(не) Ідеальний бос - Аксінія Найт

* * * Від імені Ніколь * * *

Від голосу, почутого за спиною, Ніколь здригнулася. Вона ніколи і ні з ким його не могла переплутати. Це означало лише одне… Побоювання її матері справді були недаремними.

– Нарешті, нам ніхто не зможе перешкодити! – протягнув він, проводячи рукою по її плечу. – Твоя мати була просто повною дурною, якщо думала, що зможе мене зупинити. Її тіло ніколи не давало мені належного задоволення. Тільки ти, моя дівчинко! Така юна... З такими апетитними формами... І завжди перед очима...

Він шумно видихнув, а Ніка відчула, як щось тверде впиралося у її стегно. Їй раптом стало ще страшніше. Вона не раз уже дорікнула себе, що не дозволила Алексу піти разом з нею. Що не викликала таксі, щоб дістатися до дому.

«Алекс...» – з тугою в душі вона покликала коханого, хоч розуміла, що було надто мало шансів, щоб він встиг вчасно її врятувати.

Коли дівчина відчула, що чоловік почав тягти її всередину підвалу, то спробувала вирватися. Але хватка в нього була дуже міцна. І роздратований опором Ніколь, він з усієї сили вдарив її по обличчю. По щоках покотилися сльози, а з розбитої губи струмком потекла кров. Дівчина мовчала і всім своїм виглядом намагалася не показувати страху.

Вітчим силою жбурнув її на стілець і, одним рухом розірвавши весь одяг, прив'язав руки і ноги до поперечин так, що Нікі не могла рухатися. Проте Джордж мав дуже прекрасний огляд на всі інтимні частини. По її тілу пройшла хвиля паніки та огиди. Їй хотілося закричати, спробувати покликати на допомогу, але злий блиск очей змусив її мовчати. Дівчина не знала, що їй насправді чекатиме від нього в цій ситуації.

Джордж же сів у щось подібне до крісла навпроти неї, уважно розглядаючи. Його хтивий погляд блукав по всьому оголеному тілу Ніколь, затримуючись на її грудях, а потім між ніг. Після такого особливо ретельного вивчення його руки відразу потяглися до ременя на штанах. У цей момент Ніколь накрила страшна паніка, їй зовсім не хотілося стати жертвою цього психа. Але чоловік лише із задоволенням спустив нижче штани з трусами, витягаючи назовні свій збуджений орган, а потім сів назад на своє місце. Однією рукою він провів по своєму члену, а очима продовжував роздягати дівчину.

Нікі тремтіла від страху, доки він, заплющивши очі, дрочив сам собі. Наступного моменту вона помітила, як він підвівся і почав підходити до неї, продовжуючи рукою водити вгору і вниз, але трохи сповільнюючись. Чоловік явно отримував задоволення від цієї тортури.

– Ти стала ще красивішою, Нік. А твої груди тепер просто ідеальні. Так і хочеться до них доторкнутися... А потім скінчити так, щоб сперма повністю покрила ці апетитні півкулі.

І в момент, коли він хотів продовжити і, швидше за все, закінчити свою брудну справу, хтось несподівано увійшов до підвалу. Дівчина завмерла від страху, але враз видихнула, коли побачила, хто стояв на порозі.

* * * Від імені Алексісу * * *

Після того, як Ніколь зранку відпросилася з роботи, Алекс повністю поринув у вивчення документів. Він мав на руках черговий звіт служби безпеки про перевірку ресторанів. Нічого нового чоловік не дізнався. Але щось йому не подобалося у всьому цьому. Алексісу здавалося, що він щось упустив і рано чи пізно заплатить за це черговою проблемою, яка за законом підлості вилізе в невідповідний момент. Коли чоловік вже збирався викликати до себе начальника служби безпеки, хтось постукав у двері. Він зовсім розгубився, бо не сподівався побачити там Ніколь. В її очах відбивалася тонна болю, але крім кількох фраз вона більше нічого не змогла пояснити, а може, просто не хотіла.

Алекс мовчки обіймав дівчину, намагаючись подарувати їй своє тепло та захист. Він відчував, що вона заспокоювалася в його руках і потроху оживала. Тільки ось в очах так і продовжував світитися біль та розпач.

Коли вона вийшла з кабінету, то чоловік одразу відчув, що в душі залишилася порожнеча. Йому до божевілля хотілося їй допомогти і захистити від усіх проблем, але Алекс знав, що дівчина не прийме його допомогу доти, доки сама не буде готова до цього. Вона була часом принципіальна, що не подобалося чоловікові. І тоді господар ресторану вирішив повернутися до робочих питань, таки викликав до себе Ріка Харріса.

– Містере Коулман! Я маю ще один звіт від моїх співробітників! – заявив з порога начальник служби безпеки.

– Я уважно слухаю!

– Нам вдалося відшукати хлопця, якого було знято на відеозаписі. Він працював у нас барменом у тому ресторані. Тому мав доступ до ключів та сигналізації.

– Ви знайшли його місцезнаходження? – насторожився Алекс.

– Так. Я вам скажу більше. Моїм хлопцям навіть удалося з ним поговорити.

– І що він сказав? – Алексіс починав нервувати, але не показував цього.

– Коли він зрозумів, що його причетність до псування ресторану повністю доведена і відвернутися ніяк не вийде, на диво не став більше чинити опір. Усі його зізнання записані на диктофон та оформлені під протокол. Все додане до нового звіту. Цей Марк, так звати того хлопця, підтвердив, що йому заплатив Ділан Хейз. І той навіть чітку інструкцію йому дав, що як треба робити.

– Ось чорт! Ублюдок! – господар різко вдарив кулаком по столу, а потім підняв погляд на Ріка. – Я даю тиждень, щоб відкопати будь-який компромат на Ділана. Мені байдуже, що це буде. Але необхідно мати можливість притиснути його до стіни. Без шансів відмовитися від відповідальності.