Амаркорд - Наталія Володимирівна Сняданко
Ніхто і ніщо в світі не здатні переконати Сніжану, що вона не має рації, коли сама вона не має сумнівів у своїй правоті. Але попри деякі освітні прогалини, Сніжана приносить до редакції «найгарячіші» факти, а її матеріали мають найвищий рейтинг серед читачів, і цим вона дуже пишається.
Щоправда, ця популярність не завжди йде на користь газеті. Сніжана — абсолютна рекордсменка за кількістю судових позовів на КРІС-2, поданих у зв’язку з її публікаціями. Щоправда, більшість із цих судових процесів було виграно завдяки особистим зв’язкам тої ж таки Сніжани.
Часом у її текстах трапляються мимовільні описки, які не завжди помічає пильне коректорське око. Кримінальний авторитет Горила, якого Сніжана помилково назвала Чувирлом, погрожував облити журналістів кислотою. Ревний парафіянин одного з тигиринських храмів, конфесійну приналежність якого (храму, мається на увазі) Сніжана фатальним чином переплутала, протягом кількох тижнів щоранку кропив усі редакційні кабінети святою водою і до кінця робочого дня стояв у коридорі та голосно кричав усім, хто повз нього проходив: «Анафема!» Найбільш вразливі навіть боялися вийти в туалет. Податкова райадміністрація наклала на нас величезний штраф, вищий за вартість усього редакційного майна із приватною власністю всіх співробітників, виключно за те, що в написанні словосполучення на позначення цієї поважної установи було пропущено обидві букви «т». Комітет держлайна, як було названо цей не менш могутній орган, на щастя, нашу регіональну газетку не читав, тільки це нас і врятувало. Але найбільший скандал трапився, коли Сніжана написала, що «мер Тигирина срав у покер», описуючи підпільний картярський клуб для міської еліти, у якому депутати міськради грали в карти на роздягання власних дружин та коханок. Урятувала газету тільки незлагодженість у рядах згаданих у публікації чиновників: одні з них вважали, що на редакцію слід подати в суд за неприпустиму описку у слові «грав», інші прагнули примусити журналістів спростувати інформацію про існування підпільного картярського клубу. Поки сперечалися, про публікацію забули, і депутати, мабуть, вирішили не привертати зайвої уваги до цієї не надто рекламної справи.
Розповідають, що колись, після чергової сміливої публікації Сніжана із чоловіком та кількамісячною донькою змушені були переховуватися на дачі, де не було ні світла, ні води, ні газу. Єдиним, що вони привезли із собою, було молоко для дитини, яке тримали в залізному відрі з холодною водою, опустивши відро до глибокої ями. За кілька днів молоко скисло. Але Сніжана з чоловіком мужньо витримали облогу до кінця, підгодовуючи дитину соком із кабачків, моркви та картоплі.
Найбільш хрестоматійною із усіх легенд про Сніжану вважається історія про те, як її намагалися отруїти. Хто саме і з яких міркувань збирався це зробити, знає тільки сама Сніжана.
Одного разу вона проводила журналістське розслідування масових забруднень води в одному з районів Тигиринської області. Кілька днів провела у відрядженні, з якого привезла 17 аудіокасет із інтерв’ю, свідченнями, розповідями і скаргами. Все це було опубліковано, більше того, вказувалися прізвища високопосадовців, яких звинуватили у серйозних правопорушеннях.
За кілька днів легенда тигиринської журналістики відчула себе погано. Після такої перевтоми це ні в кого не викликало подиву, лікар діагностував грип, і Сніжана почала пити антибіотики, але продовжувала ходити на роботу. Минув тиждень, їй з кожним днем ставало все гірше, аж поки одного вечора «швидка» не забрала її в непритомному стані просто з редакції. У лікарні чоловік ледь знайшов палату Сніжани, бо її чомусь зареєстрували під дівочим прізвищем, якого не міг знати ніхто в редакції, а сама хвора до притомності не поверталася. Цей факт Сніжана й досі вважає основним доказом причетності до історії свого отруєння звинувачених нею в попередніх публікаціях чиновників.
Наступного дня лікарі діагностували у Сніжани важку форму пневмонії й поклали її до реанімації. Чоловікові вдалося потрапити до палати, і він виявив на столику біля її ліжка ліки із надзвичайно високим вмістом наркотичних речовин, застосування яких дозволяється лише на останніх стадіях онкологічних захворювань. Чоловік Сніжани влаштував у лікарні скандал, ліки зі столика зникли, і наступного дня пацієнтку виписали додому.
Після обстеження у крові журналістки було виявлено досить велику дозу отрути повільної дії. Імена, які називає сама Сніжана у зв’язку із цим, надто відомі для того, щоб оприлюднювати її припущення та підозри. Через кілька місяців таємничу хворобу вдалося вилікувати.
Сніжана разом із чоловіком і донькою живе у сімейному гуртожитку, в їхній крихітній кімнатці поміщається два ліжка, телевізор, музичний центр, холодильник, комп’ютер, солідний набір побутової техніки, кілька шаф: книжкова, для одягу і для посуду, стіл, полички із вазонами для квітів і клітки з папугами. У Сніжани 38 папуг, тому клітки розміщені на кожному вільному шматочкові простору: на шафах, полицях, на столі, над і під ліжком, навіть у туалеті, трохи вище унітаза. Сніжана знає про папуг усе, мені навіть здається, що вона симпатизує їм більше, ніж людям, можливо, через відсутність кримінального минулого.
Одного разу вона розповіла мені про свою найбільшу і, здається, єдину слабість — вона страшенно любить солодке, причому найбільше задоволення отримує, коли їсть уночі, потай від усіх. А щоб не потовстішати, відразу випиває послаблюючу пігулку, після чого до ранку проводить час у туалеті. Яким чином її організм навчився обходитися одночасно і без їжі, і без сну, невідомо, але Сніжана стверджує, що почуває себе нормально, тільки часом у неї бувають видіння. Наприклад, одного разу під час редакційної наради вона побачила над головою у пана Незабудка шестикрилого серафима, який інтенсивно махав усіма своїми крилами і декламував «якісь вірші». Ми попросили її повторити за ним, а коли вона почала декламувати Еліота в російських перекладах, злякалися по-справжньому і хотіли вже викликати «швидку». Але видіння Сніжани зникло так само раптово, як і з’явилося, а сама вона нічого не пам’ятала. Усі присутні ще довго переконували її звернутися до лікаря, але вона тільки відмахнулася зі словами: «Перепади тиску,
