Няня для тирана - Ая Кучер

– Ну ні, Пуль, нічого хорошого. Не знаю, що ви всі тут затіяли, але це тупий жарт.

– Слухай, я ж казав, що з ним буде важко.

– З ним? Ви найняли мене для нього? Навіщо? Я сказала, що спати з ним не буду. Ще раз полізеш до мене – я тебе пирну чимось чи вдарю,  зрозуміло?

– Не треба спати з ним, - як маленькій пояснює Куля. Що означає – не потрібно? Потрібно! – Ми мали відразу пояснити, але суть у тому, що ти маєш стежити за ним.

– Няня та хатня робітниця – різні речі! Навіщо дорослому чоловікові нянька?

Гнів на дівчину випаровується, і накачує сором. Мені, бляха, у житті жодного разу соромно не було. А тепер через неї стало. Виродок. Напав на неї, хотів у ліжко потягнути, а вона навіть не розуміла, чим розлютила.

Вона тут зовсім з іншої причини.

Чорт.

– У нас виникла суперечка на слабо з Кликом.

Ага, суперечка,  з якою я конкретно проїбався. Погодився без задньої думки, а тепер має витримати няню щонайменше тиждень і лише після вижити. Я навіть сам не в’їжджаю, як це трапилося, але умови до неподобства прості. Тупі як валянок, але прості.

Аріна слухає розповідь і начебто заспокоюється. Боялася, що її спеціально затягли до мене?

– Тобто, - намагається вникнути. – Ви сперечалися,  чи здатний хтось витримати Клика довше тижня?

– Так, - Віра сміється, пояснюючи: – Доба надто мало, щоб звикнути до всього. Тож мінімальний термін тиждень. Пройдімось, я тобі все поясню, а хлопці нехай поговорять.

Виводить ошелешене дівчисько з кабінету, киваючи Пулі на мене. Той,  стоячи біля вікна, розливає віскі. Простягає мені склянку і починає:

– Я знаю, ти не дуже радий суперечці, але не насідай так на дівчинку. Вона не винна, що потрапила до наших розбірок.

– Та не в розбірках справа. 

Роблю ковток, намагаючись прийти до тями.

– Сподобалася? Клик, бляха, не можна брати натиском. Поговорити, доглядати, а не накидатись.

Чудово, тепер ще й нотації. І це я вислуховую від людини, яка свою наречену в якийсь момент викрала, щоб не йти складним шляхом примирень і розмов. А зараз мені заливатиме про ці самі розмови.

– Пуль, ти таку хуйню накоїв. Пам’ятаєш, я просив у тебе поради з приводу дівки з клубу?

– Ну?

– А ти замість ідей притяг мені її в няньки.

Мені стає смішно від усієї ситуації. Куля теж сміється, створюючи відчуття,  що ми все ще друзі. Без суперечок, розбірок, з’ясування стосунків і підозр. Наче пів року тому наша дружба не розвалилася на хрін, залишивши одні уламки.

– Серйозно? Це вона? Хрін зрозумієш цих дівчат, Клик. Але, як на мене, ти конкретно облажався.

А то я не зрозумів. Тепер розгрібати все це. І як виживати дівчисько, яке я хочу?