверта, й їй підпорядковані інші. Але п’ята та шоста розташовані над нею, це показує їхній перерозвиток, надмірність якостей, що розглядається як негатив; так і стійкість, розвинена над міру, доводить до хворобливості. Це розташування було б зовсім нещасливим, якби не зосередженість, що зберігається назавжди та показана п’ятою, центральною і, зазвичай, сприятливою позицією. Тому й у тексті читаємо: «Слабка риска — на п’ятому місці. Стійкість — до недуг. Постійне не помре».

6

На горішній позиції, як ми вже неодноразово помічали, настає край цій ситуації. Вона затьмарюється ще й тим, що ця горішня позиція є захопленням у «порожню абстракцію», як результат перерозвитку цього процесу. Тому й у тексті тут сказано: «Слабка риска — нагорі. Затьмарена воля. У становленні буде надмірність. [Але] біди не буде».

№ 17. Суй. Наслідування

Воля, окреслена в попередній гексаграмі, ство­рює ті умови загальної рівності, в яких панує настрій радощів. Тому вона готує таку ситуацію вільного та радісного. Наслідування провідника, бо тут маються на увазі, перш за все ті обставини, за яких нижчі добровільно коряться розвиненішій людині і йдуть слідом за нею, захоплені її ідеями. Так само і в сфері пізнання, коли настало не лише саме пізнання об’єкта, а й радість пізнання, то нічого більше не залишається, як тільки в пізнанні об’єктивно існуючого здобути свободу в підпорядкуванні об’єктивній істині. Так настає той розвиток пізнання, що закладений у початкову об’єктивність світу. Однак за такого розвитку для успішного результату потрібне стійке володіння собою, бо якщо той, хто пізнає, сам керує собою через об’єктивне пізнання, то, щоб піти за істиною, він має сам підпорядкуватися їй і стійко дотримуватися цього підпорядкування. Тільки тоді він може уникнути псування, що насувається, про яке піде мова в наступній гексаграмі. Лише за дотримання визначеної поведінки можна розраховувати на позитивний результат наслідування. Тому й у тексті читаємо: «Наслідування. Початковий розвиток. Сприятлива стійкість. Осуду не буде».

1

У ситуації наслідування істотна повна узгодженість із вимогами часу. Тому найважливіше тут — неодмінно стежити за змінами провідника і правителя, та слідувати за ними. Однак це не треба доводити до крайнощів, до безпринципного підпорядкування правителю, навпаки, тільки стійкість дає правильний і щасливий початок процесу послідовностей, суть якої в тому, щоб людина зрушила з хибно займаної нею позиції і поза своїми володіннями досягла успіху. Виходячи з цих міркувань, можемо зрозуміти текст: «Сильна риска — на початку. У правителя відбудеться зміна. Стійкість — на щастя. Вийдеш за ворота і в твоїх зв’язках буде успіх».

2

Кожен щабель, наступний після попереднього, репре­зентує розвиненіші та досконаліші сили. У цьому випадку доводиться особливо підкреслити, що все менш розвинене має для свого розвитку слідувати за більш розвиненим. Тому конкретно, в умовах, описаних другою позицією цієї гексаграми, дуже потрібне чергування за вищими, розвиненішими. Але саме тут з’являється небезпека віддатися лише одному імпульсу послідовностей, окресленому на попередньому щаблі, бо це сильний імпульс (його символізує сильна риска, єдина в нижній триграмі, суть якої — рух). Тому текст попереджає: «Слабка риска — на другому місці. Якщо зв’яжешся з немовлям, втратиш дорослого».

3

Неможливий одночасний рух уперед і назад. Не можна йти одночасно і за розвиненим, і за відсталим. На цій позиції кризи має відбутися однозначний вибір. Але будь-який вибір, по суті, пов’язаний із втратою відкинутого. Ця втрата може заступити собою всі переживання та збити людину на манівці. Але дотримуватися вибору в повній стійкості доведеться всім тим, хто його обрав. У поясненні такої ситуації текст каже: «Слабка риска — на третьому місці. Якщо зв’яжешся з дорослим, то втратиш немовля. Але згодом будеш шукати і знайдеш! Сприятливо перебувати в стійкості».

4

Якщо в ситуації наслідування й є щось, то суть не в набутті, а в самому наслідуванні. Однак легко може ста­тися, що набуте настільки переймає людину, що вона прагне лише стійко зберегти його, забуваючи про те, що в цій ситуації його завдання — лише рух за більш розвиненим. Вчинивши так, людина потрапляє в конфлікт із вимогами часу, тому її чекає нещастя. Якщо ж, навпаки, володіючи правдою, вона не зійде зі свого правильного шляху, то жоден осуд не може загрожувати їй. Про це і йдеться в тексті: «Сильна риска — на четвертому місці. Якщо в наслідуванні буде захоплення і будеш стояти стійко, то буде нещастя. Якщо ж, володіючи правдою, будеш стояти на шляху і від нього буде ясність, то який може бути осуд?»

5

Якщо те, що репрезентує п’ята позиція, й є тим вищим, за чим слідує все інше в цій ситуації, то й у всіх попередніх позиціях (за коментаторською літературою, в усіх, крім третьої) є щось позитивне та прекрасне, притаманне їм. Тому на цій провідній позиції необхідно знайти абсолютно правильне ставлення до цього справді прекрасного. Тоді ця позиція буде показувати специфічну риску «наслідування» — гармонійне залучення особистого в громадське, тобто те, що в термінології «Книги змін» називається щастям. Для цього потрібна величезна сила довіри та правдивості, які не зможуть похитнути сумніви. Цю силу символізує сильна риска, що займає за нормою п’яту, найдіяльнішу позицію. Тому в лаконічному тексті знаходимо: «Сильна риска — на п’ятому місці. Будь правдивий щодо прекрасного. Щастя».

6

Якщо на цій позиції і виникає необхідність об’єднання з тим, що було видобуте на попередній, та це вже не