Нотатки Мальте Лаурідса Бріґе - Райнер Марія Рільке

Але крім цього він страждав од більш-менш постійної тривоги, з дитинства і до самої смерті. Ця тривога виявлялася під час нападів меланхолії, але не зникала і по закінченні останніх; життя тривало, і в душі поета знову з’являлися вірші (За працею Отто Доєрр-Зеґерса (Сант-Яґо, Чилі) «Тривога, меланхолія і творчість: випадок поета Райнера Марія Рільке»).(обратно) 19

Рільке був зворушений. Він негайно написав Цвєтаєвій: «Дорога поетесо, зараз я одержав листа від Бориса Пастернака, який безмірно потряс мене, переповнений радістю й найбурхливішими виявами почуттів. Хвилювання й подяка — все те, що сколихнуло в мені його послання, — мають іти від мене (так я зрозумів із його рядків) спочатку до Вас, а потім, через Ваше посередництво, далі — до нього! Дві книги (останнє, що я опублікував), які вирушають услід за цим листом, призначено для Вас, Ваша власність. Я такий приголомшений силою і глибиною його слів, звернених до мене, що сьогодні не можу більше нічого сказати. Але чому — питаю я себе — чому не довелося мені зустрітися з Вами, Марино Іванівно Цвєтаєва. Тепер, після листа Бориса Пастернака, я вірю, що ця зустріч принесла б нам обом якнайглибшу сокровенну радість. Чи вдасться нам коли-небудь це виправити?!» Рільке відправив Цвєтаєвій свої книги відразу після одержання листа — і його захоплений тон пояснюється тим, що й він, на жаль, був 1926 року самотній (і тяжко хворий — у нього починалося білокрів’я, про що він іще не знав); він і не здогадувався, що у нього в Росії та в російському Парижі такі шанувальники. Він відправив Цвєтаєвій «Дуїнські елегії» та «Сонети до Орфея». На «Дуїнських елегіях» — віршований інскрипт. Цвєтаєва негайно відповіла: «Ви — втілена поезія. Ви — нездоланне завдання для майбутніх поетів». Вона хапається за можливість листування: «Чого я від Тебе хочу, Райнере? Нічого. Всього. Щоб Ти дозволив мені кожну мить мого життя здіймати на Тебе погляд — як на гору, що мене охороняє (немов кам’яний ангел-хранитель!). Поки я Тебе не знала — я могла й так, тепер, коли я знаю Тебе, — мені потрібен дозвіл. Бо душа моя добре вихована. Але писати Тобі я буду — хочеш Ти цього чи ні». Вона відправила йому «Вірші до Блока» і «Психею». Рільке відразу ж відповів Цвєтаєвій і почав шукати зустрічі. Він отримав у відповідь визнання ще палкіше: «Ти один сказав Богові щось нове». Рільке присвятив Цвєтаєвій «Елегію». Їх листування пішло бурхливо і лише інтенсивніше зробилося після короткої паузи (Цвєтаєва образилася на згадку про хворобу Рільке, вважала, що він таким чином дистанціюється від неї). Непорозуміння роз’яснилось, епістолярний роман поновився. Пастернак у нім майже не бере участі. Весь цей час вона нітрохи не тішить себе надією на власний рахунок: «Слухай, Райнере, Ти мусиш знати це із самого початку. Я — погана. Борис — хороший. О, я погана, Райнере, не хочу спільника, навіть якби це був сам Бог». Тим часом листи Рільке до неї стають усе ніжнішими і в якомусь сенсі все інтимнішими: «Не відкладай до зими!» — але Цвєтаєва саме відкладала: «Савойя. (Роздум): Поїзд. Квиток. Готель. (Слава богу, візи не треба!) І… легка гидливість. Щось уготоване, завойоване… вимолене. Ти маєш упасти з неба».

(обратно) 20

Кажуть, погіршення фізичного стану, що призвело Райнера до смерті, сталося від уколу колючкою троянди, коли він доглядав за садом у замку Мюзот. Отож його смерть була поетичною, і в цьому сенсі, красивою, «відповідною».

(обратно) 21

У листі М. Цвєтаєва пише: «Я знаю себе: я б не могла не цілувати його рук, не могла б не цілувати їх — навіть при тобі, майже при собі навіть. Я б рвалася й розривалася, розпиналася, Борисе, тому що все-таки ще цей світ. Борисе! Борисе! Як я знаю той! Зі снів, із повітря снів, із звільненості, із нагальності снів. Як я не знаю цього, як я не люблю цього, як скривджена в цьому!»

(обратно) 22

Фрідріх Гельдерлін (1770–1843) — німецький поет, один із предтеч романтизму. Йому належать слова: «Нехай не виправдовує себе ніхто тим, що його загубив світ! Людина сама губить себе! В будь-якому разі!»

(обратно) 23

Вулиця Тульє (фр.). — Тут і далі примітки перекладачів.

(обратно) 24

Пологовий будинок (фр.).

(обратно) 25

Вулиця Сен-Жак (фр.).

(обратно) 26

Монастир, військовий шпиталь (фр.).

(обратно) 27

Нічліжний будинок (фр.).

(обратно) 28

Та замовкни вже, я більше не хочу (фр.).

(обратно) 29

Вулиця Нотр-Дам-де-Шан (фр.).

(обратно) 30

Божий притулок (фр.).

(обратно) 31

Лахмітниця (фр.).

(обратно) 32

Вулиці Мучеників (фр.).

(обратно) 33

Ось ваша смерть, добродію (фр.).

(обратно) 34

Єлисейських Полів