Нотатки Мальте Лаурідса Бріґе - Райнер Марія Рільке

ІІІ
Господь це зміг, але чи вдасться нам пройти крізь ліру так, як він, урешті? Однак у двох сердець на перехресті це хто ж бо ставить Аполлону храм! Не є бажанням пісня, що ти вчиш, і спонуканням, щоб вершин дістатись. Спів — це буття. Лише для Бога зватись легким він може. Тільки ти мовчиш, що вдіємо, коли і землю й зорі звернути схоче якось він на нас? Порвавши в пісні рота, ти, учора про що співав, не згадуй на біду. А справжня пісня інша повсякчас. Це дух в нічому. В Бозі. Вітру дух. Із поезій 1895–1901 рр., що не ввійшли до збірок
Забуття
Рибалка, мускулястий, літній, спочити човника привів, я в срібному піску розлігся, і хвиль морських лунає спів. Солодшого, ніж цей, не знаю, заколисати поспіша; тут спершу горе засинає і тільки потім вже — душа. 1896 Парк узимку
В’є зима, в алеях ронить діамантові нитки. Смуги в тополиних кронах, ніби короля корони блиск червоний і жаркий. Інеєм укриті вуса звісив плющ з балконних рам, так митець в’язати мусить срібним дротом тонко й густо венеційську філігрань. 1896 Побачення
Дощ мов з відра. «Куди проти ночі нам? До готельчика, може?» — «Ні». — «Темно в церквах. То що ж тут мені: Гей, візнику, паняй куди хочеш!» Вбогу кибитку тягнути коневі, кучер такий — іще виверне нас — пика червона, лайка луна, а в екіпажі: ти, я і небо. 1896 Примітки
1

Мається на увазі лист від 17 серпня 1924 р. із замку Мюзот, де мешкав тоді Р. М. Рільке, до Г. Понгса.

(обратно) 2

Богемія — офіційна назва в 1526–1918 рр. Чехії (без Моравії) у складі Габсбурзької імперії.

(обратно) 3

Зокрема принцеси Турн-унд-Таксіс, із якою познайомився 1909 року.

(обратно) 4

В листі від 20 травня 1900 р. з Тули до Софії Шілл.

(обратно) 5

Спиридон Дмитрович Дрожжин (18.XII.1848–24.XII.1930) — російський поет, самоук